- Деталі
«Нам усім необхідно робити усе можливе, щоб прапор культури майорів. Особливо між Великобританією та Україною», зазначив Тоні Палмер у своєму привітанні з нагоди початку 20 фестивалю.
Після прем’єри документального фільму Тоні Палмера «Космічне кіно» з музикою Майкла Олфілда, дирекція фестивалю «Стравінський та Україна» продовжує знайомство з музикою видатного британського композитора і мультиінструменталіста.
З нагоди 50-ліття музичного проекту «Трубчаті дзвони» Майкла Олдфілда у філармонії відбулася спеціальна презентація твору.
Як зазначає музикознавець Валерія Бійо: «Вражаючий дебютний альбом англійського мультиінструменталіста і композитора Майка Гордона Олдфілда «Tubular Bells» (Трубчасті дзвони) був натхненний фолком, роком, прогресивним роком, класичною, серійною та мінімалістичною музикою. Він звучав революційно, коли був випущений у 1973 році. Це інструментальна композиція, з мелодичними мотивами, щедро розсипаними Олдфілдом по всьому альбому з їх невибагливими варіаціями. Під час запису альбому Майк Олдфілд використовував велику різноманітність інструментів, спів, а також найсучаснішу техніку запису та продюсування того часу, що призвело до 274 накладень записів інструментів один на одний. Музичні інструменти поєднувалися у збудливій безлічі ритмів, тонів, висоти та гармоній, акуратно переливались один в одний, створюючи вражаючий потік музики. Той факт, що майже все в альбомі було написано, аранжовано та зіграно лише однією людиною, робить його ще більш приголомшливим досягненням. У середині альбому гість Вівіан Стеншалл оголошує кожен інструмент за секунди до того, як його почують, закінчуючи зловісним звучанням трубчастих дзвонів, справді потужного та домінуючого інструменту.
Друга частина Tubular Bells більш різноманітна, з несподіваними та драматичними змінами настрою, звуків і музичних стилів. Підживлена віскі ідея створення ефекту «пілтдаунської людини» полягала в кричанні та верещанні в мікрофон, при цьому плівка прокручувалася з підвищеною швидкістю.
Альбом був новаторським у багатьох відношеннях, від використання дзвіночків до електрогітар, записаних на половинній швидкості. Його вважали раннім прикладом музики нового покоління та асоціювали із музикою прогресивного року. Цей ритм був на диво незвичайним для рок-музики того часу, і в поєднанні з суворим мінімалістичним звучанням рояля, Олдфілд створював заворожливий і трохи сюрреалістичний ефект. Новаторський підхід до процесу звукозапису та його унікальне звучання зробило стиль Олдфілда впізнаваним та неповторним.»
Грамплатівку 1973 року фірми «Вірджін» запропонував журналіст Василь Ворон.
Слухали «Трубчаті дзвони» з допомогою радіоли народного артиста України Ігоря Івановича Блажкова. Це подарунок видатного популяризатора музики 20 століття для спеціальної експозиції, що містить апаратуру для запису і відтворення звуку. Вона діє у приміщенні філармонії.
- Деталі
Валерія Бійо
- Деталі
16 вересня 2023 року, в Кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла, відбувся сольний концерт відомого польського органіста Віктора Лияка. Талановитий музикант, яскравий представник покоління академічних виконавців 21 століття, він концертує по всьому світу, чуйно реагує на тривоги та проблеми сьогодення. Особливою сторінкою у його творчій біографії стали концерти в Україні. Це вже четвертий концерт органіста-віртуоза у Луцьку. Професор, доктор філософії, титулярний органіст багатьох храмів Польської Католицької Церкви, пан Лияк пов'язав своє життя і творчість із Варшавою.
