- Деталі
- Деталі
«Відлуння «Оберегів»: Едуард Драч
Під час першого західноукраїнського фестивалю «РОК КУЛЬТУРА 88» інформаційно-музичної «Студії 3», який відкрив імена Вячеслава Хурсенка та Леоніда Репети, пишне гроно інструменталістів, на сцені Луцького міського будинку культури лікар із Черкас Едуард Драч розпочинав концерт співців. Василь Жданкін, Андрій Панчишин, Олександр Смик, Олег Покальчук, Едуард Драч знову вийшли на сцену у Луцьку і «нова хвиля» українських авторів-виконавців розпочинала всеукраїнський фестиваль «Оберіг 89» - наступний проект «Студії 3» та молодіжного центру «Волинь».
Як зазначав згодом Едуард Драч, «фестиваль «Оберіг 89» став першою ластівкою не лише для одного жанру.., а місто Луцьк для нашого жанру з тих пір – духовна столиця і «мала Батьківщина». Повертаючись кожного разу до цього міста зі старою романтичною фортецею, представники нового музичного епосу України відчували давню історію і справжній дух старої середньовічної лицарської Європи, частиною котрої ми завжди були і історично, і духовно. Саме тут співці найкраще переосмислювали поточні та історичні процеси, бо саме в такому місці найкраще відчувається система духовних координат нашої землі», констатував співець і мультиінструменталіст Едуард Драч.
Поет, бард і гітарист, лікар за фахом і киянин Едуард Драч від початку повномасштабного вторгнення полишив свою гітару та мобілізувався до лав ЗСУ. Починав командиром взводу, поранений під час ракетного обстрілу столичної телевежі. Після лікування повернувся у стрій. Ще два роки на Донбасі…Капітан медслужби…Турнікет, шприц і бинт, робота майже в режимі 24/7, постійно “на рації”, виїзди на евакуацію. «Саме медики стикаються із найкривавішим боком війни. Тож мені, звісно, довелося надивитися всілякого. А половина нашого батальйону - чоловіки 50+... До речі, під час служби ніхто не знав, що я лауреат “Червоної рути”...
На думку Едуарда, « Сьогоднішній день — це продовження нашої тодішньої боротьби. Адже там були і міліцейські кийки, і заборона української символіки. Та й сам фестиваль ледве дозволили...»
Тоді на стадіоні у Чернівцях вперше на «Червоній руті» майбутній гімн України заспівали Василь Жданкін,Віктор Морозов і Едуард Драч.
«Перша “Червона рута” дала запал на майбутнє. Почалося з пісень, а далі були голодування студентів у Києві, акція “Україна без Кучми” (вона зібрала до 100 тисяч людей), потім Помаранчева революція, Євромайдан, а тепер ось — повномасштабна війна... Україна дуже непросто виборює незалежність».
Василь Ворон
- Деталі
Прес реліз 23 музичного фестивалю «Стравінський та Україна»
Музика «золотої осені»
У листопаді 1993 року, після подорожі до Устилугу, на сторінках часопису “Волинь» мистецтвознавець академік Олександр Федорук підтримав ідею фестивалю сучасної академічної музики з іменем Стравінського. Влітку наступного року пан Олександр з дружиною Аллою Терещенко, Анатолієм Солов’яненком, учасниками міжнародної конференції «Стравінський та Україна» здійснити паломництво у «райський куточок для творчості» композитора. Відтоді в Устилузі побували визначні діячі світової музичної культури, диригент Шарль Дютуа, Мирослав Скорик, Ігор Блажков, Тоні Палмер. Вікторія Геренчар...
