ЗДРАСТУЙ, ШІСТНАДЦЯТИЙ!

Уже вшістнадцяте покликав до глядацьких зал численних любителів музики фестиваль “Стравінський та Україна”. І хоч “шістнадцять” – цифра ніби й не “кругла”, а проте слова “ювілей” і “свято” були лейтмотивними на урочистому відкритті цьогорічного фестивалю у Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка. По-перше, знакове дійство відбулося 30 вересня, у переддень Міжнародного дня музики, по-друге, цьогоріч минає чверть віку від часу першого фестивалю “Стравінський та Україна”, по-третє, нинішній концертний сезон у Волинській обласній філармонії – 80-й, і по-четверте, Національному академічному духовому оркестрові України, який представив того вечора унікальну концертну програму “Планета Голлівуд” 1 жовтня виповнюється 40 років. І хто скаже, що ці дати не круглі?
На початку дійства ведуча Оксана Єфіменко запросила на сцену для вручення обласних іменних премій у галузі літератури, культури і мистецтва 2019 року та урочистого відкриття фестивалю тимчасового виконувача обов’язків голови Волинської обласної державної адміністрації Олександра Киричука та першого заступника голови Волинської обласної ради Юрія Поліщука. У номінації імені Агатангела Кримського премії удостоєний письменник, член Національної спілки письменників України Сергій Цюриць, у номінації імені Йова Кондзелевича − художниця, членкиня Національної спілки художників України Оксана Ядчук-Мачинська, в номінації імені Миколи Куделі – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею Богдану Зек, у номінації імені Ігоря Стравінського – солістка Волинської обласної філармонії, заслужена артистка України Галина Овсійчук, у номінації імені Степана Кривенького – зразковий аматорський ансамблю народного танцю “Вертуни” будинку культури с. Гірка Полонка Гіркополонківської ОТГ (керівниця − Вікторія Лопанова), у номінації імені Олександра Цинкаловського − заступник директора з наукової частини Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку Віктор Баюк та докторка історичних наук, професорка кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, членкиня Національної спілки краєзнавців України Оксана Каліщук, у номінації імені В’ячеслава Хурсенка – артистка драми Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Людмила Натанчук, у номінації імені Миколи Царенка – викладач-методист Волинського коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, заслужений працівник культури України Ярослав Корнилюк. Після церемонії вручення Олександр Олексійович оголосив ХVI музичний фестиваль “Стравінський та Україна” відкритим.
Згідно з традицією фестивалю, концерт розпочався твором Ігоря Стравінського, а саме “Інтрадою” − першою частиною сюїти “Чотири норвезькі враження”, задуманої як музика до фільму про окупацію Норвегії нацистами (згодом Ігор Федорович відмовився від цієї ідеї) і вперше виконаної 1944 року.
Після цього сцену і глядацьку залу заполонила стихія музики з кінострічок Голлівуду. Композиції п’ятиразового оскароносця Джона Вільямса (“Подорож із Джоном Вільямсом” – попурі з кінофільмів “Супермен”, Імперія Сонця”, “Зоряні війни”, а також “Марш імперії”, що прозвучав у 2-му відділі концерту), Денні Ельфмана (музика до стрічок “Бетмен” та “Людина-павук-2”), Ганса Циммера (саундтрек до “Гладіатора”), Джеймса Горнера (вибране з кінофільму “Аватар”), Лало Шифріна (музика до фільму “Місія нездійсненна”), Джеймса Баррі (“Джеймс Бонд 007”) змінювали одна одну, завершившись музикою Клауса Бадельта з кінострічки “Пірати Карибського моря”. Твори супроводжувалися цікавим відеорядом із фільмів, музика до яких звучала в концерті, й моментами здавалося, що звучить вона… з екрана – таким яскравим був ефект злиття звукового та відео плану. На висоті були і музиканти, і диригент – Олексій Вікулов.
Концерт “Планета Голлівуд” ішов у режимі “безперервника” – замість антракту присутні переглянули відеоролик, та ні – справжній документальний фільм про історію фестивалю “Стравінський та Україна”).
Приємним сюрпризом для лучан став виступ солістки оркестру, фіналістки телевізійного шоу “Голос країни” Аліни Башкіної. Сильний співочий голос, ніби “заточений” для виконання творів джазового плану, бездоганність вимови (всі пісні звучали англійською), проникливе виконання не могли залишити слухачів байдужими – тим паче, що у виконанні молодої співачки звучали такі шедеври, як “Місячна ріка” Генрі Манчіні з мелодрами “Сніданок у Тіффані”, “Скайфолл” Аделі Едкінс із кінострічки “007: Координати «Скайфолл»“, “Я завжди кохатиму тебе” Доллі Партон (із “Охоронця”), “І цілого світу замало” Девіда Арнольда з фільму “Джеймс Бонд 007”, “Хто хоче жити вічно” Брайана Мея (з “Горця”).
По закінченні концерту директор Волинської обласної філармонії Сергій Єфіменко привітав колектив Національного академічного духового оркестру України з ювілеєм та Міжнародним днем музики та вручив його генеральному директору Олександрові Піроженку диплом фестивалю. Сергій Іванович висловив захоплення грою оркестрантів, підкреслив, яка це нелегка справа – бути музикантом-духовиком, − і був вражений фактом, що серед учасників колективу чимало… жінок.
Ведуча дійства Оксана Єфіменко запросила присутніх на наступні концерти фестивалю.

