“БУДЬМО ЩЕДРИМИ, ОБНІМІМОСЯ!”

Україною мандрують Святки́ – так народ назвав період від 7 до 19 січня, що символічно об’єднує три найзнаковіші християнські свята, “три Празники”. Відчуття їх особливої урочості, сакральності витає в ці дні всюди, і підтримують його в наших серцях та свідомості, безумовно й Різдвяні концерти, які організовує для любителів музики Волинська обласна філармонія. Власне, рік почався з концерту духовної музики “Аве Марія”, що відбувся 5 січня у Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла. А оскільки жодні Святки́ не обходяться без участі Волинського державного академічного українського народного хору під орудою заслуженого діяча мистецтв України Олександра Стадника, то зрозумілою була й цікавість луцьких меломанів: а чим же нині порадує хор, концерти якого мають відбутися 15, 16 й 17 січня на сцені Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка?
Чесно кажучи, навіть приблизно знаючи “празниковий” репертуар цього відомого не лише на Волині й не лише в Україні колективу, на його концерти завжди йдеш у передчутті якогось приємного сюрпризу, бо знаєщ – цього разу буде, як мовиться у засівально-новорічному побажанні, “краще, ніж торік”, хоч і торік було чудово…
Дійство, підготоване Волинським народним хором (на самому початку були представлені ті, хто мав найбезпосереднішу причетність до музичного свята – а це художній керівник і головний диригент колективу, заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник, хормейстер Володимир Єфіменко, балетмейстер, заслужений артист України Валерій Смирнов, керівник оркестру, заслужений артист України Ростислав П’ятачук, – список можна продовжувати і продовжувати) важко поділити на якісь окремі номери – один ніби “перетікав” у інший, усе сприймалося, як один твір, у якому відомі колядки й щедрівки (такі, як “У Вифлеємі – новина”, “Рай-Рождество”, “Ангели в небі пісню співають”, “Гарна калина, що в садочку”, “Ой сів Христос та й вечеряти”, хореографічний варіант Леонтовичевого “Щедрика” та ін.) доповнювалися піснями світської тематики, які вже стали окрасою репертуару Волинського народного хору (“Біля річки, біля броду”, “Ой устану я в понеділок”), оркестровими й танцювальними композиціями (славнозвісні “Три діди” тощо). Це створювало атмосферу певної спонтанності, незаданості дійства, як і має бути під час народного гуляння, де завжди є місце для творчої фантазії та імпровізації. Зрозуміло, що не обійшлося й без традиційних “перебиранців”, “водіння кози“, і так, майже в режимі безперервника (пишу “майже”, бо п’ятнадцятихвилинний антракт усе-таки був), святковий концерт дійшов урочистої коди, під час якої артисти щедро засіяли глядачам, побажавши всім здоров’я, миру, щастя, достатку й процвітання й запросили до спільної коляди.  А пісенні рядки, що прозвучали під завісу:
Будьмо щедрими, обнімімося –
Нова Радість – Різдвяні Свята! –
можна цілком поставити і як епіграф до згаданого дійства, і як заклик загалом до українства. Надзвичайно актуальний заклик!

Ігор БЕРЕСТЮК

є

 

 

В ГОСТІ ДО ВОЛИНЯН ЗАВІТАЛИ ТРИ ПРАЗНИКИ

Мабуть, кожен українець із дитинства памʼятає слова класичної різдвяної колядки: “…прийдуть до тебе три Празники в гості”. 11 січня три знакових для християн Свята ‒ Різдво Христове, Святого Василя й Водохреще ніби зійшлись докупи в Луцьку на обласному святково-обрядовому дійстві-фестивалі, організованому управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації та Обласним науково-методичним центром культури.

Свято розпочалося після спільної молитви у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Православної Церкви України. Усіх шанувальників народних традицій, котрі зібралися того дня на Театральному майдані, привітала сама Коляда (в цьому образі виступила артистка Волинської обласної філармонії Оксана Єфіменко), наймолодші учасники дійства ‒ символ майбутнього України, ‒ щедро засіяли на щасливу долю і мир, народні аматорські фольклорні колективи дарували людям колядки, щедрівки і тепло своїх щирих сердець.

