ХV музичний фестиваль "Стравінський та Україна" (1-14 жовтня 2018 року)

ХV музичний фестиваль "Стравінський та Україн

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСНА РАДА

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ЛУЦЬКА МІСЬКА РАДА

ВОЛИНСЬКА ОБЛАСНА ФІЛАРМОНІЯ

ГЕНЕРАЛЬНЕ КОНСУЛЬСТВО РП У М. ЛУЦЬКУ

ВОЛИНСЬКИЙ ОСЕРЕДОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ

Програма XV музичного фестивалю «Стравінський та Україна» (1-14 жовтня 2018 року)

1 жовтня. Луцький замок.  18.00

Відкриття XV музичного фестивалю «Стравінський та Україна»

Національний академічний духовий оркестр України ( диригент Михайло Мороз) виконає твори

Ігоря Стравінського, Дірка Броссе, Джефа Пендерса, Феррера Феррана, Франко Чезаріні, Яна Ван Дер Рооста, Самуеля Хазо, Роберта В. Сміта, Отто М. Шварца.

2 жовтня. Палац культури міста Луцька. 18.00

«Українська скрипкова соната». Концерт інструментального дуету у складі заслуженого діяча

мистецтв України Олександра Козаренка (фортепіно) та народної артистки України

Лідії Шутко (скрипка).

4 жовтня. Музей-садиба І. Стравінського в Устилузі. 14.00

«До витоків «Весни священної». Лекція  лауреата обласної мистецької премії імені Ігоря

Стравінського Василя Ворона про лірницьку традицію на Волині.

7 жовтня. Кафедральний костел св. Апостолів Петра і Павла. 16.00

«Польський день» фестивалю.  Концерт акапельної музики у виконанні вокального ансамблю

«Selencja» (Польща)  за сприяння Генерального консульства РП у Луцьку.

9 жовтня. Палац культури міста Луцька. 18.00

Концерт Національного камерного  ансамблю «Київські солісти» за участі почесного професора

університету і почесного гостя фестивалю режисера Тоні Палмера (Великобританія).

У програмі твори Й. С. Баха, І. Стравінського, Ф. Мендельсона–Бартольді, Б. Бріттена.

Презентація фільму «Інструменти оркестру» про Б. Бріттена.

10 жовтня. Музей-садиба І. Стравінського в Устилузі. 12.00

Прес-конференція на тему: «Музичний авангард 60-х. Післямова».

10 жовтня. Художній відділ Волинського обласного краєзнавчого музею. 17.00

Концерт-презентація музичної антології «Київський авангард 1960-х. Школа Бориса Лятошинського».

Автор антології і виконавець фортепіанних творів  піаніст Євген Громов (м.Київ).

11 жовтня. Художній відділ Волинського обласного краєзнавчого музею. 17.00

«Музичні діалоги» пам’яті Федора Стравінського» за участі вокалістів, лауреатів

міжнародних конкурсів  Анастасії Янцур (м.Рівне) та Романа Коренцвіта (м.Львів).

До 145-річчя дебюту Федора Стравінського на сцені Київської опери.

13 жовтня. Ковельський народний дім «Просвіта». 18.00

Концерт інструментальної музики «Неперевершені» за участі родини лауреатів

міжнародних конкурсів Остапа та Ольги Шутків.

14 жовтня. Волинський академічний облмуздрамтеатр ім Т. Шевченка. 18.00

                Закриття фестивалю.

Концерт до 100-ліття Національного академічного симфонічного оркестру України

під диригуванням народного артиста України Володимира Сіренка. У програмі сюїта

із балету «Жар-птиця» І. Стравінського, симфонічна поема «Влтава» Б. Сметани,

Симфонія № 2 Б. Лятошинського і три весільні пісні для сопрано і симфонічного

оркестру в обробці М. Скорика. Солістка - заслужена артистка України Наталя Ніколаїшин.

