- Деталі
Зберігаючи традиції музичного просвітництва у школах, Академічний камерний оркестр «Кантабіле» (художній керівник Юрій Ковальчук) успішно продовжує здійснювати сезони виїзних філармонічних концертів для дітей – «Уроки живої музики у школі».
З патріотичною програмою «Мелодії рідного дому» 7 листопада 2024 року камерний оркестр дав два концерти учням Луцького ліцею № 2. Своїх вдячних юних слухачів оркестр познайомив не лише з шедеврами класичної музики, а й із новими творами сучасних авторів, зокрема «Я вертаюся додому» Лесі Горової, «Ми-є!» Юрія Шевченка, «Легендарні переможці» Кріса Томаса. Музикантам вдалося передати всі зміни настрою, якими буквально ряснів концерт - від схвильованої ліричної «Мелодії» Мирослава Скорика до запальної «Коломийки» Михайла Вербицького, від пристрасного «Паризького танго» Крістіана Брюна до ніжної душевної пісні «Сіяв батько жито» Івана Карабиця та Вадима Крищенка.
Гарно, з душею проводила концерт солістка філармонії Юлія Єфімчук, прикрашаючи програму вокальними творами - «Любіть Україну» Ю. Максименка та В. Сосюри, «Я вертаюся додому» Л. Горової, «Сіяв батько жито» І. Карабиця та В. Крищенка, і, звичайно, піснею "Ой у лузі червона калина", яку у фіналі концерту виконували разом із дітьми.
Сподіваємось, що кожен глядач, який перебував у залі, разом з музикою, з мистецтвом, отримав крапельку любові, добра та надії.
- Деталі
Академічний камерний оркестр «Кантабіле» (художній керівник Юрій Ковальчук) - унікальний у своєму роді колектив, адже це єдиний камерний оркестр в Україні, що постійно гастролює із виїзними концертами по Волинському краю – від міських Палаців культури до невеликих сільських шкіл. 17 жовтня 2024 року з патріотичною програмою «Мелодії рідного дому», камерний оркестр дав два концерти поспіль для студентів Горохівського фахового коледжу ЛНУП та для учнів Угринівського ліцею Городищенської сільської ради Луцького району.
Концерти вийшли родинними і надзвичайно щирими. У цій дивовижній атмосфері лунали патріотичні композиції(«Палладіо» Карла Дженкінса, «Легендарні переможці» Кріса Томаса), твори, присвячені пам’яті наших захисників («Мелодія» Мирослава Скорика, «Адажіо» Томазо Альбіноні), українські пісні у проникливому виконанні солістки Юлії Єфімчук («Сіяв батько жито» Івана Карабиця та Вадима Крищенка, «Я вертаюся додому» Лесі Горової). Особливе захоплення в дітей викликали жваві танцювальні композиції Яромира Вейводи «Розамунда» та галоп «Кимо Каймо» Бели Келера. На останок, всі разом виконували патріотичну пісню «Ой у лузі червона калина». Яскрава концертна програма, наповнена шедеврами західно-європейської та вітчизняної музики, висока виконавська майстерність створили атмосферу піднесеності та наповнили присутніх новими сподіваннями, мріями, вірою у власні сили, довгоочікувану Перемогу і мирне майбутнє нашої країни!
- Деталі
З виру пограниччя
На початку шістдесятих «гостинні» совєти не пустили Ігоря Стравінського на поріг його власного будинку в Устилузі…Не дозволили британському режисерові Тоні Палмеру знімати в Устилузі спотворену і перетворену на гуртожиток садибу на початку вісімдесятих…
І все ж «Стару мизу» вдалося повернути до первісного стану, зберегти високе реноме пам’ятки історії національного значення, що стало одним із найголовніших «супутніх» заходів фестивалю «Стравінський та Україна». Яким чином? Про це піде мова під час «круглого столу» у музеї-садибі композитора в Устилузі у неділю 17 листопада.
Історія порятунку будинку, де жив і працював композитор в Устилузі, (і який він «спорудив за власним планом»!), його брутальна реконструкція і реставрація протягом навчального 2012-2013 років (з врахуванням потреб дитячої школи мистецтв!), майбутнє історичного ареалу, пов’язаного з іменем композитора на березі Луги - теми розмови до якої запрошуємо міського голову Віктора Поліщука, автора музейних експозицій 1990-2013 років кандидата історичних наук Олену Огнєву, реставратора пам’ятки історії національного значення Ігоря Новосада та тогочасного директора школи мистецтв Володимира Терещука, котрі звалили на свої плечі реалізацію відважного задуму за підтримки голови міської ради та обласної державної адміністрації…
Репатріація творчої спадщини композитора була лейтмотивом українсько-польсько-британського проєкту, що розпочинався з легкої руки академіка Олександра Федорука влітку 1994 року із величавого фольклорного дійства на берегах Луги. Він став оригінальною «візитівкою» територіальної громади, яскравим прикладом європейського ставлення місцевого самоврядування до історико-культурної спадщини, важливим чинником міжнародної співпраці на нашому українсько-польському пограниччі.
