25 лютого 2024 року в Кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла відбувся концерт під назвою «Хай живе Франція!» Все розмаїття та пишність звукових фарб органу представив відомий в Європі органіст і диригент Жан-Марі Леруа, який протягом 30-ти років був провідним органістом у знаменитих паризьких оборах, зокрема Нотр-Дам -де- Парі та Нотр - Дам де Назарет та багато інших. Вражає, що наш французький друг, який є палким прихильником України, її культури, традицій і боротьби, провів 80 концертів в Україні, починаючи з 2003 року. Концертні програми органіста завжди складені таким чином, що дозволяють не тільки показати все різноманіття фарб органу, що звучить, різні жанри і форми, а й створити багатогранні образи, що включають моменти медитації, роздуми та сплески емоцій. У програмі концертного вечора - шедеври німецького та французького бароко, твори романтичної доби та музика ХХ століття.
Концерт розпочався музикою заходу бароко - жвавим і величним гімном французької революції: "Марсельєза" в аранжуванні Клода Бальбастра, що відразу справило сильне враження на слухачів урочистою манерою гри органіста Жан-Марі Леруа.
У програмі були представлені твори великого німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха. 300 років його музика, що відрізняється високою досконалістю, знаходить шлях до серця кожного, хто зустрічається з нею. Прозвучали твори чудової краси та гармонії: повний гідності та релігійного почуття шюблерівський хорал «Куди мені тікати» (або До милого Бога), оп. 646 та фуга соль-мінор, оп. 578, широко відома як «Маленька Фуга» - це уривок з органної музики композитора. Світлих, ліричних, ідилічних тонів додала Пастораль італійського композитора, клавесиніста і органіста, члена «Аркадії» Бернардо Пасквіні, для якого пастораль була художнім та естетичним ідеалом.
Звичайно, цей вечір також прикрасили твори французьких композиторів. Пролунали чудові 2 Ноелі Гійома Лассе. «Ноелі» – популярні у Франції органні мелодії на різдвяні теми. Їх автор – французький органіст, імпровізатор і композитор Гійом Лассе, визнаний як віртуоз гри на органі, клавесині чи фортепіано, який прославився своїми імпровізаціями, натхненними Страшним судом. Базуючись на відомих темах, які використовували композитори Дандріє, Дакен чи Бальбастр, 2 Ноелі у виконанні Жан-Марі Леруа демонстрували варіації змін настроїв (веселі чи ніжні, мрійливі чи блискучі).
Французька музика романтизму першої половини ХІХ століття була представлена Сонатою № 3 Ля-мажор, оп. 65 Фелікса Мендельсона — одного з найвизначніших представників німецького романтизму, тісно пов'язаного із класичними традиціями, де використано знамениту пристрасну мелодію Мартіна Лютера 1524 року «З глибокої потреби закликаю я до тебе».
Пісня «Пробудження» з циклу «Три пісні» Габріеля Форе додала французької елегантності та шарму. Жан-Марі Леруа зумів зобразити ту невловиму чарівність його творів, що змушує «розправляти крила» людської душі.
В "звуковій" замальовці "Колискова" та афористичній мініатюрі «Передзвін Лонпону» видатного французького органіста і композитора Луї В’єрна Жан-Марі Леруа розкрив все багатство колористичних і технічних можливостей органу. Вони поєднували разом жвавість і ліризм, смуток і навіть героїзм. У виконанні Жан-Марі Леруа уловлювалися поєднання традиційних фактурних прийомів та сучасних новаторських знахідок, небувалі колористичні можливості та оригінальні реєстрування, віртуозність та дивовижна кантилена.
Завершила програму концерту імпровізація Жан-Марі Леруа, присвячена пам’яті оперного співака, Героя України Василя Сліпака. Подарунком органіста, палкого прихильника України, її культури, традицій і боротьби, стало, на останок, виконання на органі Гімну України, який слухачі слухали стоячи.
Валерія Бійо