 

а" (1-14 жовтня 2018 року)

 

                                                                               

ЧУДОВА МУЗИКА ВІД ТАЛАНОВИТОЇ РОДИНИ

 

Лауреата міжнародних конкурсів Остапа Шутка в середовищі професійних музикантів назвивають «Українським Паганіні». Коли слухаєш гру скрипаля, здається, що для його інструмента немає нічого неможливого. Тим, хто завітає 13 жовтня о 16.00 до Ковельського народного дому «Просвіта» на концерт «Неперевершені», що відбудеться в рамках ХV музичного фестивалю «Стравінський та Україна», зможе у цьому переконатися сповна – тим паче, що в ньому беруть участь, окрім самого пана Остапа, його дружина Ольга Шутко – блискуча віолончелістка (й теж лауреат міжнародних конкурсів) та їхні талановиті діти – Роман (фортепіано), Назар (скрипка) і Андрій (віолончель).

У програмі – твори класичної музики, мелодії з кінофільмів, супервіртуозні твори та кавер-версії естрадних хітів.

ів.

Стравінський, Бріттен і «київський авангард шістдесятників»

      

Коли у травні 1983 року обласна молодіжна газета підтримала ідею створення  музею-садиби Ігоря Стравінського в Устилузі, у столиці Франції відкрили «фонтан Ігоря Стравінського» . Доки ідея  « фонтану «Лісової пісні» на Театральному майдані міста Луцьку витає у повітрі, дирекція 15 музичного фестивалю «Стравінський та Україна» підготувала серію концертів, що розпочнеться у понеділок, першого жовтня. Музика Стравінського звучатиме у виконанні трьох «національних» оркестрів, піаніста Євгена Громова, а камерні твори видатного британського композитора Бенджаміна Бріттена представить Тоні Палмер, автор низки фільмів про композитора… Деталі знає автор ідеї і художній керівник проекту

        

«Ебеновий», себто «африканський»                

На Міжнародний день музики організатори фестивалю запросили до Луцька Національний академічний духовий оркестру України ( диригент Михайло Мороз). Керівники оркестру охоче пристали на пропозицію директора фестивалю Сергія Єфіменка і погодилися виступити у Луцькому замку. На випадок негоди місцем проведення концерту стане Палац культури міста Луцька.

До програми концерту кияни включили два твори Ігоря Стравінського : «Симфонії духових» та «Чорний концерт» для кларнета соло та джаз-оркестру у трьох частинах. який  1945 року у поспіху Ігор Стравінський написав для  американського кларнетиста Вуді Германа, а славнозвісний «король свінгу» кларнетист Бенні Гудмен увічнив його згодом у грамзапису під диригуванням композитора . У Луцьку солістом буде лауреат міжнародних конкурсів Геннадій Ковтун.

« Чорний» ( «Ebony» ), між іншим означає не «кларнетний», а «африканський», - уточнював композитор у своїх «Діалогах» з Робертом Крафтом і продовжував: - У США я чув джаз лише у Гарлемі і у виконанні  негритянських ансамблів в Чікаго і Новому Орлеані. У ту пору я надзвичайно захоплювався такими джазовими музикантами як Арт Татум,  Чарлі Паркер і гітарист Чарлз Крістіан і блюз був для мене синонімом африканської культури».

Сто років тому диригент Ансерме привіз Стравінському до Франції збірники регтаймів із Сполучених Штатів Америки. А коли на американській музичній сцені почали зявлятися твори  симфонічного джазу, вперше зазвучав і його «Африканський»  концерт 1945 року. 

  Друге відділення концерту розпочне твір волинянина Віктора Тиможинського «Лабіринт»; оркестр виконає два твори Яна Ван  дер Рооста «Олімпіка» і «Спартакус», композиції  «В японському саду» та «Людина на льоду» Джефа Пендерса і Отто Шварца.

        

До витоків «Пресвятої весни»

Подорож «До витоків «Весни священної» триває. Контекст створення «Весни священної» Ігоря Стравінського і «Лісової пісні» Лесі Українки вивчала кандидат історичних наук Олена Огнєва. У першій публікації на сторінках молодіжної газети 1987 року і наступній публікації 2008 року  вона звернула особливу увагу на впливи волинського фольклору. Обидва твори народжувалися водночас. «Леся Українка розпочинає роботу над п’єсою у липні 1911 року, а чорновий варіант «Лісової пісні» датується 25 липнем того ж року. Саме десь у середині липня того ж року відбувається зустріч Ігоря Стравінського та Миколи Реріха в Талашкіно і розробляється один із варіантів балету «Весна священна», - зазначає Олена Огнєва і констатує: - Фольклор, його обрядовість, тексти, ритуали, ритми, мелодії, що разом із міфологією зберігав із покоління в покоління, порядок існування упорядкованого світу людей, постав спільним підґрунтям для обох авторів. І якщо «Лісову пісню» можна розглядати як своєрідний художньо-трансформований річний цикл, то «Весна священна» відповідає циклу весняної обрядовості».