Василь ВОРОН
- Деталі
Відлуння «великого ритму»
«Суспільні лихоліття тим згубніші, що вони нікого нічому не навчають і не виправляють» (Пєр Буаст)
Щоб не потрапити у залежність від лихоліття, краще підніматися над ним. Отож, 19 листопада повертаємося до задуму, який зупинився у перший день російського вторгнення і запрошуємо до бібліотеки імені Олени Пчілки на кіноконцерт «Бітлз»: до і після»… Академічний камерний оркестр «Кантабіле» покаже твори британських композиторів із циклу концертів, який розпочали режисер Тоні Палмер з «Київськими солістами» у рамках фестивалю «Стравінський і Україна». Відеозапис рециталу стане нашим презентом для Тоні Палмера, «Почесного громадянина Волині».
Завершить програму вечора документальний фільм Тоні Палмера «Бітлз» і Друга світова війна». Кавери творів Джона Леннона і Пола Маккартні, які так пристрасно популяризували на танцювальних майданчиках сотні аматорських українських груп на хвилі бітломанії від середині 60-х, у фільмі виконує плеяда їхніх (не менш знаменитих!) сучасників: Елтон Джон, Бі Джиз, Брайан Феррі, Кіт Мун, Род Стюарт, Тіна Тарнер, Річард Коччіанте, Статус кво, Джеф Лін, Пітер Габріел. Усі кавери – 22 на двох СD - виконані спеціально для фільму і включені до альбому з фільмом.
Василь ВОРОН
- Деталі
20 жовтня 2024 року, в Кафедральному Костелі Святих апостолів Петра і Павла відбулося закриття XXI-го музичного фестивалю «Стравінський і Україна». З концертною програмою «Луцькому органу - 25», перед лучанами та гостями міста виступив титулярний органіст луцького кафедрального костелу, музикант, органний майстер, артист, викладач Петро Сухоцький ( асистентка - Дарина Пастушок). Він — один із небагатьох в Україні, хто доглядає, ремонтує та настроює органи по всій країні. Музикант об'їздив зі своїми концертами Європу. Нині пишається тим, що саме в Луцьку, у коледжі культури і мистецтв, де він викладає, є клас органу. Петро Сухоцький разом із своїми студентами організовує та проводить благодійні концерти для підтримки ЗСУ, для біженців, дітей з інвалідністю.
Стравінський зізнається у своїй величезній любові до майстра з Ейзенаха, стверджуючи, що саме він стане для композиторів майбутнього джерелом невичерпної наснаги. У середині 1950-х майстер створює, подібно до багатьох своїх сучасників, своє власне музичне «принесення» Баху у формі хорально-оркестрової обробки його варіацій на тему різдвяної пісні «Von Himmel hoch da komm'ich her».
Духовний всесвіт Баха особливо загадково зосереджений саме у його великих хоральних композиціях для органу. У концертній програмі у виконанні Петра Сухоцького прозвучали твори Й. С. Баха: Фантазія super: „Прийди, Духу Святий, Господи Боже”, «шюблерівська» хоральна обробка „Зійди, Ісусе, із небес” та Токата і фуга ре мінор „Дорійська”, де в асоціативних образах насамперед розкривається новозавітна історія Хрещення Господнього. В інтерпретації відомих творів, де органіст продемонстрував майстерне володіння мистецтвом барокової артикуляції, Петро Сухоцький поставав неначе її співавтором, розкриваючи те глибинне, що відкрилось її творцю.
В концерті була представлена музика німецького композитора та органіста Дітріха Букстехуде, органна творчість якого відрізняється найбільшою самобутністю і справила сильний вплив на наступне покоління німецьких музикантів. Це - токата ре мінор та дві хоральнi прелюдії: „Ми просимо Святого Духа”, „Отче наш”.
І. Ф. Стравінський говорив про музику Мессіана: «…з усієї нашої музики для палубного концерту на “Титаніку” було б найрозумніше вибрати один із його великих гімнів: серед інших переваг більше шансів, що рятувальні судна – інші планети – зуміють його почути. Крім того, я, не вагаючись, готовий передбачити, що його пізніші твори житимуть, доки існує музика нашої епохи»
У написаній у 1939 році статті про Стравінського Мессіан називає його ранні роботи «геніальними» — і те, що сам французький композитор ними надихався, зрозуміло, якщо уважно подивитися на будь-який його важливий твір. Нерегулярний ритм ранніх балетів Стравінського проходить через творчість усього Мессіана червоною ниткою. Дев'ять п'єс, що становлять один з органних творів Мессіана - сюїту «Різдво Господнє», осмислюються як «медитації» (роздуми). Петро Сухоцький представив публіці третю п'єсу із сюїти – «Вічні цілі», яка своєю споглядальністю занурила слухачів у світ неземних гармоній.
Французький романтизм в концерті був представлений хітом органного репертуару – віртуозною Токатою Теодора Дюбуа і постав яскравим завершенням усього фестивального концерту «Луцькому органу - 25 років».
Ясна та природна гра органіста, яскрава різноманітна програма, що відрізнялась продуманістю, виявила чудовий смак виконавця, тому концерт пройшов на одному диханні.
Розуміння органу як інструменту зі своєю неповторною специфікою та глибокою історією, сила таланту органіста Петра Сухоцького, беззавітна відданість мистецтву та безкорислива любов до прекрасного стала гідним завершенням XXI – го музичного фестивалю «Стравінський і Україна». Честь закрити фестиваль випала заслуженому діячу мистецтв України Юрію Войнаровському, який вручив Петру Сухоцькому пам'ятний диплом під номером 139 - стільки учасників було за час проведення фестивалю "Стравінський і Україна".
