ПРИЄМНІ СЮРПРИЗИ “ФОРТЕПІАННОЇ ОСЕНІ”

Якщо судити про пори року в Луцьку за концертами, що відбуваються під егідою Волинської обласної філармонії, то цьогорічне літо можна з повним правом назвати “органним”, а осінь, яка ще триває – “фортепіанною”. Справді, літо пройшло під знаком І Міжнародного фестивалю органної музики “LUCHESK ORGANUM”, а в рамках уже традиційно осіннього нині ХVІ фестивалю “Стравінський та Україна” був представлений перший спільний проєкт Луцької міської ради та Волинської обласної філармонії –концерт лауреатки Міжнародного конкурсу імені Сергія Рахманінова, народної артистки України, визначної піаністки Етелли Чуприк. Окрім того, передостанній концерт фестивалю відбувся за участі молодого талановитого піаніста, представника славної музичної династії Шутків Романа Шутка.

Осінь, як і співпраця філармонії з Луцькою міською радою триває, і свідченням цьому, новий (знову ж таки фортепіанний) проєкт – концерт лауреатів міжнародних конкурсів Андрія Луньова та Анастасії Шанскової (м. Київ), який відбувся 6 листопада в Палаці культури міста Луцька.

Перш аніж оголосити перший номер дійства, його ведуча Оксана Єфіменко коротко окреслила основні віхи концертної діяльності Андрія Луньова і його здобутки на цій ниві. Про них уже йшлося в анонсі концерту, але оскільки, “повторення – мати навчання”, то не гріх буде й дещо пригадати.

 Андрій Луньов – переможець численних міжнародних конкурсів в Україні, Чехії, Словаччині, Німеччині, Великій Британії. Виступає з концертами в Польщі, Латвії, Іспанії, Італії і, ясна річ, в Україні. В доробку має компакт-диски з творами Фридерика Шопена, Ференца Ліста і Кароля Шимановського, цілу низка записів на українському, польському і чеському телебаченні. Проводить майстер-класи в Україні, Латвії та Іспанії.

Детальніше Оксана Анатоліївна спинилася на постаті митця, твори якого мали прозвучати в концерті першими. Йдеться про великого австрійського композитора Франца Шуберта, якого називають “вічно юним романтиком №1”. Його музика і нині сприймається на диво сучасно, її філософічність, ліризм і водночас драматизм (адже особисте життя Шуберта було вкрай нелегким) не можуть залишити слухача байдужим. У виконанні Андрія Луньова прозвучали “Чотири експромти” (опус 90). Їх – поряд з “Аве Марія”, “Серенадою”, “Мельником” із вокального циклу “Красуня-млинарка”, “Лісовим царем”, − я відніс би до творів, які можна назвати найбільш “шубертівськими”: почерк композитора виявляється в цих експромтах на диво яскраво – моментами є навіть перегук із “Аве Марія”.

Наступний блок творів – “Сумні птахи” та  “Альборада” з циклу “Відображення” (1905) французького композитора Моріса Равеля. “Сумні птахи” були  навіяні прогулянкою Маестро в лісі, тож картини природи передані гранично зримо, з нюансами, характерними для імпресіонізму (Равель поряд із Клодом Дебюссі вважається одним із найяскравіших представників цього напряму в музиці). Справді, коли слухаєш “Сумних птахів” ніби бачиш візуальні образи, виписані пензлем Клода Моне, Огюста Ренуара чи Едгара Дега.

Ще в “Хабанері” (1895) Моріс Равель виявив зацікавлення іспанською тематикою – далі були вже згадана “Альборада” (повна назва – “Ранкова серенада блазня”) з “Відображень”, “Іспанська рапсодія”, куди ввійшла й написана раніше “Хабанера” і, звичайно, славнозвісне “Болеро” (1928). Слухаючи ці твори, а у виконанні Андрія Луньова – саме “Альбораду”, дивуєшся умінню мсьє Равеля так майстерно “схопити” іспанський колорит…

Лауреатка міжнародних конкурсів Анастасія Шанскова – наша краянка, донька відомої педагогині, викладачки Луцького музичного училища Людмили Василівни Шанскової. Від матері Анастасія успадкувала не лише любов до фортепіано, а й уміння відчувати під час виконання твору ніби частиною музики, що звучить. За плечима у музикантки – Київська середня спеціальна музична школа-інтернат імені Миколи Лисенка та Національна музична академія України імені Петра Чайковського. Свої знання і майстерність пані Анастасія (як і пан Андрій) передає своїм учням, викладаючи у столичних музичних школах. Анастасія Шанскова здобула яскраві перемоги на Міжнародних конкурсах пам’яті Володимира Горовиця (Україна), імені Фридерика Шопена (Польща), імені Володимира Віардо (Україна). Її таланту аплодують любителі фортепіанної музики в Україні, Австрії, Іспанії, Італії, Польщі та Словаччині. У Вроцлаві піаністка виступила з циклом сольних концертів на запрошення товариства Ференца Ліста. Була запрошена на відкриття сезону 2019–2020 організації “Віденські міжнародні піаністи” у Товаристві музичних театрів.

Виступ Анастасії Шанскової був повністю побудований на музиці великого польського Маестро, основоположника польської національної композиторської школи Фридерика Шопена. Спочатку прозвучали 12 етюдів із опублікованого 1833 року в Парижі і присвяченого Ференцові Лісту збірника (опус 10). До речі, завершує це видання славнозвісний “Революційний етюд” (1830), написаний під час повстання в Польщі проти російського самодержавства. Сила згаданого твору, просякнутого нестримною енергією народного духу, неприйняттям тиранії, тоталітаризму (який аж ніяк не у ХХ столітті виник) просто дивовижна. Про нього цілком можна сказати словами Франкового “Гімну”:

 …Дух, що тiло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю,

Вiн живе, вiн ще не вмер.

 Анастасія Шанскова виконала також Баладу №2 фа мажор, опус 38, яку Фридерик Шопен присвятив іншому славетному колезі − Робертові Шуману. Наступного року виповниться 180 літ від дня публікації цього твору.

З вітальним словом до столичних гостей звернувся депутат Луцької міської ради, радник міського голови Ігор Поліщук, котрий щиро подякував митцям, підкресливши, що це лише другий проєкт із числа запланованих Луцькою міською радою та Волинською обласною філармонією, і запросив присутніх на наступні такі концерти. Ігор Ігоревич вручив Андрію Луньову та Анастасії Шансковій квіти, а ведуча дійства Оксана Єфіменко побажала їм “невтоми в подоланні музичного Олімпу”.

 

Ігор БЕРЕСТЮК