17 вересня до педагогів Устилузької дитячої школи мистецтв-музею-садиби Ігоря Стравінського завітає Володимир Рунчак - композитор, диригент і викладач. Засновник Ансамблю сучасної музики та концертної серії «Нова музика в Україні» понад 30 років пропагує в концертних залах Європи і світу сучасну музику. Готуємо продовження розмови про «київський авангард 60-х», яку розпочав піаніст Євген Громов, презентуючи альбом з музикою учнів школи Бориса Лятошинського. Чимало із творів Володимира Рунчака для дерев’яних духових, мідних духових та ударних інструментів, камерного ансамблю, народних інструментів і баяна відомі з програми попередніх фестивалів, п’ять концертів з творів пана Володимира відбулися торік у стінах Національної музичної академії України, до 65- річчя композитора.
На відкритті фестивалю 18 вересня у Палаці культури міста Луцька композитор і диригент Володимир Рунчак з Академічним камерним оркестром «Кантабіле» покаже твори Євгена Станковича, Олександра Гоноболіна, Сергія Зажитька, Івана Тараненка, власне молитовне звернення «Киріє елейсон», дещо зі спадщини Ігоря Стравінського.
Презентація історії перших «Оберегів» 1989 і 1990 років у цифровому форматі 22 вересня в бібліотеці імені Олени Пчілки стане прологом до вечора пам’яті видатного співця, учасника тих подій Василя Жданкіна. Едуард Драч - його побратим із першої плеяди співців на фестивалі «Рок-культура 88», яка прославила «Оберіг 89». Утрьох з Віктором Морозовим на стадіоні у Чернівцях вони вперше виконали майбутній гімн України. Під час «Оберегів» 2001 року Едуард презентував волинянам плеяду співців «Кобзарської громади» із Київа. «Відлуння «Оберегів» за участі співців Едуарда Драча, Юрія Поліщука, унікальні відеозаписи незабутнього Василя Жданкіна із Медіатеки Суспільного - у Волинському обласному театрі ляльок 25 вересня.
Ще дещо із «волинського періоду» творчості композитора Ігоря Стравінського покаже 3 жовтня флейтист Юрій Шутко, соліст Національної філармонії України. Ще свіжі у пам’яті епізоди їхнього виступу з органісткою Оленою Мацелюх у Кафедральному костелі Св.Ап. Петра і Павла: ми мали щасливу нагоду відчути неповторний клімат їхніх «медитацій». Єдність звуку і простору для музики бароко мала першорядне значення, а від бароко до сучасності ще стільки усього, незвіданого і неповторного, коли поруч є митці для яких «немає мужності другої, як не боятися життя» (Павло Тичина)
8 жовтня. «Барвінський. Невтрачене». Троє яскравих музикантів, колишніх випускників Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка – оперна співачка Софія Соловій (сопрано), піаністка Юлія Маківничук і скрипаль Лев Менцінський – відкривають нові мистецькі глибини таланту композитора Василя Барвінського. Перший український композитор, твори якого видавали у Європі,США та Японії і нищили за часів радянської влади, відновлював свої композиції по пам’яті, а програма із 17 творів стала результатом великої пошукової роботи у приватних архівах, що принесла дивовижні знахідки. Крім солоспівів, які композитор написав для видатних українських вокалістів свого часу на слова Івана Франка, Богдана Лепкого, Тараса Шевченка, великий блок складають обробки народних пісень, а цикл творів для голосу, фортепіано і скрипки завершує філософська та пристрасна «Пісня пісень» на слова Василя Маслова-Стокоза.
- Деталі
- Деталі
Як починалося "Нове життя «Старої мизи», Володимира Терещука і педагогічного колективу місцевої музичної школи у відвойованому у меліораторів будинку, де жив і працював композитор, розповідала наша «молодіжка» 30 грудня 1982 року у репортажі "Від Устилугу до "Ла Скала". Останній номер року пронизувала тема "Весни..." Ігоря Стравінського. От тільки "жертвоприношення" з нагоди 100-ліття від народження Ігоря Стравінського по обидва боки "залізної завіси" виглядало по різному: в Устилузі вчителі готували приміщення до навчального процесу з думкою про... свято музики композитора.
