Волинська обласна філармонія

VIV la FRANCE

Вкотре підпасти під хвилюючу чарівність звучання короля інструментів пощастило лучанам 30 липня 2022 року в рамках Четвертого Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum” в Кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла на концерті «VIV la France!» («Хай живе Франція!»). У цей вечір глядачі змогли насолодитись не лише величним небесним звучанням органу, але й почути незвичайне і чарівне поєднання інструментів – органу і ная, який народжував неповторні тембри та фарби. Французький органіст та диригент оркестру Жан-Марі Леруа і лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів виконавців на народних інструментах Ігор Мацелюх постали чарівниками, що воскресають глибинні емоційні пласти відомих партитур. Месьє Ж.-М.Леруа на протязі 30 років грав як органіст в різних церквах Парижу, а на разі він є головним органістом Кафедрального собору Нотр Дам де Назарет, де основне поле творчості митця займає музика епохи бароко. Одним з найголовніших завдань, що завжди стояло перед французькими композиторами-органістами, було завдання показати свій інструмент у всій його тембровій пишності, і це було продемонстровано лучанам сповна. Розпочався концерт Великою Прелюдією мі-мінор Ніколауса Брунса, яка по праву вважається найвищим досягненням північно-німецької органної школи. Імпровізаційна та імпульсивна Прелюдія створена в жанрі «stylus fantasticus» - стилі музики раннього бароко. Й. Бах, який творив у масштабах космосу, писав для улюбленого інструменту у всі періоди свого земного буття. Маючи традиції видатних попередників-органістів, він створив абсолютно новий стиль, розкривши неосяжні можливості Короля інструментів. В Хоралі І. С. Баха І. Мацелюх та Ж.-М.Леруа занурили слухачів в атмосферу простору та духовної радості. Під час звучання цієї музики слухачі не знали, Бахом насолоджуватися чи виконанням. Можна тільки доповнити переклад тексту Хоралу: «Jesus bleibet meine Freude», (Іісус залишається моєю радістю»). Зовсім інша сфера органної творчості в триголосній Пасторалі F-dur для двох мануалів та педалі – поетичній ідилії народного стилю, в якій Ж.-М. Леруа зумів віртуозно передати її світлий гармонійний колорит, прозору фактуру, співучі мелодійні лінії, розцвічені сопілковою фігурацією м'якого малюнка. Краса та досконалість виразності наступного твору - «Аріозо» Баха з церковної кантати під назвою «Ich steh mit einem Fuß im Grabe»(«Я стою однією ногою в могилі») знаходяться за межею того, що піддається аналізу. Акустика старовинного храму дозволяла виконавцям розкрити найменші звукові градації. Здавалося, що його м’які гармонії, що світяться, оточують вас немов німбом. Слід зазначити якісно новий підхід французького органного виконавства до трактування педальної партії, яка за своїм технічним рівнем цілком рівноцінна мануальним. Особливо це вдало було продемонстровано Маестро у виконанні Прелюдії та фузі До-мажор Й.Баха. Французька музика представлена на фестивалі музикою Сезара Франка, переконаного бахіанця, засновника органної романтичної традиції Франції. Композитор скористався тембровим багатством нових концертних органів, що відкрило шлях до великих романтичних форм. У «Фіналі» С. Франка, викристалізовуючи героїчну образну сферу з вільно трактованою сонатною формою у виконанні Ж.-М. Леруа музика рясніла оригінальною барвистою палітрою та специфічними регістровими прийомами. Сюрпризом програми став «Гобой Габріеля» найгеніальнішого композитора сучасності Енніо Маріконе, якого називали «Моцартом кіномузики». Він - автор саундтреків до фільмів, таких як «Професіонал», «Легенда про піаніста», «Хрещений батько». Тремтливий і ніжний най І. Мацелюха проникливо передав світлий смуток, який люди завжди відчуватимуть, слухаючи музику великого маестро. Трагічні події на Україні глибоко сколихнули душу Ж.-М. Леруа. Незважаючи на війну, органіст продовжував відвідувати міста України не лише з концертними програмами, але й з гуманітарною допомогою постраждалим людям. Черговий фестивальний концерт завершився на патріотичній ноті, де Ж.-М. Леруа на емоційному підйомі виконав Сюїту «Слава Україні!», в якій вдячні глядачі упізнали таку рідну народну пісню «Ой у лузі червона калина», яка стала шлягером. Наповнена самобутнім мелодизмом і піднесеною сповідальністю музика Четвертого Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum” справила цілісне враження і було захоплено прийнято публікою.