Органіст Віктор Лияк – серйозний, вдумливий і тонкий музикант. При цьому, його репертуар вражає надзвичайною широтою виконавського кругозору та різноманітністю. Його концертна програма була представлена в різних жанрах: органною транскрипцією скрипкового концерту герцога Йоганна Ернста Саксен-Веймарського IV - Концерту для органу соль-мажор; фантазією і фугою соль-мінор, хоралом «Von Gott will ich nicht lassen” (Я не покину Бога), та романтичною сонатою № 1 американського композитора Фелікса Боровського. Жанрова розмаїтість програми була підкреслена колористичними можливостями великого інструменту.
Примітно, що Віктор Лияк відомий в Польщі та за її межами як чудовий інтерпретатор музики Баха. З ім'ям німецького майстра пов'язані значні події його виконавської кар'єри. Адже він є віце-президентом Міжнародного органного фестивалю Йоганна Себастьяна Баха, що організовує Варшавське музичне товариство вже 30 років поспіль. Також - він єдиний польський органіст, чий компакт-диск із творами Баха у 1999 році став золотим, а наступного року – платиновим.
Програма розпочалась Концертом для органу соль-мажор, що має тричастинну структуру Allegro-Grave-Presto, з рухомими віртуозними крайніми частинами та спокійним середнім розділом. В потужному, натхненному та емоційному виконанні, перед нами постав музикант із шикарною органною школою, тонким музичним смаком.
Продовжив бахівську лінію однин із найчудовіших творів Баха - Фантазія і фуга соль-мінор. У великій душевній драмі, розгорнутій у фантазії в поєднанні з неперевершеною майстерністю реєстрування, Віктор Лияк переконливо протиставив повнокровне, радісне почуття життя у фузі.
Введені в богослужіння одноголосні піснеспіви німецькою мовою, що виконувалися громадою, з часом отримали підтримку у вигляді органного супроводу. Оброблений у манері Д. Букстехуде, фа-мінорний хорал «Von Gott will ich nicht lassen” (Я не покину Бога), у виконанні Маестро, був витриманий у похмурому і скорботному характері. Вправно була проведена його мелодія в басу (педалі). А верхній голос супроводу являв собою фігурований варіант мелодії хоралу.
В заключній частині концерту, вперше в Луцьку, прозвучала Соната № 1 для органу американського композитора 20-го століття Фелікса Боровські. Прекрасний твір, сповнений справжнього почуття відданості, містить цілком свіжу та оригінальну музику з прекрасним мелосом. Представлена у трьох частинах: Allegro ma non troppo – Andante - Allegro con fuoco, вона написана в найкращих традиціях органної музики. На екстатичній ноті сольний концерт Віктора Лияка було тріумфально завершено.
Потужний, натхненний, переконливий та емоційний виступ польського органіста Віктора Лияка подарував луцькій публіці безцінний слухацький досвід та можливість відкрити нові горизонти у сприйнятті музики прекрасних композиторів.
Валерія Бійо
- Деталі
Справжньою подією у культурному житті міста та мистецьким подарунком для лучан став концерт-презентація органу «Viscount Jubilate 332». Ця яскрава подія відбулась 10 вересня 2023 року в Палаці культури за участі Олени Мацелюх (орган), Ольги Стрілецької (орган), Юлії Єфімчук (сопрано) та інструментального ансамблю «Імпреза» (керівник Юрій Ковальчук). В «королівському» дуеті органа і рояля поєднались яскраві індивідуальності - провідна українська органістка, солістка Львівської національної філармонії Олена Мацелюх та солістка Львівської національної філармонії, Львівського будинку органної та камерної музики Ольга Стрілецька.
Святковий концерт розпочався всесвітньо відомим християнським гімном, написаним англійським проповідником і поетом Джоном Ньютоном - Токатою “Amazing Grace” (“Дивовижна благодать») композитора Крістофера Пардіні. Репертуарні інтереси Олени Мацелюх надзвичайно широкі і охоплюють десятки програм найрізноманітніших епох. У її найцікавіших досконалих інтерпретаціях заблищали твори всесвітньо відомих композиторів. Так, врівноважена, прозора «Чакона» старовинного композитора Йоганна Пахельбеля, у виконанні органістки, відрізнялася гармонійною ясністю, мелодичністю, співрозміреністю пропорцій.