Ігор БЕРЕСТЮК

Світлини автора та Ольги ТЕРПЕЛЮК

 

 

МІЖНАРОДНА ПРЕМІЯ ЮЗЕФА ЛОБОДОВСЬКОГО: СЕРЕД ЛАУРЕАТІВ – ПРОФЕСОР ЛЕСИНОГО ВИШУ ТА ДИРЕКТОР ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ФІЛАРМОНІЇ

27 вересня у бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, в рамках наукової сесії “Літературна спадщина Юзефа Лободовського у культурному контексті сучасності” (серед організаторів – Генеральне Консульство Республіки Польща у Луцьку, факультет філології та журналістики СНУ та Товариство польських письменників) відбулося вручення Міжнародної літературної премії імені Юзефа Лободовського (польська назва – “Wielka Międzynarodowa Nagroda Literacka im. Józefa Łobodowskiego”) цьогорічним лауреатам – доктору філологічних наук, професорові кафедри історії та культури української мови СНУ імені Лесі Українки, керівнику Західнополіського ономастико-діалектологічного центру Григорієві Аркушину та директору Волинської обласної філармонії Сергієві Єфіменку.

Докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Лесиного вишу Світлана Кравченко розповіла присутнім про історію згаданої нагороди. Як відомо, фундаторами премії є Люблінський відділ Товариства польских письменників, Люблінський відділ Товариства “Polska – Wschód”, а також Фонди “Willa Polonia” (Люблін) та “Dla Pokoleń” (Люблін). Премія присуджується щороку письменникам із країн Східної Європи, книги яких були перекладені польською мовою, перекладачам польської літератури за переклад книжок сучасних польських авторів однією з мов Центральної або Східної Європи та популяризаторам ідеї співпраці понад кордонами – у сферах політики, літератури, науки і мистецтва з країн Центральної та Східної Європи.

Власне, цьогорічні лауреати – що Григорій Левкович на науковій стезі (автор понад 20 книг, 200 статей, опублікованих у Польщі, Росії, Білорусії, Чехії, Словаччині, Сербії, Німеччині), що Сергій Іванович на стезі мистецькій якраз успішно популяризують цю шляхетну ідею (згадаймо плідну співпрацю Волинської обласної філармонії з митцями Польщі та інших країн, традиційні “Польські дні” в рамках фестивалю “Стравінський та Україна”, міжнародний фестиваль “LUCHESK ORGANUM”, організацію яскравих концертів у позафестивальні періоди тощо – і, це, далебі, не все).

До вручення були запрошені доктор Ян Сенк – директор Люблінської філармонії імені Генрика Венявського, голова Фонду “Willa Polonia”, один зі співорганізаторів премії, − та один із перших її лауреатів, доктор габілітований, професор, директор Інституту слов’янської філології, керівник кафедри української філології Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін) Фелікс Чижевський. Дякуючи за високу відзнаку  своєї праці, Григорій Аркушин, розповів про свою роботу в контексті транскордонного співробітництва, а Сергій Єфіменко підкреслив, що нагорода ця – не лише його, а всієї філармонійної спільноти Волині.

Теплими, задушевними, такими, що надихають на подальшу плідну працю, були вітальні виступи консула Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Тереси Хрущ, голови Товариства польських письменників у Любліні Збігнєва Фрончека та лауреатки премії імені Юзефа Лободовського, так би мовити “першого призову” – відомої поетеси та перекладачки Олени Криштальської.

Ігор БЕРЕСТЮК

 

 

 

 

СПРАВЖНЄ СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ

8 вересня. Виступ Волинського державного академічного українського народного хору на Дні громади в Колодяжному. Дуже теплий контакт із залою. Справжнє свято української духовності!

