НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ ТОВІЙ РІВЕЦЬ: “ГОРИЗОНТИ РОМАНА ШУТКА – НЕОБМЕЖЕНІ!”

У своєму дуже молодому, по суті, юному віці, цей піаніст-віртуоз уже випустив два власні (причому авторські!) альбоми – “Piano Explosion” та “Piano Energy”, − та може дати 30 концертів за 20 днів. Його називають “Ференцом Лістом ХХІ століття”, маючи на увазі відновлення давньої традиції, коли відомі музиканти є водночас композиторами й виконують у концертах як “чужі”, так і свої твори. Все це – про цьогорічного випускника Львівської спеціалізованої школи-інтернату імені Соломії Крушельницької, представника славної музичної династії  Шутків, лауреата міжнародних конкурсів Романа Шутка.

Роман – музикант, так би мовити, у третьому поколінні. Його батько – славетний скрипаль, лауреат міжнародних конкурсів Остап Шутко, мати – знана віолончелістка Ольга Шутко, бабуся – відома скрипалька, народна артистка України Лідія Шутко. Ця знакова родина ніби створена для спростування відомої максими, що “на дітях геніїв природа відпочиває”, і концерт, що відбувся 13 жовтня у Волинському академічному обласному театрі ляльок у рамках ХVI музичного фестивалю “Стравінський та Україна”, це ще раз красномовно підтвердив.

Зазвичай концерти своєї родини веде голова сім’ї − Остап Іванович Шутко. Так було й цього разу. Ведучий визнав символічним той факт, що його син Роман виступає на сцені саме Волинського академічного лялькового театру, де колись уперше в Луцьку виступив пан Остап, і укотре застосував, − чи то мимовільно, а чи свідомо, − притаманний йому прийом – розлогу преамбулу, яка мала ввести слухача “у курс справи”, і, власне, підвести до першого номера концертної програми. Розповівши про відродження згаданої вже традиції – поєднання в одній особі композитора і виконавця, − й навівши як приклад діяльність Ференца Ліста, Сергія Рахманінова, Олександра Скрябіна, Сергія Прокоф’єва, Джордже Енеску, Бели Бартока та ін., Остап Іванович підкреслив, що ця традиція, може стати вагомим чинником для посилення слухацького інтересу до академічної музики.

Після цього зала поринула у стихію музики Романа Шутка. Зрозуміло, навіть слухаючи твори цього надзвичайно талановитого юнака в аудіозаписі, не можна не подивуватися лету фантазії автора, його віртуозній, артистичній грі, але цього мало (як і відеофайли не створять повноцінного ефекту присутності). Який би твір Романа Шутка не звучав – чи то представлені в концерті “Take It Easy”, “Контрасти”, “Swing”, “Для мами”, “Коломийка”, чи інші композиції з числа тих, що ввійшли до альбомів “Piano Explosion” і “Piano Energy”, − музиканта треба чути наживо, і при цьому бачити його самого – тільки тоді можна збагнути секрет його мистецького магнетизму, його влади над слухачем, його вміння не лише створити потужний вихор мелодій, але й залучити до нього всіх присутніх у залі.  Коли це вдається (а контакт із залою вдається, по суті, завжди), уже й не дивуєшся, що чутливим пальцям Романа підкоряються і вальси Фридерика Шопена, і джаз, і навіть рок (виконувалася того дня й “Рок-рапсодія”, навіяна музикою відомих гуртів “Avenged Sevenfold”, “Linkin Park” та ін.).

Комусь може видатися дражливим залучення до творчого арсеналу митця засобів джазу й тим паче рок-музики, але навіть у такий парадоксальний спосіб можна зацікавити академічною музикою навіть тих, хто у житті нічого, окрім року, не слухав. Згадаймо своєрідний феномен середини 70-х років – альбом Давида Тухманова “По волне моей памяти” (українською мовою, мабуть буде “По хвилі моєї пам’яті” чи “Хвилею моєї пам’яті”. Твори світової поетичної класики композитор переклав мовою арт-року, і в результаті молодь почала запитувати в бібліотеках та книгарнях вірші саме тих поетів, які були представлені на диску. Так і з музикою.

Звичайно пан Роман виконував того вечора не лише свої твори. Увазі слухачів, окрім Шопена, були запропоновані славнозвісна “Чакона” Йоганна Себастьяна Баха, четвертий із відомих “4 етюдів op. 7” Ігоря Стравінського (написаних, до речі, 1908 року в Устилузі) та “Етюд” Віктора Косенка – композитора із надзвичайно складною й багато в чому трагічною долею. Твір, як наголосив Остап Іванович, надскладний, і його годі знайти навіть на “YouTube”, однак Роман Шутко справився з ним блискуче.

Диплом ХVІ музичного фестивалю “Стравінський та Україна” вручив талановитому митцеві художній керівник Академічного камерного оркестру “Кантабіле” Волинської обласної філармонії, лауреат Міжнародної премії “Жезл Йоганна Себастьяна Баха”, народний артист України Товій Рівець. Висновок Маестро був однозначний: “Горизонти Романа – необмежені!” − й із цим важко не погодитися. У відповідь Роман Шутко щиро подякував дирекції фестивалю “Стравінський та Україна” і особисто директору Волинської обласної філармонії Сергієві Єфіменку за надану можливість узяти участь у фестивальному концерті.

Після концерту охочі мали змогу придбати альбоми музиканта, а також сфотографуватися з ним на згадку.

14 жовтня Роман Шутко виступив із концертом у Ковельській музичній школі.

 

Ігор БЕРЕСТЮК