ВОНИ ПРАЦЮВАЛИ У ВОЛИНСЬКІЙ ФІЛАРМОНІЇ.Ольшевський Ігор Еділович (Кирилович). Народився 26 серпня 1958 року у місті Володимир-Волинський.Український поет, перекладач, прозаїк, літературний критик, есеїст, філософ, мелодист-аматор, Лауреат обласної премії імені Агатангела Кримського 2010 року за збірку поезій "Зодіакальне світло", есе "Григорій Сковорода: Місія Посланця" (2008) та книжку прози "Хованки в житі" (2009).Керівник літературно-драматичної частини Волинської обласної філармонії.
На своїй сторінці фейсбук Надія Павлівна Гуменюк - українська поетеса, прозаїкиня, публіцистка, членкиня Національної спілки письменників України, заслужений журналіст України, лауреат премії Кабінету міністрів України імені Лесі Українки 29 грудня 2022 року написала:
"Письменники йдуть у засвіти – їхній земний шлях продовжують книги. У видавництві «Терен» побачив світ двотомник Ігоря Ольшевського «Із калейдоскопа десятиліть», до якого увійшли його статті, рецензії, відгуки, есеї, літературознавчі розвідки. Серед них і «Ми знов зійдем, як молода трава…» – рецензія на мою поетичну збірку «Тайнопис тиші» і «Таїна вересового меду» – грунтовна літературознавча розвідка про роман «Вересові меди». Про книжки ще буде розмова. Сьогодні ж про Ігоря. Чимало тих, для кого слово стало робочим інструментом, люблять похизуватися своєю винятковістю: «я обраний (а), не такий (не така) як усі, мені дозволено все, мене просто зобов’язані розуміти, оберігати, хвалити, любити, сприймати мої людські бзіки і мінуси, як творчі плюси». Так, є справді поціловані Богом у чоло, але їх небагато. Ігор Ольшевський направду був людиною особливою. Цікавий поет, ерудит, інтелектуал, надзвичайно делікатний у спілкуванні, занурений у світ літератури та музики, він багато років боровся з недугою, яка породжувала свої страхи. Але найбільше Ігор боявся когось ненароком образити, не підносив себе на п’єдестал винятковості, не сприймав фальші, брехні, хамства. Він був для мене зразком інтелігентності, шляхетності, про яку сьогодні, на жаль, все рідше згадують. Як боляче, що цей двотомник вийшов уже без Ігоря. Світла пам’ять, друже!"
Відійшов у вічність Ігор Еділович Ольшевський 6 червня 2021 року у місті Луцьку.