«Весну…» у контексті європейського модернізму» аналізував торік в Устилузі доктор філологічних наук етнолог Віктор Давидюк, який запропонував українську версію назви твору: «Пресвятая весна». У музиці до балету він засвідчив присутність двох веснянок з Волині і Полісся, адже видатний етнолог під час численних етнографічних експедицій зібрав  багатющу фонотеку - понад півтори тисячі годин записів  фольклору.

 Світлина Ігоря Стравінського, який на ганку оселі в Устилугу слухає лірника, стала приводом для дослідження лірницької традиції на Волині  Олексою Ошуркевичем і темою реферату художнього керівника фестивалю для музею-садиби композитора в Устилузі 4 жовтня. Фото невідомого автора було зроблене влітку 1907 чи 1908 –го років.  Лірника ми бачимо серед сільської громади  на картині 1907 року відомого волинського художника Андроника Лазарчука, який мешкав за три десятки кілометрів від Устилугу. Чи це той же лірник з Устилугу?

Зацікавлення Лесі Українки розвивалися в іншому напрямку. У травні 1908 року з Климентієм Квіткою вони організували експедицію для нотування українських дум і записують на фонограф думи від кобзаря Гната Гончаренка. Образ співця  ми бачимо у трьох її драматичних поемах –«На руїні», «Оргія», «Орфеєве чудо» і драматична поема на взірець давньогрецької легенди стає частиною «Триптиху» -духовного заповіту поетеси.

«Польський день» акапелло

2003 року ми опинилися перед дилемою: відроджувати колишній проект 1994 року чи підтримати пропозицію нашого польського колеги, який запропонував ідею фестивалю «Пограниччя» імені Ігоря Стравінського. Звернулися до Генерального консула РП у Луцьку Войцеха Галонзки і знайшли раціональне рішення. Так у програмі наших фестивалів зявився «польський день», а Генеральне консульство стало надійним партнером проекту. Що більше: Войцех Галонзка допоміг організувати концерт славних «Київських солістів» на батьківщині Богодара Которовича у Грубешові. Він, до речі, першим підтримав ідею фестивалю музики Ігоря Стравінського наприкінці сімдесятих на сторінках обласної молодіжної газети.

7 жовтня   у костелі св. ап. Петра і Павла за сприянням Генерального консульства РП у Луцьку маємо нагоду послухати акапельний спів вокального ансамблю товариства «Вілла Полонія» з Любліна.

Вокальна група «Селенція» - Агнєшка Тиравська-Копєц, Дарія Лагоцька, Люцина Бєльська, Міхал Вайда-Хлопіцкі – пропонує духовні піснеспіви польських композиторів Луцюка, Янчака, Гомулки, Свідра. Чи присутня у них таємнича Селенція ( Selentian) – країна  побережжя Балтики із хроніки  Галла Аноніма (1112-1116)? Меломани за стажем памятають вокальні формації «NOVI»,  «Novi singers»,  котрі співали Шопена, вокальний квартет «VOX», який розпочинав «Музичні діалоги над Бугом» 1987 року.  І ось тепер під склепіннями костелу св. Ап. Петра і Павла нас чекає нове відкриття.

Симфонія у трьох рухах

 

 

У програмі славних «Київських солістів»  ще один твір Стравінського, що народився наприкінці Другої світової війни. Як зазначав у «Діалогах» зі Стравінським його помічник Роберт Крафт, сам композитор згадував Симфонію у трьох рухах як «військову симфонію», у якій знайшли відображення не лише тогочасні світові події, але й його особистий досвід подій у Мюнхені 1932 року: напад нацистів на цивільних біля готелю,  напад на композитора та його друзів того ж вечора, їхня панічна втеча від переслідування, звернення до поліцейського і така ж байдужа реакція на антисемітизм у суді: «Тепер у Німеччині такі речі трапляються щохвилини».