фтото: @imaximenko

Концерт гурту "МузОборона"

До Дня Української Державності у центральному будинку культури Городищенської ОТГ відбулись урочистості, під час яких були зібрані кошти на потреби ЗСУ. Жителі громади з особливою теплотою зустріли гурт "МузОборона" Волинської обласної філармонії у складі Юлії Єфімчук (вокал) та Андрія Громка (гітара, вокал). Кожен твір патріотичної концертної програми глядачі зустрічали з особливою теплотою та бурхливими оплесками.

«GLORIA DOMINI»

ВІДКРИТТЯ IV МІЖНАРОДНОГО ОРГАННОГО ФЕСТИВАЛЮ «LUCESK ORGANUM».

Органне виконавство славиться своїми давніми та самобутніми традиціями. Виразний ресурс органу дозволяє створювати йому музику найширшого обсягу та змісту: від роздумів про Бога і космос до тонких інтимних відображень людської душі. Нову сторінку в його багатовіковій історії означило започаткування у 2019 році Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum», девіз якого – Світло Луцького органу. Фестиваль посів почесне місце в культурному житті міста і значно розширив горизонти академічного концертного репертуару. Концерти всесвітньо відомих органістів П’єра Заворта (Франція), Едмонда Гориця (Хорватія), Петра Плана (Чехія), Віктора Лияка (Польща), Сальвадоре Пронесті (Італія) були аншлаговими та вражали віртуозною грою титулярних органістів знаменитих храмів Європи. 24 липня 2022 року концертом “Gloria Domini” в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла Четвертий Волинський міжнародний фестиваль органної музики «Лучеськ Органум» відкрила його співорганізаторка, одна з провідних українських органісток, солістка Львівської філармонії, докторка музичної педагогіки Олена Мацелюх. Ведучою концерту стала солістка Волинської обласної філармонії Юлія Єфімчук, яка зуміла створити доброзичливу емоційну атмосферу фестивалю, даруючи позитивний настрій глядачам.

Відомо, що французьке органне мистецтво належить до найяскравіших явищ музичного минулого. Центральне місце в творчості французького композитора-романтика Теодора Дюбуа займає органна та церковна музика, якою і відкрився фестивальний концерт. Урочистий «Grand Choir» композитора відразу налаштував зал на величну хвилю сакрального початку. Гра О. Мацелюх відрізнялась академічною строгістю, вона підкорювала теплотою та проникливістю, тонкою регістровкою та камерною манерою гри. Найважливішу роль у розвитку органної музики зіграли німці. У Німеччині органне мистецтво досягло небувалого розмаху. Тут висунулася ціла плеяда великих та оригінальних майстрів, які утримували першість у розвитку органної музики аж до часів Баха, музика якого традиційно й по праву займає значне місце в репертуарі О. Мацелюх. Віртуозний концерт ля-мінор Й.Баха (переробка струнного концерту А. Вівальді) значно збагатив концертну програму фестивалю. У тричастинній структурі концерту, з рухливими віртуозними крайніми частинами досвідчена органістка продемонструвала віртуозну гру, у тому числі і на органній педалі. Зовсім в іншому оригінальному стилі була представлена естонська органна музика. Один із самих глибоких композиторів сучасності, визнаний класик наших днів Арво П’ярт в авторському стилі tintinnabuli (техніка мінімалізму та естетика «нової простоти») в творі Trivium був відмічений єдністю мудрості і простоти. З давніх давен музиканти звертались до героїчних лицарських образів, намагаючись винайти повчальні приклади для сучасності. У виконанні транскрипції на тему «Хор Пілігрімів» з опери «Тангейзер» Р. Вагнера, одній із самих популярних п’єс, що входить в програми концертів класичної музики, О. Мацелюх виявила чудовий смак в регістровці та залишила зворушливе художнє враження. У всіх творах особливо майстерним є віртуозність О. Мацелюх в техніці органної педалі. Особливо огранічно це вдалось в знаменитій Токаті і фузі ре-мінор Й. Баха. Але в цілому концертна програма вражає своєю чистотою, світлом, відчуттям піднесеності й у той самий час затишку. І нарешті, апофеозом концерту стала урочиста Фестивальна Токата британського композитора Персі Флетчера. Залишається сподіватися, що на наступних концертах луцьких поціновувачів прекрасного очікують нові не менш інтригуючі зустрічі з визначними представниками органної музичної культури.

