Справжнім подарунком для всіх любителів баянної музики став концерт під назвою «І душа зігріється у звуках…», що відбувся у Волинському театрі ляльок 21 березня 2024 року. Адже до лучан завітав народний артист України, професор НМАУ ім. П. І. Чайковського, соліст Національної філармонії України, лауреат Міжнародного конкурсу «Гран-Прі», Франція (золота медаль), володар Гран-Прі конкурсу-фестивалю «Music World”(Італія), баяніст-віртуоз Сергій Грінченко. Примітно, що музикант очолював Квартет баяністів ім. М. Різоля Національної філармонії України з 1992 по 2016 роки, який у 1999 році став лауреатом міжнародного конкурсу в Італії міста Кастельфідардо.
Програму концерту можна назвати умовно «Баянне ретро», адже в ній були представлені як оригінальні твори академічної, естрадної та джазової музики 20-го століття, так і перекладення музичних шедеврів для баяну.
Бездоганне й інтуїтивне відчуття стилю композиторів різних епох, віртуозна техніка гри, досконале володіння штриховою палітрою вирізняють Сергія Грінченка як одного з кращих представників української баянної школи.
Обробка української народної пісні «Їхав козак за Дунай», якою розпочався концерт, передала національний характер, створивши відразу особливу атмосферу. Вразила своєю яскравістю улюблена не для одного покоління баяністів «Донецька кадриль» одного з найпопулярніших українських композиторів Ігоря Шамо в обробці Миколи Різоля. А дивовижний Угорський танець «Чардаш» Миколи Різоля підкорив глядачів своїм експресивним запальним характером.
Сергій Грінченко - автор численних перекладень, аранжувань, імпровізацій для баяна. У перекладенні Романсу Сергія Лункевича та в оригінальній композиції «Надвечір’я» особливо зачаровувала тонка поетичність виконання і неповторна „бісерна” гра музиканта.
Краса та чарівність Молдавської польки полонила глядачів і не змогла залишити нікого байдужими. Особливу привабливість концерту надав так званий «старовинний український вальс», адже у виконанні Сергія Грінченка прозвучала одна з найбільш відомих і знаменитих румунських мелодій у світі - вальс «Дунайські хвилі» Йосифа Івановичі.
Окремо треба сказати про твори естрадно-джазового напряму, адже далеко не вся подібна музика створювалася в оригіналі для баяна та акордеону. Один із прикладів тому – твори А. П'яццоли, написані для бандонеона. У виконанні баяніста-віртуоза прозвучало одне з найпопулярніших танго «Забуття».
Серед джазових композицій найцікавіші - «Осінь в Парижі» джазового виконавця та аранжувальника Френка Марокко, де він показав справжнє диво у розробці джазових композицій; вальс «Марго» та вальс-мюзет «Шалений сміх» Рішара Гальяно, а також найкращий твір 20-го століття - танго «Бризки шампанського» Хосе Марії де Люк’єсі. І, звичайно, яскравими номерами постали естрадно-джазова композиція для баяна «Коли прощаєшся з друзями…» та «Тещин міст» із циклу «Картинки зі старої Одеси» легендарного Віктора Власова, який тонко відчуває пульс часу, конвертуючи його в гарячі ритми сучасної поп-музики.
На біс була виконана запальна композиція «Ель Кумбанчеро» (Самба) Рафаеля Ернандеса, де артистизм музиканта зустрів доброзичливе ставлення публіки, його виступ на сцені одразу схилив до себе, глядачі в залі танцювали під музику!
Музикант подарував неймовірні емоції глядачам, які переконались в таланті та неймовірній сценічній чарівності цього дивовижного музиканта!