З ніжною, витонченою Арією Аціса з барокової опери «Поліфем» Ніколи Порпора блискуче виступила Юлія Єфімчук (сопрано). Музика Порпори, з її психологічною глибиною, сьогоднішньому слухачеві набагато співзвучніша і ближча.
В «Адажіо» італійського композитора Томазо Альбіноні орган Олени Мацелюх гарно виспівував виразну тему, на яку накладалась елегійно-меланхолійна мелодія струнних у виконанні ансамблю «Імпреза». В інтонаційній синхронності смичкових народжувались казкові скрипка, альт і віолончель з протяжним звуком, дивовижним за тембровим багатством та емоційним наповненням, де єдине «інтонаційне дихання» солістів, ансамблю зливається воєдино. Ця музика ніби поверталася, відкривалася все новими гранями.
Священий мотет «Nulla in mundo pax sincera» (“Немає істинного миру в цьому світі без гіркоти» А. Вівальді, що прозвучав у виконанні співачки Юлії Єфімчук у супроводі органу Ольги Стрілецької, є справді одним з найпрекрасніших концертів для голосу. Його зміст залишається актуальним у всі часи. Адже лібрето твору невідомого автора засноване на рядках з першого послання апостола Іоанна про світ, що лежить у злі. Натхненний спів солістки Юлії Єфімчук, артистизм та її захопленість підкорили глядачів.
В іншому, в мінімалістичному та медитативному ключі, у виконанні органістки Ольги Стрілецької, прозвучала одна з найвідоміших в усьому світі християнських молитов «Te Deum” (“Хвала Богу»). Сучасною композиторською мовою латвійського композитора Петеріса Васкса, органістка зуміла передати її глибокі сакральні сенси та глибоке розуміння стилю музики.
Всі з цікавістю очікували, що запропонує талановитий тендем у складі Олени Мацелюх та Ольги Стрілецької. Подарунком стало виконання «Пасторалі», з сонати № 1 ре-мінор, французького композитора Александра Гільмана. В парному єднанні яскравих солісток, із складними технічними задачами та різноманітно насиченою тембровою палітрою, було продемонстровано множинність граней їх творчих індивідуальностей.
Вершина органної творчості – Токата і фуга ре-мінор Й. С. Баха яскраво продставила віртуозну техніку та блискучу майстерність у володінні органом Олени Мацелюх.
Крізь роки та століття композиції Баха є зразком для тисяч музикантів у всьому світі. Чудовим прикладом цьому є творчість П’єтро Йона – органіста і піаніста. Він грав і творив за найбільшим у світі органом Wanamaker у Філадельфії. Фіналом з Грегоріанського концерту П’єтра Йона для органа з оркестром (з супутньою версією для органа та фортепіано) завершився цей чудовий концерт, що приніс слухачам чимало справжньої естетичної насолоди.
Валерія Бійо
- Деталі
2 вересня 2023 року, в рамках ювілейного концертного туру, вперше до Палацу культури м. Луцька, із концертною програмою «Пори року» завітав Національний ансамбль солістів “Київська камерата”, з диригентом Олегом Маринченком. Сольні партії виконали скрипалька, продюсерка, викладачка - народна артистка України, «українська Паганіні в спідниці» Богдана Півненко, та піаністка, віртуоз «Tango Project” Тетяна Павлічук-Тишкевич.
Цьогоріч, “Київська камерата” святкує 30-річчя діяльності, як незалежного колективу, та дає низку концертів з присвятою багатолітньому наставнику та творчому керівнику Валерію Матюхіну. Завдяки високому професійному рівню, кожен із артистів оркестру може бути солістом, у зв’язку з чим, «Камерату» вважають «ансамблем солістів». Цей колектив - один із провідних виконавців камерної музики різних часів, стилів і напрямів, його творчий репертуар різноманітний — від музики раннього бароко до творів сучасних композиторів 21 століття.