Світлини Валерія ШЕВЧУКА

“3+1” – ФОРМУЛА УСПІХУ?

Спершу запитаю читача: два роки – це багато чи мало? Передчуваю відповідь: “Як для кого”. Справді, якщо міряти масштабами Всесвіту, то цей проміжок менший за мить. А за мірками людськими – роки складаються з місяців, місяці з тижнів, тижні – з днів і т. д. Виходить, згаданий період не те щоб довгий, але й не надто короткий. Неповних два роки тому меломани славного міста Лучеська побували на неповторному музичному святі завдяки концерту чудового “Тріо з Галичини” у складі лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів Петра Тітяєва (скрипка), Ярослава Мигаля (віолончель) та Анастасії Бойко (фортепіано). Підготований він був до “ЛюдкевичФесту-2017” Це було навіть більше, аніж свято – як автор цих рядків писав тоді у відгуку на згадане дійство, це була віртуальна подорож у просторі й часі до Львова 20-х–30-х років, і не просто до міста Лева, а до Львова музичного, асоційованого у фахівців зі знаковими іменами Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Нестора Нижанківського та ін. За час, що минув, шанувальники серйозної музики встигли вже скучити за цим талановитим тріо, і, мабуть, не один із них “моніторив” улюблених виконавців у Інтернеті, довідуючись: а як там справи у Петра Тітяєва (до речі, лучанина), Анастасії Бойко, Ярослава Мигаля, що нового вони підготували?
Відповідь на це питання лучани одержали 6 вересня, коли прийшли на концерт тріо, який відбувся на сцені Волинського академічного обласного театру ляльок. Власне, це вже виявилося не зовсім тріо, точніше, не лише тріо, позаяк у програмі було заявлено ще й участь відомої співачки, солістки Львівської обласної філармонії, заслуженої артистки України Наталії Дитюк. Розпочалося дійство вступним словом ведучої Оксани Єфіменко, котра представила присутнім виконавців і коротко розповіла про кожного з них. Першим номером концерту став добре знайомий іще з попереднього визиту до Луцька одночастинний “Ноктюрном” Станіслава Людкевича на теми української народної (є підозра, що таки авторської – принаймні, щодо мелодії) пісні “Ой, не світи, місяченьку”. Виступ тріо засвідчив, що у справжніх музикантів-віртуозів не буває “старого” чи “нового” репертуару – навіть до виконуваного багато разів опусу вони вміють додати нові неповторні штрихи, Так, картина української ночі у “Ноктюрні” стала в їх інтерпретації ще об’ємнішою, яскравішою, набувши глибших космомузичних відтінків. Вокальні твори “людкевичівського блоку”, який, зрештою, першим і йшов у концерті (цьогоріч виповнюється 140 років від дня народження Станіслава Пилиповича) прозвучали, коли після “Ноктюрну” ведуча Оксана Єфіменко оголосила вихід Наталії Дитюк. Це були три романси для голосу і фортепіано – два на вірші Олександра Олеся (“Ти моя найкраща пісня”, “Тайна” і один – на слова Уляни Кравченко (“Одна пісня голосненька”). Варто було подивуватися гармонії, яку становили чудове сопрано пані Наталії й фортепіанний супровід, який блискуче здійснювала Анастасія Бойко. Більше того, згадані романси дали вельми чітке уявлення як про доробок Станіслава Людкевича в царині вокальної музики, так і про його поетичні уподобання. Забігаючи наперед, скажу, що у концерті цього разу переважали саме вокальні номери. Так, суто вокальним був наступний “блок” номерів, присвячений видатному композитору світового масштабу Сергієві Рахманінову. Окрім класичного, можна сказати, еталонного освоєння творчості Олександра Пушкіна у романсі “Не пой, красавица при мне” (варто сказати, що чув його я найчастіше в чоловічому виконанні – Сергія Лемешева, Мусліма Магомаєва, Євгена Нестеренка, Дмитра