Ігор БЕРЕСТЮК

Фото автора

 

“ХТО СПІВАЄ – ТОЙ ДВІЧІ МОЛИТЬСЯ…”

Ми – не знати вже, з якого покоління, – звикли святкувати Різдво Христове за юліанським календарем – 7 січня. Європа ж відзначає народження Спасителя за календарем григоріанським – 25 грудня (віднедавна й цей день в Україні – святковий). Це багатьох бентежить, хоч насправді не означає якоїсь “війни календарів: наявність (нехай тимчасова) “двох дат Різдва” може стати яскравим екуменічним символом, своєрідним “мостом” між двома традиціями, який ніби “продовжує” одне з найголовніших християнських Свят у часі, поширюючи його на проміжок від 25 грудня до 7 січня включно.
У час зимових Cвят – Різдва, Василя та Йордану, – Волинська обласна філармонія зазвичай організує концерти духовної музики. Один із таких концертів, що має промовисту назву “Аве Марія”, відбувся 5 січня 2019 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку.
У завершальному 150-му Давидовому Псалмі мовиться:
“Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!
Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!
Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!
 Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!
Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!
Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!” (Псалми, 150: 1–6).
Того дня луцькі любителі духовної музики слухали осанну Пресвятій Богородиці на двох величних інструментах, ніби створених для хвали Небесам (перший із них – орґан, другий – людський голос). Ведуча дійства Оксана Єфіменко представила присутнім титулярного органіста Кафедрального костелу Святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку Петра Сухоцького та відому українську співачку, випускницю Одеської Національної музичної академії імені А. В. Нежданової, лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів, учасницю шоу “Голос країни” Анастасію Янцур, чиєму таланту аплодували меломани України, Італії, Польщі, Угорщини, Німечини, Іспанії, Франції, Словенії, Бельгії, Голландії, Люксембурга,Чехії.
Розпочався концерт композицією “Fanfare” визначного французького композитора, орґаніста і педагога Теодора Дюбуа (1837–1924), яка одразу додала в загальний настрій дійства елемент урочистості святковості, після чого слухачі ніби перенеслися до Іспанії ХVІ ст., у часи, коли жив і творив композитор і органіст Антоніо де Кабезон (бл. 1510–1566; написання прізвища часто варіюється – “Кабесон”, “Кабессон” тощо). Окрім однієї літанії, спадщина цього незрячого з дитинства митця – це інструментальна, переважно органна музика (збереглося 275 творів). Один із них – “Скажи нам, Маріє” прозвучав у виконанні Петра Сухоцького. Слухаючи цю композицію мимоволі задумуєшся про силу і незбагненність Божого провидіння – коли людина з’являється на світ із проблемами зі здоров’ям або ж набуває їх внаслідок якоїсь недуги чи нещасного випадку, Всевишній ніби компенсує ці проблеми, щедро обдаровуючи людину талантами. Якщо говорити про орґанну музику і саме про незрячих музикантів, то, окрім Кабезона, на пам’ять приходять імена французів Жана Ланґле, Луї В’єрна, німця Конрада Паумана, італійця Франческо Ландіні (зрештою й  Георг Фрідріх Гендель і Йоганн Себастьян Бах на схилі літ також втратили зір).
І якщо зайшлося про Баха, без музики якого просто неможливо уявити історію світової орґаністики, то в концерті “Аве Марія” прозвучало аж три, а точніше, шість його творів, позаяк “Пасторалі, BWV 590” становлять собою чотири п’єси. Були виконані також Анданте з Італійського концерту, BWV 971 та різдвяний хорал “In dulci Jubilo nun singet“, BWV 729. Виконання композицій супроводжувалося надзвичайно цікавим відеорядом – у кольорових слайдах переважала тема Неба, що – разом із музикою, – являло собою ніби звернення до кожного з нас: “Частіше спрямовуйте свій зір (насамперед духовний) до Неба, до Бога!”
Польська орґаністика була представлена на концерті іменами Фелікса Рончковського (обробка гімну ХІV ст.. “Богородице”) та Мечислава Сужинського (“Коляда”, op. 36, написана за мотивами старовинної польської колядки “Gdy się Chrystus rodzi” – колись у дитинстві авторові цих рядків її наспівувала мати, чиє дитинство припало на часи, про які нині кажуть – “за Польщí”), латиська – медитацією для орґана “Дотик погляду Богородиці” Ріхардса Дюбра і Токатою на тему хоралу Й. С. Баха “Слава во Вишніх Богу” Айварса Калейса.
Одна з чільних католицьких молитов до Богоматері – “Аве Марія” (у православ’ї їй відповідає “Піснь Пресвятій Богородиці”: “Богородице Діво, радуйся…”). Хто з композиторів тільки не залишив по собі музичні інтерпретації цієї молитви! У згаданому концерті прозвучали, зокрема, твори Каміля Сен-Санса, Джуліо Каччіні (авторство сеньйора Каччіні, щоправда, дискутується), Франца Шуберта, Йозефа Райнбергера. Присутні мали нагоду оцінити красу чудового сопрано Анастасії Янцур (а вона виконала ще й “Алілуя” Вольфґанґа Амадея Моцарта). Голос співачки долинав до сердець слухачів лагідно й прозоро. Блаженний Авґустин колись мовив: “Хто співає, той двічі молиться”. Це  можна сказати і про спів Анастасії Янцур, і про гру-спів орґана Петра Сухоцького, та, либонь, про кожного, хто того вечора слухав гру пана Петра та спів пані Анастасії не лише вухами, а й серцем, отже, образно кажучи, подумки “грав і співав” разом із ними…
Па закінченні концерту ведуча Оксана Єфіменко привітала всіх з прийдешніми Святами, побажала здоров’я, миру, щастя, й запросила на нові концерти Волинської обласної філармонії.

