СПІВАКИ З ЛЮБЛІНА ПРЕДСТАВИЛИ АКАПЕЛЬНУ ПРОГРАМУ

ХV музичний фестиваль “Стравінський та Україна” впевнено крокує Волинським краєм. Настав час і для “Польського дня”. Традиція цих концертів за участі митців сусідньої держави сягає 2003 року, коли перед організаторами фестивалю Сергієм Єфіменком та Василем Вороном постало питання – продовжувати польський проект “Пограниччя” імені Ігоря Стравінського чи відроджувати фестиваль “Стравінський та Україна”. Ідея відродження щойно названого мистецького форуму припала до душі тодішньому Ґенеральному консулові Республіки Польща в Луцьку панові Войцеху Ґалонзці – він гаряче її підтримав. У рамках фестивалю вирішено було проводити згаданий уже “Польський день”.
7 жовтня у Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла Луцької дієцезії Римсько-католицької церкви за сприяння Ґенерального консула Республіки Польща в Луцьку пана Вєслава Мазура відбувся концерт надзвичайно цікавого вокального ансамблю з Любліна “Selencja” (“Селенція”) у складі Агнєшки Тиравської-Копець, Дарії Лагоцької, Люцини Бєльської та Міхала Вайди-Хлопіцького. Особливість цього колективу в тому, що зазвичай він виконує музичні твори без супроводу – a capella, – що вважається чи не найскладнішою манерою співу.
Перед концертом ведуча Оксана Єфіменко привітала присутніх у храмі освітян із професійним святом, а власне саме дійство розпочалося з виконання твору Юліуша Луцюка (нар. 1927) “Afferte Domino” (Біблія в перекладі Митрополита Іларіона (Івана Огієнка) 1-й рядок 28-го псалма подає як “Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!”). Ледь не з перших нот відчуваєш розмаїття творчих можливостей співаків із Любліна. Акапельний спів дає їм змогу надати творам особливої чистоти – не маючи, здавалось би, опори у вигляді інструментального супроводу, “Селенція” знаходить її у власних голосах, і в цьому є глибока символіка: йти життєвою стежкою треба, покладаючись лише на Бога, дослухаючись Його порад, закодованих у знаках і знаменнях, звіоряючи з Ним свої дії та помисли, а в жодному разі не на земні ненадійні підпори. Про це ж, по суті, й твір Юзефа Свідера (нар. 1930) “Пан Бог – моя сила”, що прозвучав наступним.
Природним є звертання музикантів-католиків до образу Богородиці. Якщо набрати в Google слова “Аве Марія” можна побачити більш як півтора десятки прізвищ композиторів, котрі в різний час написали твори, навіяні однією з чільних молитов у католицизмі (у православ’ї їй відповідає “Піснь Пресвятій Богородиці” – “Богородице Діво, радуйся…”) – Жоскен Депре, Джуліо Каччіні, Крістобаль де Моралес, Шарль Гуно (славетний французький композитор створив цей шедевр на основі прелюдії Йогана Себастьяна Баха – до речі, не католика, а лютеранина), Джузеппе Верді, Ференц Ліст, Антонін Дворжак, П’єтро Масканьї, ясна річ, Франц Шуберт та ін. Не лишився осторонь святої теми й згаданий уже Юзеф Свідер – його “Аве Марія” прозвучала і як продовження давньої традиції, і як твір, позначений значною новизною підходу.
Програма концерту у Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла охоплювала великий часовий період – від епохи Відродження до сучасності. Музика Ренесансу була представлена двома творами Міколая Ґомулки (1535–1591, за іншими даними – 1609) з його збірки “Мелодії польського Псалтиря” – “Плескаймо руками” (“Kleszczmy rękoma”) та Псалом 64-й (“Боже милостивий”) на вірші великого польського поета Яна Кохановського (1530–1584).
 Сучасний же струмінь у польській релігійній музиці явив слухачам духовний піснеспів “О Мати Милосердна” композитора і дириґента з Познані, засновника й керівника вокального ансамблю “Artis Sonus” Яцека Сикульського. Із хорових творів Анджея Кошевський (1922–2015) аудиторії було запропоновано “Вітай, Королево Вибрана”, а з доробку його тезкá – уродженця Львова, визначного люблінського композитора Анджея Нікодемовича (1925–2017), – “Вітай, Маріє”.
Укладаючи концертну програму, учасники “Селенції” прагнули, щоб слухач мав змогу порівняти й оцінити два різнопланових твори одного композитора, або ж твори під однією назвою, але написані різними авторами. Так скажімо, Пьотр Янчак представлений славнозвісною літанією “Kyrie eleison” (“Господи, помилуй”) і “Іubilate Deo” (в основу цього піснеспіву покладено 80-й – Асафів – псалом; найпоширенішими українськими аналогами “Іubilate Deo Iacob” є “покликуйте Богові Якова” /переклад І. Огієнка/ та “Здійміть веселі оклики Богові Якова” /переклад І. Хоменка/). Ансамбль виконав також “Іubilate Deo” авторства Юзефа Свідера.
Почесний диплом ХV музичного фестивалю “Стравінський та Україна” співакам вручила віце-консул Ґенерального консульства Республіки Польща в Луцьку пані Анна Баб’як-Овад, після чого ансамбль виконав на “біс” польську народну пісню “Z lisci chałupkę miała” (“З листя хатинку мала”), явивши неабияке почуття гумору і ще один приклад різноплановості – люблінські артисти, отже, однаково майстерно виконують як релігійні, так і світські пісні.
Ведуча концерту Оксана Єфіменко запросила на наступні фестивальні імпрези – так, 9 жовтня у Палаці культури міста Луцька о 18.00 відбудеться концерт Національного камерного ансамблю “Київські солісти” та творча зустріч зі знаним британським режисером Тоні Палмером.


Ігор БЕРЕСТЮК