Хворостовського, Олександра Градського, – хоч, звісно, знав і про численні “жіночі” варіанти /як-от, Галини Вишневської чи Олени Образцової/, тож виконання твору Наталією Дитюк доповнило мій слухацький досвід ще однією оригінальною інтерпретацією), увазі шанувальників творчості С. Рахманінова були запропоновані твори, навіяні поезією “срібного віку” (“Островок” на вірші Костянтина Бальмонта) та романси “У моего окна” і “Как мне больно” на слов − Ейнерлінг, а потім − Гусєвої, котра творила під псевдонімом “Галина Гáліна” (саме її перу належать рядки, які свого часу лягли в основу популярної колись пісні “Трансвааль, Трансвааль, страна моя…”). “Рахманіновський блок” (хто хоче, ¬ хай придумає іншу назву), що звучав у супроводі славетного тріо, явив неабиякі можливості творчого самовираження як пані Наталії, так і музикантів, котрі не просто акомпанували співачці, а демонстрували при цьому віртуозне володіння інструментами і яскравий мистецький почерк, притаманний лише Петрові Тітяєву, Ярославові Мигалю та Анастасії Бойко.
Сповна виявили себе й музиканти, і солістка також у третьому, заключному “блоці” концертної програми, де була представлена творчість Василя Барвінського – людини надзвичайного таланту і складної, трагічної долі. Усе своє життя після звільнення з таборів, композитор присвятив відновленню свого доробку, знищеного після арешту у 1948 році. На жаль, його здоров’я було непоправно підірване у неволі, й повністю відновити написане завадила передчасна смерть, але й те, що пощастило відродити, варте подиву й без перебільшення є творчим подвигом пана Василя. Ця частина концерту (як і “людкевичівський блок”) теж розпочалася своєрідним“дежавю” – відомим своєю внутрішньою “драматургією” тричастинним Тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано ля мінор, − яке знайоме луцьким меломанам зі згаданого концерту 2017 року. Та знову ж таки – як і у випадку з “Ноктюрном”, − незле згадати і відоме прислів’я “Повторення – мати навчання” (в цьому разі навчання сприйманню музики), і той факт, що істинні митці завжди виконують свої твори нешаблонно, і вдумливий слухач завжди відкриє для себе щось незвідане навіть у сотні разів переслуханому творі. Це ж стосується і згаданого фортепіанного тріо (драматургічно – сценок із життя галичан зі щасливим кінцем, де навіть ролі персонажів, − у першій і другій частинах, − чітко розподілені: скрипка – дівчина,  мати – віолончель, батько – фортепіано). У виконанні заслуженої артистки України Наталії Дитюк прозвучали також романси (або ж солоспіви, як їх ще називають) на вірші українських поетів-класиків ¬– Лесі Українки (“Знов весна”) та Івана Франка (“Сонет”), інтерпретовані композитором зразки південнослов’янського фольклору (“Ой сумна, сумна темна ніченька” на текст сербської народної пісні в переспіві Якова Головацького ¬ – одного зі славнозвісної “Руської трійці”) та зарубіжної поезії (“У мене був коханий рідний край” Генріха Гайне в перекладі Агатангела Кримського). І знову всі виконавці були на висоті, про що свідчили вдячні оплески й квіти від слухачів.
По завершенні концерту ведуча дійства Оксана Єфіменко тепло побажала і тріо, і співачці нових яскравих звершень, успішних гастрольних турне та запросила присутніх відвідувати концерти Волинської обласної філармонії.
 І все ж, яка формула успіху Наталії Дитюк, Петра Тітяєва, Анастасії Бойко та Ярослава Мигаля? “3+1”? У цьому концерті – так, але насправді найважливішими складниками, поза всяким сумнівом, є талант і творча самодостатність кожного з названих митців. У вдалому, гармонійному поєднанні цих складників і полягає формула їхнього успіху.