Ігор БЕРЕСТЮК

І СНІГОВА КОРОЛЕВА БУВАЄ ДОБРОЮ

24 грудня у Волинській обласній філармонії відбулися дитячі новорічні ранки. Разом зі сніговичком Олафом, сестрами Ельзою та Анною, Сніговою Королевою, веселим Поросятком ‒ символом 2019 року, ‒ діти поринули у зимову казку, основний смисл якої полягав у тому, щоб бути добрими, щиро любити людей і вірити у Диво.
Символічна гра у сніжки, “приготування” морозива, "ліплення" сніговиків, інші веселі ігри, пісні, танці не могли залишити байдужими навіть дорослих, котрі прийшли з малятами на свято. І навіть Снігова Королева від дитячих усмішок і добрих побажань “відійшла” від Андерсенівського образу і стала доброю. А класична колядка “Тиха ніч, свята ніч” наповнила залу передчуттям Різдва Христового. Кодою ж дійства, зрозуміло, стали щедрі подарунки від Діда Мороза.

Ігор БЕРЕСТЮК

 

ТОРЖЕСТВО ВИСОКОГО МИСТЕЦТВА

18 грудня стартувала Різдвяно-новорічна програма Волинського державного академічного українського народного хору. Першим пунктом зустрічі зі слухачами стало Колківське вище професійне училище. Очолює цей заклад надзвичайно талановитий педагог, високодуховна людина – Людмила Панасюк. Навчаючи молодь дефіцитним на нас час професіям, вона дала путівку в життя багатьом юнакам та дівчатам.
Сказати, що зустріч волинських артистів зі студентами була теплою та зворушливою – означає не сказати майже нічого. Колядки та щедрівки, іскрометні танці, торжество високого мистецтва, національних традицій та гумору створили неповторну ауру єдності виконавців і слухачів.

Валерій ШЕВЧУК,
Ігор БЕРЕСТЮК
Фото Валерія ШЕВЧУКА