Деталі

      

      

     3 грудня 2024 року в Будинку культури села Липини відбувся концерт «Мелодії рідного дому» за участі Академічного камерного оркестру «Кантабіле» із солісткою Юлією Єфімчук (сопрано) та народним артистом України Василем Чепелюком. В заворожуючому живому виконанні скрипок, альтів, віолончелі і контрабасу, на дітей чекала велика різноманітна програма, серед яких найкращі зразки вітчизняної камерно-інструментальної музики, зворушливі вокальні перлини, легендарні різдвяні хіти і багато іншого. Передусім музиканти виконували твори патріотичного змісту, присвячуючи їх нашим захисникам, серед яких «Під твою  милість» Ігоря Соневицького, «Любіть Україну» Юрія Максименка та Володимира Сосюри, «Мелодія» Мирослава Скорика, «Ми-є!» Юрія Шевченка. Новим твором, що додав патріотичні мотиви в атмосферу концерту стала пісня Василя Чепелюка на вірші Галини Даниленко «До Перемоги», що оспівує силу духу нашого народу, його мужність та здатність до боротьби, яку надзвичайно емоційно виконав артист.

   З наближенням грудня всі ми починаємо відчувати хвилювання та радість: Різдво, найкраще свято у році, вже не за горами! Другий блок концерту – це легендарні пісні, що з перших звуків повертають нас в атмосферу свят, безтурботності та щастя.

    Цікава добірка музичних творів виявилась дуже вдалою. Супер-хіт “Jingle Bells” – одна з найвідоміших і часто співаних американських різдвяних пісень у світі, у виконанні оркестру запалив увесь зал! Окреме «БРАВО!» Василю Чепелюку за неймовірної краси виконання колядки Почаївських розспівів «Різдвяна ніч».

    Дуже небагато мелодій здатні миттєво створити відчуття свята лише кількома звуками. Класичне «Катання на санках» Лероя Андерсона – одна з них. Музика нагадувала про зимову екскурсію на санях, запряжених кіньми. Класична різдвяна п’єса Густава Холста “In the bleak midwinter” («Серед похмурої зими») стала незабутнім елементом святкової програми.  Чарівна, елегантна різдвяна пісня  чудово передана аранжувальником Джоном Лівіттом у захоплюючій інтерпретації для струнних.

     Артисти завжди  взаємодіють з публікою, занурюють їх на годину у свій незвичайний світ і разом з ними створюють чарівну атмосферу з музикою у залі. Окрасою концерту була інтерпретація радісної, хвилюючої,  навіть із відтінком туги, відомої пісні американської співачки і композиторки Мераї Кері “All I want for Christmas is you” («Все, що я хочу на Різдво – це ти», що створив справжній новорічний настрій!

    Дует у складі Василя Чепелюка та Юлії Єфімчук, яскраво, проникливо і життєво виконали композицію «Сіяв батько жито». Чарівні, дивовижні голоси не залишили байдужими нікого! Їхній виступ був одним із тих, що найбільше запам’ятався. Всі діти дружньо виконували улюблені різдвяні пісні, тепло вітали артистів, які створили новорічний чарівний настрій та подякували за чудовий концерт. А від артистів до глядачів передавався незримий яскравий імпульс позитивних емоцій та натхнення. Ось вона – магія Різдва! Це чудове свято залишиться в душі надовго.

     

 

 

Деталі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У вступі до бестселера «Європа. Історія» Нормана Дейвіса читаємо:

«Побутує думка, що «поточні справи» не можуть стати історією, поки не мине півстоліття, поки «документи не стануть доступними і запізніла мудрість не прояснить людського розуму». Це вагома точка зору, проте вона означає, що будь-яке загальне дослідження має уриватися на місці, де воно стає найцікавішим… І все таки жодна доросла освічена людина не може ефективно працювати, не маючи повного розуміння джерел виникнення сучасних проблем».

Дух європеїзму заохочує «брати з минулого вогонь, а не попіл»...

А якщо під таким кутом зору поглянути на особистості, події, явища недалекого минулого у нашому музичному побуті, у сфері культури, пошукати мотиви відродження забутих і народження нових традицій на нашому пограниччі народів і культур?

 

Як на мене, у сімдесяті ми не розминулися з майбутнім, хоча колоніальна адміністрація обмежувала "простір свободи", який виборювала для себе ( і для інших ) група вельми освічених людей, аматорів і професіоналів в осередках культури і мистецтва...