Ігор БЕРЕСТЮК

 

“ІМ’ЯМ УКРАЇНИ ЗАВЖДИ ДОРОЖІТЬ”

23-тє і 24-те серпня ¬ - дні найзнаковіших для України свят – Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України. З цієї нагоди на сцені Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка відбулася урочиста мистецька акція “Ім’ям України завжди дорожіть”, підготована Управлінням культури, у справах релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації та Волинською обласною філармонією.  За девіз було взято рядки з вірша лауреата Шевченківської премії Олеся Лупія.
У передмові до дійства його ведуча Оксана Єфіменко наголосила, що цьогорічні урочистості проходять під гаслом “Ми різні, але ми єдині”. “Ідеали свободи, незалежності, українські святині – Прапор, Герб, та Гімн України, – підкреслила пані Оксана, – окриляють і надихають українців на творення нової європейської держави”.
У виконанні Волинського державного академічного українського народного хору прозвучав Державний Гімн України.
Розповідь ведучої торкалася героїчних і трагічних сторінок історії боротьби за волю і незалежність нашої держави. Над залою витали віщі імена Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки (зокрема Оксана Анатоліївна прочитала вірш “За правду, браття, єднаймось щиро”). Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять героїв, полеглих за Україну.
Дует у складі заслуженої артистки України Галини Овсійчук та народного артиста України Василя Чепелюка виконав пісню художнього керівника Волинської обласної філармонії Юрія Максименка на вірші Івана Франка “Розвивайся ти, високий дубе”.
З вітальним словом до присутніх звернулися очільники області й міста ¬– виконувач обов’язків голови Волинської обласної державної адміністрації Олександр Киричук, голова Волинської обласної ради Ірина Вахович  та виконувач повноважень Луцького міського голови Григорій Пустовіт.
Прем’єрою твору Віктора Тиможинського “Я в серці своїм заховав Твоє слово”, навіяного рядками 118-го псалма розпочав свій виступ Академічний камерний оркестр “Кантабіле” Волинської обласної філармонії під керівництвом народного артиста України Товія Рівця. Це музичне втілення біблійного псалма прозвучало як нагадування про те, що сильну, квітучу, високодуховну Україну можна побудувати тільки з Богом у серці й помислах. Наступний твір – “Палладіо” Карла Дженкінса так само передав незламний дух воїна – захисника рідної землі. Слухачі мали нагоду отримати справжнє потрясіння від гри музикантів і власне самого Маестро, котрий однаково майстерно і грав, і диригував.
Режисерка дійства – заслужена працівниця культури України, головна режисерка Волинської обласної філармонії Валентина Москалюк, зуміла так вибудувати хід концерту, що кожен виконуваний твір ставав ніби прологом до наступного номера. Ось, скажімо, молода талановита співачка, солістка філармонії Соломія Денисюк сердечно, з почуттям, виконала “Колискову” Костянтина Данькевич на вірші Максима Рильського (до речі, це теж прем’єра).  Після цього артистка вивела на сцену вихованця закладу дошкільної освіти №25 Миколку Варцаб’юка, котрий виразно і емоційно прочитав вірш “Щасливе дитинство” (його авторка друкується в Інтернеті під псевдо “Оксана Р.-Г.”). Таким чином, дано було початок дитячій темі, яку з успіхом продовжив володар десятків престижних нагород, зокрема Гран-прі всеукраїнського конкурсу імені Павла Вірського та міжнародного конкурсу “Ми діти твої, Україно-2019” – народний ансамбль танцю “Радість” (керівники – заслужена працівниця культури України Галина Соколова та заслужений працівник освіти України Віктор Шугалов). Юні танцюристи представили хореографічну композицію “Свято у Луцьку”.
Пісню Геннадія Татарченка на вірші Вадима Крищенка  “Гей, ви, козаченьки” подарував слухачам чоловічий вокальний квартет “Акорд” у складі заслужених артистів України Олега Гонтара, Миколи Палія, Віктора Мрочка та Андрія Зарицького.
Вітальну програму підготував і Волинський державний академічний український народний хор (художній керівник і головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник, хормейстер – Володимир Єфіменко, балетмейстер – заслужений артист України  Валерій Смирнов, керівник оркестру – Олександр П’ятачук). Колектив представив аж дві прем’єри – українську народні пісні “В суботу пізненько, в неділю раненько” (солістка Тетяна Клекочко) та “Їхав козак за Дунай” (вірші Семена Климовського). З відомих творів прозвучали “Отаман” Ігоря Семендяєва (солісти – заслужені артисти України Петро Хемій та Василь Марчук) та вокально-хореографічна композиція “Козаки йдуть”.
Фінал концерту ознаменувався зворушливим, пристрасно-патріотичним виступом легенди української естради – народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Василя Зінкевича. Поєднуючи спів з поетичним словом, співак освідчився в любові Україні та древньому Лучеську.  Прозвучали пісні “Розквітай, моя Волинь” Станіслава Чуєнка (її Василь Іванович виконав із Волинським народним хором, який любовно назвав “Волинським гоноровим хором”, а керівника Олександра Стадника – “народним артистом”), “Два кольори” Олександра Білаша на вірші Дмитра Павличка,  і, звичайно, – славнозвісна “Червона рута” незабутнього Володимира Івасюка. Цю пісню Василь Зінкевич співав разом із Волинським народним хором і… залою.
Завершилося дійство, як і почалося, виконанням Державного Гімну України.
Присутні мали змогу відвідати виставку “Прапори України та Волині: від Української революції до війни на Сході України”, що експонувалася у фоє театру.

Ігор БЕРЕСТЮК