Звертаючись до сюжету третьої частини Симфонії, Стравінський зазначав, що «експозиція фуги і кінець Симфонії асоціюються у моєму сюжеті з успіхами союзників», а  «фінал… говорить про мою невимовну радість з приводу тріумфу союзників».

На прохання дирекції фестивалю «Київські солісти» включили до програми два камерні твори світової слави британського композитора Бенджаміна Бріттена. Оскільки на «Амазоні» зявився збірник із п’яти фільмів про Бріттена британського режисера Тоні Палмера, почесний гість фестивалю погодився презентувати його під час концерту, а принагідно показати геніальність співвітчизника за допомогою фільму «Інструменти оркестру». В одному з них твір Моцарта виконують у чотири руки Бенджамін Бріттен і Святослав Ріхтер, якого меломани за стажем пам’ятають після виступу у Луцьку.

Паломництво у райський куточок

 

За традицією дирекція фестивалю організовує паломництво для меломанів у музей-садибу Ігоря Стравінського. 10 жовтня вранці до молодих піаністів, культурологів, журналістів обласних видань приєднаються кияни -піаніст Євген Громов і композитор Віталій Годзяцький, британський режисер Тоні Палмер. Прес-конференція з концертними номерами і показом фільму має назву «Авангард 60-х. Післямова». Погляд на українську і британську музичну сцену, де  на ту пору набирали силу нові тенденції і явища цікавий не лише для культурологів. І якщо про українських композиторів «шістдесятників» ми знаємо небагато, британські рок-музиканти і гурти з шістдесятих формували музичні смаки не одного покоління українських меломанів.

Проект Євгена Громова

10 жовтня шанувальникам фортепіанної музики адресована презентація  унікальної музичної антології «Київський авангард 1960-х» у художньому відділі обласного краєзнавчого музею (Луцький замок).

Фортепіанні твори учнів школи композитора, диригента і педагога Бориса Лятошинського  вивчають в американських  консерваторіях, вони звучать на європейських фестивалях, але їх мало знають в Україні. Терміном «авангардна» характеризують музику, що випередила свій час, а студентські твори групи «київський авангард» народилися під впливом творів Шенберга, Веберна, Стравінського, Вареза в умовах соціалістичного реалізму.  Із  магнітофонних плівок на бобінах, які надсилав Ігорю Блажкову кореспондент Радіо Гонолулу Кліффорд Колман, із передач сучасної музики «Радіо Загреб», традиційних п’ятниць на квартирі батьків Валентина Сільвестрова на Лукянівці, німецького підручника додекафонії, який переклав Леонід Грабовський йшли імпульси натхнення. Від студентських вправ вони переходили до власних експериментів і витворилося, за оцінками критиків, «найбільш значуще явище в українській музиці ХХ століття» – «Київський авангард шістдесятих».

  Автор антології і виконавець фортепіанних творів плеяди талановитих композиторів (Сильвестров, Грабовський,  Годзяцький, Загорцев, Крутиков, Губа) -  відомий український піаніст Євген Громов –уже презентував свою антологію із чотирьох компакт- дисків за участю самих шістдесятників, побратимів славних Валентина Сильвестрова та Ігоря Блажкова.

Унікальне видання можна буде придбати після концерту. Місць у картинній галереї небагато, просимо заздалегідь подбати про квитки на концерт-презентацію Євгена Громова, який розпочне концерт творами Ігоря Стравінського –«Пять пальців» та «Piano-Rag-Music» (1919): твір народився на хвилі захоплення регтаймом сто років тому і був присвячений Артуру Рубінштейну.   

«Музичні діалоги» памяті Федора Стравінського

11 жовтня вокалісти  Анастасія Янцур (м.Рівне) та Роман Коренцвіт (м.Львів) візьмуть участь у «Музичних діалогах памяті Федора Стравінського», що відбудуться у картинній галереї Луцького замку. 145 років тому батько Ігоря Стравінського дебютував на сцені Київської опери у партії Мефістофеля із опери Гуно «Фауст». У «музичних діалогах» прозвучить оперна класика і не тільки.

