ДИНАСТІЯ? ДИНАСТІЯ!

Таке поняття, як “творча династія”, відоме здавна – згадаймо хоча б славетну сім’ю Бахів. Нині такі прецеденти трапляються не так часто – тож поява на мистецьких обріях родин, у яких усі присвятили себе творчості в обраній царині, викликає інтерес і вселяє надії на відродження давніх традицій.
Одним із явищ останнього часу можна вважати фантастично талановиту музичну родину Шутків – персонально лауреата міжнародних конкурсів, скрипаля Остапа Шутка, якого називають “українським Паганіні”, його дружину Ольгу (теж лауреатку і пречудову віолончелістку) та їхніх синів Романа (фортепіано), Назара (скрипка) і Андрія (віолончель). А якщо врахувати, що пан Остап – син відомої скрипальки, народної артистки України Лідії Шутко, то вести мову треба не просто про сім’ю, а про династію.
13 жовтня ці феноменальні люди завітали до Ковеля. Концерт “Неперевершені, або Як виховувати “Моцартів у ХХІ столітті” відбувся у Ковельському народному домі “Просвіта” в рамках ХV музичного фестивалю “Стравінський та Україна”. Уже на самому його початку Остап Іванович, котрий так само віртуозно, по-європейському невимушено вів програму, як і грав, зізнався, що у Ковелі – вперше, тож виступ їхньої родини можна вважати своєрідним дебютом перед новою аудиторією.
Надзвичайно цінним є те, що музиканти не просто грають. Кожен твір супроводжується детальною розповіддю пана Остапа про авторів, історію написання й цілою низкою цікавих подробиць – тож концерти родини Шутків мають ознаки своєрідних музичних лекторіїв, просвітницька їх роль вельми велика, а отже місія, яку здійснюють музиканти – висока і шляхетна.
Скажімо, оголошуючи скрипкову сонату “Folia”, звично приписувану видатному композитору епохи Бароко Арканджело Кореллі (у цьому був упевнений навіть Сергій Рахманінов, котрий на основі “Folia” створив фортепіанні “Варіації на тему Кореллі”), Остап Іванович наголосив насправді славетний італієць лиш уперше використав мелодію іспансько-португальського танцю, який сягає часів Ренесансу, а всього до теми “Folia” зверталося 160 композиторів, ні, 161 – оскільки Остап Шутко запропонував власну версію для скрипки і фортепіано й виконав її у супроводі старшого сина Романа, котрий уже зажив слави як піаніст-віртуоз і навіть концертує самостійно, виступаючи в Україні, Італії, Молдові, Литві, більше того, сам пише музику і вже має в доробку альбом “Piano Explosion” (зразки його музики – справді чудової, – також були запропоновані ковельським слухачам).
Що ж до середульшого – Назара, – пан Остап зізнався, що йому іноді страшно виходити з сином на сцену – так майстерно він грає (і тут же приклад – “Варіації на теми Кореллі” Джузеппе Тартіні – Фріца Крейслера).
Андрій Шутко – наймолодший у родині, йому лише 8 років, одначе він почувається в сімейному ансамблі “людиною на своєму місці”, досить упевнено володіючи непростим для дитини інструментом – віолончеллю (в цьому можна було пересвідчитися, слухаючи як “Менует” Йогана Себастьяна Баха, так і “Танець” Мирослава Скорика, і інші твори).
Дружину Ольгу Остап Шутко представив, як найкращу віолончелістку України та людину, без якої не було б Шутків-молодших. Ковельчани мали нагоду чути того дня віртуозну гру пані Ольги і дивуватися “медовому” звучанню її інструмента.
Ясна річ, не можна було обійти увагою виховного моменту – адже багатьох цікавило, як зростають таланти. Найважливішим чинником родина Шутків вважає приклад батьків, а отже батьки повинні приділяти дітям максимальну увагу – тільки так можна помітити й розкрити їхні здібності, а у перспективі – таланти. І тут варто згадати Григорія Сковороду з його концепцією “сродної праці”. Саме вміння Остапа та Ольги побачити в дітях оту “сродність” до музики і безнастанно її плекати та й розвивати, й має своїм результатом постання такого неординарного мистецького явища, як музична родина – ні, таки династія, – Шутків.

Ігор БЕРЕСТЮК