 

1971 року постановкою «Лісової пісні» завершила свою славну десятилітню історію оперна студія Олександра Головерси при міському будинкові культури… Солістка Зіна Пронько і  перший біг бітовий ансамбль « Лель» міського будинку культури  зблиснули на всесоюзному фестивалі «Янтарну труба» у Каунасі 1974 року, а  обласна філармонія відтоді перебирає ініціативу і  стає на два десятиліття  осередком музичних інновацій.

 Мареничі принесли в українську співану поезію інтонації з автентичного фольклору Волині, вокально-інструментальний ансамбль "Світязь" розпочав цікаві жанрово-стилістичні пошуки у діапазоні від фольк- до джаз-року, що дотепер витримують конкуренцію із найновішими продуктами штучного інтелекту...

Журналісти "молодіжки" запропонували нову форму клубного спілкування - дискотеку, що відкривала ентузіастам простір для синтезу мистецтв… Архітектори інституту "Діпромісто" розробили  і захистили 1971 року проєкт заповідника для збереження історико- архітектурної спадщини Старого міста і після тривалого зволікання за підсумками дискусії на сторінках обласної «молодіжки»  ми отримали  можливість створення нового науково-дослідного та культурно-освітнього осередку (1985)...

У четвер в мистецькому просторі бібліотеки імені Олени Пчілки Лариса Ігнатова, Павло Маркевич, Богдан Гембік, Сергій Корсай вели мову про соціальну функцію мистецтва...

 

Дякуємо Миколі Волошину за чудовий презент до 30-річчя фестивалю «Стравінський та Україна»,  виставку дружніх шаржів "Гумор семи муз", тріо "Бумеранг" Богдана Гембіка за простоту, почуття і стриманість, директору бібліотеки Наталі Граніч за гостинність.

 

Василь Ворон

Деталі

Ми всі за одне: як спільні зусилля об'єднують українців Надія є, поки українці об'єднані спільною боротьбою. І поки воїни – на полі бою, цивільні мають бути для них надійним тилом. Плести маскувальні сітки, кікімори, виготовляти подушки, матраци, збирати допомогу, розбирати завали, відбудовувати, рятувати тварин, майструвати дрони – руки потрібні всюди, а долучитися до волонтерства може будь-хто незалежно від віку та вмінь.

Ми всі думаємо, мріємо, робимо одне – ми всі за одне! Кампанія «Ми всі за одне» має на меті підкреслити значення колективної сили українців на шляху до перемоги та нагадати, що наша суперсила у єдності.

Кампанія створена Міністерством культури та стратегічних комунікацій України разом з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Деталі
Відкрити для себе «нового Вівальді», почути його велике, але менш відоме творіння, поринути у чарівну атмосферу далеких епох – ось ідея нового проєкту «Вівальді. Пори року. Найкраще» органістки Олени Мацелюх, скрипальки Марти Гереги та артистів камерного оркестру «Кантабіле» (керівник Юрій Ковальчук, диригент Володимир Єфіменко). Врешті, 30 листопада 2024 року в Палаці культури міста Луцька в оточенні шедеврів геніїв бароко Антоніо Вівальді та Йоганна Себастьяна Баха ожила старовинна музика.
Для своєї програми артисти обрали справжні «рідкісні перлини»: Концерт № 5 фа-мінор для органу та струнних Й. С. Баха, що являє собою транскрипцію його втраченого скрипкового концерту та Концерт для солюючих органу та скрипки А. Вівальді, що прозвучав у Луцьку вперше. Це один із зразків жанру з таким складом, адже відомо, що Вівальді використовував орган як солюючий інструмент лише в чотирьох з 517 – ти своїх концертів.
Потужність і грандіозність звучання, влада над часом і простором — ось що значить орган. Часом він здатний бути і сентиментальним, часом занурює у роздуми. Так, музиканти познайомили слухачів і із сучасною органною музикою, а саме з творчістю львівського композитора Валерія Квасневського. Це була щаслива можливість почути його меланхолійну мініатюру «Осінній ліричний настрій» з циклу «Романтичні сторінки» для органу та струнних, яка виявила його яскраве природне обдарування композитора як лірика, романтика й чудового мелодиста.
Своєрідності органу найбільше відповідає оркестрова музика XVII–XVIII століть: властиві їй терасна динаміка (динамічні та звукові протиставлення), контрасти соло і tutti (всі разом), чергування глибокого роздуму з рухливо-моторними музичними образами, що було яскраво виражено в наступному концертному номері. Антоніо Вівальді прославився своїми скрипковими концертами, але найвідомішим став цикл «Пори року». Цей цикл, особливо «Літо», багаторазово аранжувався для різних інструментів та складів. У цьому концерті шедевр "Пори року" прозвучав у виконанні скрипки Марти Гереги та органу Олени Мацелюх, де глядачі відчули і весняне пробудження природи, і дихання теплого літа, уявили осінню негу та поринули у зимову казку.
Програма концерту розкрила всю красу та різноманітність творчості геніальних композиторів, дозволила насолодитися незвичайним поєднанням струнних, солюючої скрипки та величного органу, що допомогло артистам показати всі межі своєї майстерності. До самого фіналу концерту у глядачів не пропадав живий інтерес, а атмосфера ставала все більш дивовижною і теплішою.