Краса природи та різних її сезонів завжди надихали творчих людей на написання своїх творів. Навколишній світ очима трьох композиторів, - Антоніо Вівальді, Золтана Алмаші та Астора П’яццоли, постав на концерті «Пори року» таким різним, але однаково змусив захоплюватися повнотою життя, віртуозно змальованим у музиці. Разом вони дозволили відчути, яким бачила кругообіг життя людина Високого бароко, а яким – наші сучасники. Календарний рік для кожного композитора починається з різних пір: для Вівальді, без сумніву, це весна. В чуттєвій мелодиці П’яццолли, “Пори року” беруть свій початок зі спекотного літа в аргентинській столиці. Натомість, для Золтана Алмаші, початок року пов’язаний із річним календарем та першим місяцем в ньому.
Концерт розпочався одним із найпопулярніших музичних творів у світі - циклом із 4-х концертів Антоніо Вівальді – «Пори року», які композитор написав у 1723 році для солюючої скрипки та оркестру (струнні і клавесин-континуо). Вони по-своєму унікальні, у кожному творі у виконанні ансамблю дивним чином злилися блискуча віртуозність та чарівна кантилена. Саме тут, яскрава солістка Богдана Півненко продемонструвала чудові якості: віртуозну техніку і бездоганний смак, високу культуру інтонування та тонке почуття стилю. Закриваєш очі і бачиш вітер, що стрімко налітає, стихає і знову налітає, удари крапель по даху, то сильні, то слабші, спалахи блискавок і спів пташок!
Ансамбль зарекомендував себе як виконавець сучасного українського репертуару, що представлено також у серії дисків «Антологія сучасної української музики». «Київська камерата» на концерті презентувала сучасного українського композитора-полістиліста та віолончеліста цього ансамблю Золтана Алмаші. Його композиції – це синтез традиційної та інноваційної музики, неоромантичних напрямків та сучасних композиційних прийомів. Автор дає поетичні назви до кожної та звертається до барокового жанру Concerto grosso, створюючи “Пори року” для скрипки та камерного оркестру. Благодатно та феєрично чарівно огорнула українська музика слухачів - яскраві музичні образи, насичені натуралістичними ідеями. Оркестр звучав зібрано, технічно, емоційно, стильно та барвисто, де кожен динамічний штрих, кожен тембральний нюанс і кожен пасаж були точно вивіреними. Це виконання стало справжнім одкровенням.
Щедрим та незабутнім ексклюзивом від «Київської камерати» постали «Пори року в Буенос-Айресі» Астора П'яццоли. В цих чотирьох великих танго або ліричній сюїті про почуття та долі маленької людини у великому місті, композитор майстерно поєднує різні музичні традиції: класичну, джазову, афро-іспанську. У виконання твору, під майстерним керівництвом Олега Маринченка, музиканти вклали стільки натхнення, музичної чуйності та гармонійних нюансів, що масштабне музичне полотно і цього разу захопило проникливо інтимним і нестримно буйним дивом вишуканої звукової палітри. П'яццолла вільно використовує форму барокового концерту, чергуючи фрагменти соло і тутті. Взаємопроникнення акомпанементу оркестру та сольної партії фортепіано, у виконанні солістки Тетяни Павлічук-Тишкевич, продемонструвало завидну музичну органіку та справжню стилістичну єдність. Розгорнуте скрипкове соло в оркестрі витончено і чуттєво ніжно провела скрипалька Богдана Півненко.
Важко уявити більш досконалий осінній вечір! Свободою та нестримною легкістю віртуозної інтерпретації неперевершених музичних шедеврів ансамбль солістів «Київська камерата» зміг підкорити публіку. Вдячними оплесками, гучними оваціями та квітами глядачі проводжали музикантів, з надією на нові зустрічі!
Валерія Бійо