"Магія флейти"

Найнесподіваніші відтінки музичного звукопису від бароко до неоромантичної течії музики XX століття, найтонші нюанси людських станів та цілковитий альянс флейти та органу – все це об'єдналося у концерті «Магія флейти» заслуженого артиста України, соліста Національної філармонії України, лауреата міжнародних конкурсів Юрія Шутка(флейта) та титулярного органіста луцького Кафедрального костелу Петра Сухоцького. Можливості Короля інструментів відомі всім, а ось які вони у його молодшої сестри – флейти, луцькі глядачі зрозуміли цього незабутнього вечора 10 липня 2022 року у сакральних стінах цієї пам’ятки архітектури.
Як відомо, традиції сольних творів для духових інструментів особливо активно почали розвиватися у часи Й. С. Баха. У виконанні талановитого музиканта Ю. Шутка прозвучала божественна мелодія старовинного італійського танцю «Сиціліана» геніального композитора. Ніжний та дещо холоднуватий тембр флейти зробив її сум піднесеним, підкреслюючи пасторальний характер танцю. Традиції свого батька продовжили сини Й.С. Баха, зокрема, Пилип Емануїл, якому належить сольна соната для флейти ля-мінор в 3-х частинах. Грайлива легкість, віртуозність, багатство прикрас та особливе відчуття стилю Ю. Шутка зачарувало слухачів в храмі. Продовжив програму мініатюрний шедевр австрійського композитора Ф. Шуберта «Ave Марія». У майстерному виконанні Ю. Шутка та П.Сухоцького, надзвичайно зворушлива мелодія знайшла відгук в душі глядачів - як професійних музикантів, так і любителів музики.
Без сумніву, французька флейтова культура являє собою феномен надзвичайної яскравості, сили та глибини. Завдяки творчості Дебюссі, Ібера, Боззи, Массне та багатьох інших, яка була представлена на концерті, флейта засяяла усіма гранями музичної виразності. Справжньою перлиною стриманих емоцій, печалі, пластичної краси, ніжності і поезії концерту стала п’єса «Сірінкс» К. Дебюссі. Архаїчна мелодія для флейти соло, яка занурює в самі глибини первозданої природи, імітує звучання флейти Пана (сірінкс), написана як епізод смерті Пана в балетній сцені п'єси Мюрея «Психея». Найніжніший голос флейти так чудово виводив усі ці прекрасні мелодії, цей чарівний Танець тіней з "Орфея та Еврідіки" Х. Глюка, де талановитий музикант майстерно передав всю чуттєво-виразну палітру флейти, це прозоре «Відображення» Е.Боззи, таку поетичну кантилену з «Роздумів» з опери «Таїс» Ж. Массне. Так чудово було це почути! В Елегії на роковини смерті Т. Шевченка, яка була написана засновником української національної музики М.Лисенком, грамотно підібрані та виконані штрихи сприяли виразності виконання і правдивому відображенню змісту музики, а партія флейти дуже ніжно впліталася у співзвуччя органу. В концерті Юрій Шутко таки продемонстрував протилежні грані флейтової музики, адже програма вечора показала здатність флейти однаково ефектно виглядати як у соло, так і в ансамблі з органом, різноманітну стилістичну та емоційну палітру музики для флейти, і, звичайно ж, віртуозність виконавців. Окрема подяка ведучій концерту Юлії Єфімчук, яка своїм словом пробуджувала інтерес до музики та бажання її почути. Адже артистка пам’ятала про свою заповітну міссію: підготувати слухача до сприйняття музики, яка буде звучати. Символічно, що завершився концерт ліричним твором українського композитора Ф. Якименка під назвою «Ідилія». Чи це не те, про що мріють кожний український хлопчик та кожна дівчинка, кожна доросла людина в цей доленосний час в нашій рідній Україні.