“ХТО СПІВАЄ – ТОЙ ДВІЧІ МОЛИТЬСЯ…”

Ми – не знати вже, з якого покоління, – звикли святкувати Різдво Христове за юліанським календарем – 7 січня. Європа ж відзначає народження Спасителя за календарем григоріанським – 25 грудня (віднедавна й цей день в Україні – святковий). Це багатьох бентежить, хоч насправді не означає якоїсь “війни календарів: наявність (нехай тимчасова) “двох дат Різдва” може стати яскравим екуменічним символом, своєрідним “мостом” між двома традиціями, який ніби “продовжує” одне з найголовніших християнських Свят у часі, поширюючи його на проміжок від 25 грудня до 7 січня включно.
У час зимових Cвят – Різдва, Василя та Йордану, – Волинська обласна філармонія зазвичай організує концерти духовної музики. Один із таких концертів, що має промовисту назву “Аве Марія”, відбувся 5 січня 2019 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку.
У завершальному 150-му Давидовому Псалмі мовиться:
“Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!
Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!
Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!
 Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!
Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!
Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!” (Псалми, 150: 1–6).
Того дня луцькі любителі духовної музики слухали осанну Пресвятій Богородиці на двох величних інструментах, ніби створених для хвали Небесам (перший із них – орґан, другий – людський голос). Ведуча дійства Оксана Єфіменко представила присутнім титулярного органіста Кафедрального костелу Святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку Петра Сухоцького та відому українську співачку, випускницю Одеської Національної музичної академії імені А. В. Нежданової, лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів, учасницю шоу “Голос країни” Анастасію Янцур, чиєму таланту аплодували меломани України, Італії, Польщі, Угорщини, Німечини, Іспанії, Франції, Словенії, Бельгії, Голландії, Люксембурга,Чехії.
Розпочався концерт композицією “Fanfare” визначного французького композитора, орґаніста і педагога Теодора Дюбуа (1837–1924), яка одразу додала в загальний настрій дійства елемент урочистості святковості, після чого слухачі ніби перенеслися до Іспанії ХVІ ст., у часи, коли жив і творив композитор і органіст Антоніо де Кабезон (бл. 1510–1566; написання прізвища часто варіюється – “Кабесон”, “Кабессон” тощо). Окрім однієї літанії, спадщина цього незрячого з дитинства митця – це інструментальна, переважно органна музика (збереглося 275 творів). Один із них – “Скажи нам, Маріє” прозвучав у виконанні Петра Сухоцького. Слухаючи цю композицію мимоволі задумуєшся про силу і незбагненність Божого провидіння – коли людина з’являється на світ із проблемами зі здоров’ям або ж набуває їх внаслідок якоїсь недуги чи нещасного випадку, Всевишній ніби компенсує ці проблеми, щедро обдаровуючи людину талантами. Якщо говорити про орґанну музику і саме про незрячих музикантів, то, окрім Кабезона, на пам’ять приходять імена французів Жана Ланґле, Луї В’єрна, німця Конрада Паумана, італійця Франческо Ландіні (зрештою й  Георг Фрідріх Гендель і Йоганн Себастьян Бах на схилі літ також втратили зір).
І якщо зайшлося про Баха, без музики якого просто неможливо уявити історію світової орґаністики, то в концерті “Аве Марія” прозвучало аж три, а точніше, шість його творів, позаяк “Пасторалі, BWV 590” становлять собою чотири п’єси. Були виконані також Анданте з Італійського концерту, BWV 971 та різдвяний хорал “In dulci Jubilo nun singet“, BWV 729. Виконання композицій супроводжувалося надзвичайно цікавим відеорядом – у кольорових слайдах переважала тема Неба, що – разом із музикою, – являло собою ніби звернення до кожного з нас: “Частіше спрямовуйте свій зір (насамперед духовний) до Неба, до Бога!”
Польська орґаністика була представлена на концерті іменами Фелікса Рончковського (обробка гімну ХІV ст.. “Богородице”) та Мечислава Сужинського (“Коляда”, op. 36, написана за мотивами старовинної польської колядки “Gdy się Chrystus rodzi” – колись у дитинстві авторові цих рядків її наспівувала мати, чиє дитинство припало на часи, про які нині кажуть – “за Польщí”), латиська – медитацією для орґана “Дотик погляду Богородиці” Ріхардса Дюбра і Токатою на тему хоралу Й. С. Баха “Слава во Вишніх Богу” Айварса Калейса.
Одна з чільних католицьких молитов до Богоматері – “Аве Марія” (у православ’ї їй відповідає “Піснь Пресвятій Богородиці”: “Богородице Діво, радуйся…”). Хто з композиторів тільки не залишив по собі музичні інтерпретації цієї молитви! У згаданому концерті прозвучали, зокрема, твори Каміля Сен-Санса, Джуліо Каччіні (авторство сеньйора Каччіні, щоправда, дискутується), Франца Шуберта, Йозефа Райнбергера. Присутні мали нагоду оцінити красу чудового сопрано Анастасії Янцур (а вона виконала ще й “Алілуя” Вольфґанґа Амадея Моцарта). Голос співачки долинав до сердець слухачів лагідно й прозоро. Блаженний Авґустин колись мовив: “Хто співає, той двічі молиться”. Це  можна сказати і про спів Анастасії Янцур, і про гру-спів орґана Петра Сухоцького, та, либонь, про кожного, хто того вечора слухав гру пана Петра та спів пані Анастасії не лише вухами, а й серцем, отже, образно кажучи, подумки “грав і співав” разом із ними…
Па закінченні концерту ведуча Оксана Єфіменко привітала всіх з прийдешніми Святами, побажала здоров’я, миру, щастя, й запросила на нові концерти Волинської обласної філармонії.

Ігор БЕРЕСТЮК