Деталі
     9 листопада 2024 року в Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олени Пчілки оргкомітет 21 музичного фестивалю «Стравінський і Україна» та Академічний камерний оркестр «Кантабіле», з нагоди 30-річчя фестивалю та приїзду в Луцьк почесного гостя фестивалю - всесвітньовідомого режисера кіно, телебачення і театру Тоні Палмера, підготували концерт з творів відомих британських композиторів.
     Урочистість цієї події для волинської громади та європейський статус фестивалю підкреслив голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, який за значний внесок у популяризацію творчості Ігоря Стравінського вручив Тоні Палмеру найвищу нагороду області «Почесний громадянин Волині».
     Незмінний з 2005 року директор двадцяти фестивалів Сергій Єфіменко, відзначив унікальний внесок Тоні Палмера в розвиток фестивалю «Стравінський і Україна» в плеяді інших відомих особистостей – творців фестивальних заходів, серед яких журналіст Василь Ворон (автор першої публікації та ідеї проведення фестивалю), мистецтвознавець Олена Огнєва (автор експозиції музею-садиби І. Стравінського в Устилузі), Генеральний консул РП в Луцьку Войцех Галонзка (засновник «польського» дня фестивалю), симфонічний диригент, народний артист України Ігор Блажков (автор і диригент 5-ти прем’єрних концертних програм фестивалю).
     Ще одним подарунком для Тоні Палмер став концерт артистів «Кантабіле», які вперше у Луцьку виконали три пісні з циклу «Чотири пісні для голосу і скрипки» знаменитого англійського композитора Густава Холста, що черпають натхнення з народної музики та середньовічних релігійних текстів.
     Густав Холст, про творчість якого Тоні Палмер створив у 2011році відомий фільм, був непересічним композитором, майстром оркестровки і опирався на такі різні стильові джерела, як англійські народні пісні та мадригали, індуїстський містицизм та авангардизм Ігоря Стравінського та Арнольда Шенберга.
     Тому в програмі концерту у виконанні камерного оркестру «Кантабіле» прозвучали ще 2 твори композитора: “Greeting” («Привітання”) та «Остінато» із «Сюїти Святого Павла», що привернули увагу декоративною витонченістю оркестрового стилю.
     Ще одним приємним подарунком для Тоні Палмера стали відомі твори “Бітлз”, з виконавцями якого Палмера пов’язують давні і дружні стосунки, у авторських аранжуваннях для камерного оркестру - пісні «Something» «Octopus's Garden»,"Maxwell's Silver Hammer") і, звичайно, “Yesterday” Пола Маккартні, що пройняли Тоні Палмера до глибини душі.
     Яскравим апофеозом концерту постав символ незламності людського духу «Палладіо» - композиція англійського композитора Карла Дженкінса для струнного оркестру. Цей твір знову повернув глядачів у сьогодення, в час, коли Україна вже понад 1000 днів веде жорстоку боротьбу за свою Свободу і Незалежність!
     Ювілейна подія з нагоди 30-річчя музичного фестивалю «Стравінський і Україна» завершилася переглядом фільму Тоні Палмера «Бітлз та Друга світова війна» та його активним обговоренням з її автором.
  1. Тоні Палмер на Волині!
  2. Концерт Волинського народного хору у Нововолинську!

Сторінка 6 із 54