Презенти від родини Шутків

 

 «Українська скрипкова соната» - одна з кращих концертних програм 2018 року, що прозвучала у фіналі змагання за цьогорічну Шевченківську премію. Лідія Шутко (скрипка) і Олександр Козаренко (фортепіано) обрали чотири скрипкових  твори трьох українських композиторів –Бориса Лятошинського, Мирослава Скорика, Олександра Козаренка, що  відобразили  майже столітню історію розвитку цього фундаментального жанру камерного музикування ( Борис Лятошинський свою першу сонату написав ще 1926 року). А розпочиналася історія дуету чверть століття тому із виконання надскладної сонати  американського композитора  Джона Корільяно.

 2 жовтня дует у складі заслуженого артиста України Олександра Козаренка (фортепіно) та народної артистки України Лідії Шутко (скрипка) у Волинському коледжі культури і мистецтв ім. І. Стравінського розпочинає,  а 13 жовтня програма «Неперевершені» Романа та Ольги Шутків у Ковелі завершить особливий «родинний бенефіс»: разом з батьками гратимуть їхні талановиті діти, третє покоління відомої української музичної династії.

Три зустрічі з Тоні Палмером

 

З 8 по 10 жовтня в університеті імені Лесі Українки заплановані три зустрічі з почесним професором університету і почесним гостем фестивалю «Стравінський та Україна» видатним британським режисером Тоні Палмером. Вони розпочалися десять років тому стараннями мистецтвознавця Богдана Ворона за сприянням Британської ради в Україні, тривали за підтримки бізнесмена і мецената Володимира Вдовенка, директора фестивалю Сергія Єфіменка, викладача університету Олександра Бєлякова, завкафедрою прикладної лінгвістики Ірини Біскуб.

Наша співпраця з видатним британським режисером  дає можливість відкрити творчу лабораторію лауреата Нобелівської премії американського автора і виконавця Боба Ділана ( його кандидатуру Тоні Палмер неодноразово пропонував для відзначення Нобелівському комітетові) і видатного британського композитора Бенджаміна Бріттена ( режисер презентуватиме п’ять  фільмів із власної супер-серії про композитора). Твори Бенджаміна Бріттена прозвучать на концерті академічного камерного оркестру «Київські солісти» 9 жовтня, а завершить концерт показ  фільму «Інструменти оркестру». На думку режисера, цей коротенький музичний фільм, якнайкраще передає геній британського композитора, який першим серед композиторів Великобританії зажив світової слави.

Присмак «avant garde»

Повернувшись із Устилугу до Санкт-Петербургу восени 1909 року, Ігор Стравінський розпочав роботу над музикою до балету «Жар-птиця». У «Діалогах» з Робертом Крафтом Стравінський пригадував обставини паризької прем’єри: «Паризька публіка жадала примаку  «avant garde»   і «Жар-птиця», за словами Равеля, якраз відповідала цій потребі… «Жар-птиця»… сильніша більшої частини музики того періоду, створеної у народному дусі, хоча і не дуже самобутня.  У цьому передумови успіху, і не лише паризького. Коли я вибрав декілька кращих кавалків для сюїти і оснастив їх концертними закінченнями, музику «Жар-птиці» почали виконувати повсюди у Європі як одну із найпопулярніших речей оркестрового репертуару ( за винятком Росії)…

Я дебютував з нею як диригент ( балет повністю) 1915 року на користь Червоного Хреста у Парижі і відтоді виступив з нею мало не тисячу разів, але і десять тисяч разів не змогли б загладити у моїй памяті той жах, який я відчув під час дебюту».

Сюїта із балету «Жар-птиця» Ігоря Стравінського, три весільні пісні для сопрано і симфонічного оркестру в обробці Мирослава Скорика. (солістка заслужена артистка України Наталя Ніколаїшин), симфонічна поема «Влтава» Б.Сметани, Симфонія № 2 Бориса Лятошинського  звучатимуть 14 жовтня у заключному концерті 15 фестивалю під диригуванням народного артиста України Володимира Сіренка у виконанні  Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України. Його біографія розпочиналася 1918 року. Отож,  волиняни мають чудову нагоду послухати славний оркестр під час ювілейного туру і привітати музикантів із 100-літтям  на Покрову.

 

                                                                  Василь Ворон

Лауреат обласної премії імені Ігоря Стравінського