2 вересня 2023 року, в рамках ювілейного концертного туру, вперше до Палацу культури м. Луцька, із концертною програмою «Пори року» завітав Національний ансамбль солістів “Київська камерата”, з диригентом Олегом Маринченком. Сольні партії виконали скрипалька, продюсерка, викладачка - народна артистка України, «українська Паганіні в спідниці» Богдана Півненко, та піаністка, віртуоз «Tango Project” Тетяна Павлічук-Тишкевич.
Цьогоріч, “Київська камерата” святкує 30-річчя діяльності, як незалежного колективу, та дає низку концертів з присвятою багатолітньому наставнику та творчому керівнику Валерію Матюхіну. Завдяки високому професійному рівню, кожен із артистів оркестру може бути солістом, у зв’язку з чим, «Камерату» вважають «ансамблем солістів». Цей колектив - один із провідних виконавців камерної музики різних часів, стилів і напрямів, його творчий репертуар різноманітний — від музики раннього бароко до творів сучасних композиторів 21 століття.
Краса природи та різних її сезонів завжди надихали творчих людей на написання своїх творів. Навколишній світ очима трьох композиторів, - Антоніо Вівальді, Золтана Алмаші та Астора П’яццоли, постав на концерті «Пори року» таким різним, але однаково змусив захоплюватися повнотою життя, віртуозно змальованим у музиці. Разом вони дозволили відчути, яким бачила кругообіг життя людина Високого бароко, а яким – наші сучасники. Календарний рік для кожного композитора починається з різних пір: для Вівальді, без сумніву, це весна. В чуттєвій мелодиці П’яццолли, “Пори року” беруть свій початок зі спекотного літа в аргентинській столиці. Натомість, для Золтана Алмаші, початок року пов’язаний із річним календарем та першим місяцем в ньому.
Концерт розпочався одним із найпопулярніших музичних творів у світі - циклом із 4-х концертів Антоніо Вівальді – «Пори року», які композитор написав у 1723 році для солюючої скрипки та оркестру (струнні і клавесин-континуо). Вони по-своєму унікальні, у кожному творі у виконанні ансамблю дивним чином злилися блискуча віртуозність та чарівна кантилена. Саме тут, яскрава солістка Богдана Півненко продемонструвала чудові якості: віртуозну техніку і бездоганний смак, високу культуру інтонування та тонке почуття стилю. Закриваєш очі і бачиш вітер, що стрімко налітає, стихає і знову налітає, удари крапель по даху, то сильні, то слабші, спалахи блискавок і спів пташок!
Ансамбль зарекомендував себе як виконавець сучасного українського репертуару, що представлено також у серії дисків «Антологія сучасної української музики». «Київська камерата» на концерті презентувала сучасного українського композитора-полістиліста та віолончеліста цього ансамблю Золтана Алмаші. Його композиції – це синтез традиційної та інноваційної музики, неоромантичних напрямків та сучасних композиційних прийомів. Автор дає поетичні назви до кожної та звертається до барокового жанру Concerto grosso, створюючи “Пори року” для скрипки та камерного оркестру. Благодатно та феєрично чарівно огорнула українська музика слухачів - яскраві музичні образи, насичені натуралістичними ідеями. Оркестр звучав зібрано, технічно, емоційно, стильно та барвисто, де кожен динамічний штрих, кожен тембральний нюанс і кожен пасаж були точно вивіреними. Це виконання стало справжнім одкровенням.
Щедрим та незабутнім ексклюзивом від «Київської камерати» постали «Пори року в Буенос-Айресі» Астора П'яццоли. В цих чотирьох великих танго або ліричній сюїті про почуття та долі маленької людини у великому місті, композитор майстерно поєднує різні музичні традиції: класичну, джазову, афро-іспанську. У виконання твору, під майстерним керівництвом Олега Маринченка, музиканти вклали стільки натхнення, музичної чуйності та гармонійних нюансів, що масштабне музичне полотно і цього разу захопило проникливо інтимним і нестримно буйним дивом вишуканої звукової палітри. П'яццолла вільно використовує форму барокового концерту, чергуючи фрагменти соло і тутті. Взаємопроникнення акомпанементу оркестру та сольної партії фортепіано, у виконанні солістки Тетяни Павлічук-Тишкевич, продемонструвало завидну музичну органіку та справжню стилістичну єдність. Розгорнуте скрипкове соло в оркестрі витончено і чуттєво ніжно провела скрипалька Богдана Півненко.
Важко уявити більш досконалий осінній вечір! Свободою та нестримною легкістю віртуозної інтерпретації неперевершених музичних шедеврів ансамбль солістів «Київська камерата» зміг підкорити публіку. Вдячними оплесками, гучними оваціями та квітами глядачі проводжали музикантів, з надією на нові зустрічі!
Валерія Бійо
