ВЧОТИРНАДЦЯТЕ У ЛУЦЬКУ, або ФЕНОМЕН СІМЕЙНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ РОДИНИ ШУТКІВ

Про людину, яка має багато талантів і в кожному з них яскраво реалізується, в народі мовлять: “І швець, і жнець, і на дуді грець”. Слова ці можна повністю адресувати митцеві, з котрим лучани зустрілися 27 лютого.
Йдеться про одного з найвідоміших сучасних українських музикантів, лауреата міжнародних конкурсів Остапа Шутка. І хоч інструмент його – не дуда, а скрипка, на якій він творить справжні дива (за що його іноді звуть “українським Паганіні”), гідними подиву є й інші його таланти – він жваво й дотепно веде власні концерти, може одночасно швидко, ледь не танцюючи, рухатися по сцені й феноменально грати вельми непрості твори, але чи не найбільшим потрясінням для слухачів є виступи Маестро зі своєю родиною, де всі – дружина Ольга й сини Роман, Назар і Андрій не просто музиканти, а музиканти-віртуози, яких знають не лише в Україні, про що свідчать промовисті перемоги у міжнародних конкурсах.
Саме так, усією родиною, – уже вчотирнадцяте, – завітали ці дивовижні митці до Луцька з концертом “Неперевершені”, який відбувся у Палаці культури. Як зазначив на початку дійства голова славного сімейства Остап Шутко, він прагне, аби діти, котрі мають здібності до музики, отримали мотивацію для подальших занять нею (до речі, серед слухацької аудиторії дітей того вечора було справді багато).
Першою з композицій було виконано твір кубинського композитора Ернесто Лекуони (1895–1963) “Малагуенья” в перекладенні для скрипки і фортепіано, яку Остап Шутко виконав разом із сином Романом. До речі, Роман – не лише блискучий піаніст, але й автор багатьох виконуваних ним творів (у цьому пан Остап вбачає відновлення давньої мистецької традиції, коли музикант-інструменталіст і композитор поєднуються в одній особі). У концерті прозвучав твір із альбому Романа Шутка “Piano Eхplosion”.
Середульший Назар сягнув у володінні скрипкою таких висот, що може позмагатися й з Остапом Івановичем. Саме як своєрідний дует-змагання не батька з сином, а двох чудових музикантів, прозвучав Каприс ля мінор Генріка Венявського (1835–1880).
Наймолодшому з родини – Андрієві, – інструмент вибрав батько. Мотивація була простою: “Фортепіано зайняте, скрипка теж, тобі, отже, лишається віолончель, роби з нею, що хочеш”. Зважмо: не роби те й те, а “що хочеш” – себто стійка мотивація до творчості. Наслідки такої сімейної музичної педагогіки (плюс мамині гени) не забарилися. Андрій не лише впевнено почувається з своїм інструментом – у його грі вже відчутна та “ілюзія легкості”, яка відрізняє віртуоза від просто музиканта. В цьому слухачі могли пересвідчитися, послухавши, скажімо, “Березневий хоровод” румунсько-ромського композитора Григораша Дініку (1889–1949) або славнозвісний “Чардаш” Вітторіо Монті (1868–1922), у виконанні якого взяла участь уся родина – Остап, Ольга, Роман, Назар, Андрій.
Свою дружину Ольгу Остап Шутко представляє як “найкращу віолончелістку України та людину, без якої не було б Шутків-молодших”. І що проти цього заперечиш? Слухаючи твір іспанського композитора Ісаака Альбеніса (1860–1909) “Астурія” вкотре дивуєшся звучанню інструмента пані Ольги в її чутливих і лагідних руках, звучанню, яке критики небезпідставно називають “медовим”.
Концерти родини Шутків зазвичай ідуть безперервником – антракт повністю нівелював би імпровізаційний момент. Тому про “другу частину” дійства, де музиканти виступали разом з Академічним камерним оркестром “Кантабіле” Волинської обласної філармонії (художній керівник – народний артист України Товій Рівець), можна вести мову суто умовно. В цій “другій частині” прозвучали: присвячений родині Шутків твір лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдани Фроляк “Вівальді-Allusion” з альбому “Allusion”, “Локадель”, яку Остап Шутко скомпонував із Капрису італійського композитора та скрипаля-віртуоза ХVIII ст. П’єтро Локателлі та пісні з репертуару знаної соул-співачки Адель, “Весна” Астора П’яццоли, “Viva La Vida” британського рок-гурту “Coldplay” (у цій композиції пан Остап виступив ще й як вокаліст), “Стріляй” Cвятослава Вакарчука. Представлена була також музика гурту “Queen” з фільму “Богемна рапсодія”. Як бачимо, репертуар вельми різноманітний… І, ясна річ, на високому рівні були оркестранти й художній керівник, чиє диригування можна віднести до окремого виду мистецтва.
Однією з “родзинок” концертів Остапа Шутка і його родини є розіграш спеціальної лотереї. Так було й цього разу – переможець (точніше, переможниця) виграла диск. На біс було виконано твір із репертуару Андреа Бочеллі та Селін Діон.
Наприкінці дійства Остап Шутко щиро подякував директору Волинської обласної філармонії Сергієві Єфіменку, адміністрації філармонії, всім, хто був причетний до цього, не побоюся сказати, музичного свята.
У фойє Палацу культури охочі мали змогу придбати диски цієї знакової музичної родини, отримати автографи митців та сфотографуватися з ними на пам’ять.

Ігор БЕРЕСТЮК