Деталі

 

 

      Духовна музика – це найбільше надбання культури людства, адже через цю музику мистецтво виконує своє головне призначення — вдосконалення людини. 23 червня 2024 року, в день одного з найбільших християнських свят - Святої Трійці, в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла відбувся концерт духовної музики «Stabat Mater Перголезі».
Проникливий, яскравий виступ камерного оркестру «Кантабіле» під керівництвом Дар’ї Шевчук, із запрошеними столичними оперними та камерними співачками Іриною Ушаньовою-Рудько (сопрано) та Марією Антоневською (мецо-сопрано), своїм щирим, животрепетним виконанням підкорив слухачів.

       Художній керівник Дар’я Шевчук у виборі творів для концерту зупинилася на цікавих зразках західної духовної творчості, тому заявлені у програмі концерту кантата «Глорія» Антоніо Вівальді, «Аве Марія» Йоганна Себастьяна Баха в аранжуванні Толга Караджа і, нарешті, кантата «Stabat Mater” Джованні Перголезі у 12-ти частинах, викликали щирий інтерес публіки.

       Весь вечір у залі панувала воістину святкова атмосфера розчуленого захоплення. Камерний оркестр звучав справді чудово. Велично, трепетно, благоговійно виконувалися номери з кантати «Глорія» Антоніо Вівальді, ніжним, проникливим захопленням лилася «Аве Марія» Й. С. Баха (солісти Марія Суворова (скрипка), партія ф-но – Сергій Буров), камерністю, зворушливістю, проникливою лірикою відрізнявся католицький гімн «Стабат Матер» Дж. Перголезі.

       Безумовною гідністю камерного оркестру «Кантабіле» є справді кантиленне звучання, сенс якого перекладається з італійської, як співучість. Крім того, запам'яталася чуйність оркестрантів на всі диригентські знаки — було таке відчуття, що пластичні рухи диригентки Дар’ї Шевчук буквально малюють звукописну музичну картину.

       Великої уваги співачками Іриною Ушаньовою-Рудько та Марією Антоневською було приділено манері виконання духовних піснеспівів. У номері “Господь Бог» та «Хто сидить праворуч Отця, помилуй нас», з кантати «Глорія» (Тетяна Солонінко (скрипка), Ніна Брєднева (віолончель), партія органу - Сергій Буров), глядачів по-справжньому вражала не стільки віртуозність, скільки благоговійне і проникливе звучання солісток, глибоке відчуття музики серцем. Напевно, тому атмосфера концерту була сповнена радості та особливого благочестя, що створює духовна музика.

       Концертна програма пролетіла буквально на одному диханні. Завдяки художній обробці музичного матеріалу диригенткою Дар’єю Шевчук за допомогою нюансів, установці рівноваги між оркестром і солістами, виконання «Stabat Mater” Дж. Перголезі відрізнялося художньою закінченістю й витриманістю настрою. Особливо вразив заключний номер «Amen” – один з кращих у кантаті за проникливістю, щирістю почуттів, шо був виконаний «на біс» дуетом співачок. Публіка приймала артистів з великою наснагою і нагородила довгими та захопленими оплесками.

 

 

 

Деталі

   10 червня 2024 року артисти Академічного оркестру «Кантабіле» на чолі з художнім керівником  Дар’єю Шевчук, концертною інтерактивною програмою «Viva la vida» («Хай живе життя!), подарували дітям свято музики та краси. Адже музиканти виступили перед учнями Луцького ліцею № 27 та гімназії № 3, котрі проводять свої канікули у літніх шкільних таборах.

     Упродовж концерту кожна композиція була представлена у легкій формі в супроводі захопливих розповідей. Програма концерту умовно була розділена на три блоки. Перша частина була присвячена нашій Україні. У натхненному виконанні оркестру «Кантабіле» із солісткою Тетяною Солонінко, Парафраз на тему Державного Гімну України «Ми-є!» Юрія Шевченка, звучав як тиха світла молитва за Україну до всього світу. Музиканти тонко передали своєю віртуозністю настрій урочистого Полонезу та жвавої Коломийки українського композитора, який став символом українського національного відродження в Галичині – Михайла Вербицького. Діти почули твір, присвячений захисникам України, - «Легендарні переможці» Кріса Томаса, а «Листок з альбому» композитора безмежного таланту, людини-легенди Мирослава Скорика, постав символом надії, бо на своїх малюнках для українських захисників, які зараз на передовій, юні патріоти пишуть листи з побажаннями перемоги та з проханням повернутися живими.

  У другому блоці концертної програми діти пересвідчились, що танцювальні жанри відрізняються вражаючим різноманіттям, від манірних стримано-аристократичних до жвавих бальних. Діти мали змогу насолоджуватися чарівними взірцями танцювальної музики у живому виконанні музикантів оркестру «Кантабіле» - вишуканим концертним вальсом Йоганна Штрауса «Весняні голоси», стрімким характерним галопом «Кимо Каймо» Бели Келлера. Своєрідною фарбою, пристрасною драмою влилося в цільну композицію концерту танго «Escualu” (“Акула») Астора П’яццолли, для скрипки з оркестром (солістка Марія Суворова).

      В заключному блоці концертної програми «Viva la vida” перед дітьми почали оживати дива. Оскільки слідом за музикою, у супроводі яскравого відеоряду, діти поринули у святкову пригоду, небачені світи та неймовірні історії. Це музика для справжніх шанувальників кіно, мультфільмів і навіть, відеоігор: музика з кінофільму «Бріджертони» Кріса Бауерса, з відеогри «Супер Маріо» композитора Кодзі Кондо. Особливо зачарувала улюблена музика з мультфільму «Крижане серце» Крістена Андерсона-Лопес. Апофеозом постав емоційний сингл британської рок-групи “Coldplay” “Viva la vida!” («Хай живе життя!»), що урочисто завершив цю теплу музичну зустріч.

     Музиканти оркестру «Кантабіле» дали можливість по-новому почути улюблені мелодії, а ще розвинути музичну чуттєвість, доторкнувшись до світу камерної оркестрової музики. Музиканти камерного оркестру «Кантабіле» подарували дітям свою любов до мистецтва та незабутню подорож у світ музики!

 

Деталі

       18 травня 2024 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла, бельгійський органіст Петер ван Де Велде та українсько-бельгійська співачка Анастасія Старосельська (мецо-сопрано) подарували глядачам унікальний слухацький досвід грандіозного звучання історичного органу та інтимного, сповідального соло голосу, де шедеври Густава Малера, Ріхарда Вагнера вступають у діалог із творами ХХ і навіть початку ХХI століття.

      Духовні арії, що виконуються в храмі під акомпанемент органу, – що може бути більш піднесеним?  Духовний жанр у програмі концерту, перш за все, був представлений твором лірико-філософського змісту «Pie Jesu» (Святий Ісус) з «Реквієма» Моріса Дюруфле, де  ясний пізньоромантичний колорит музики поєднується з опорою на мелодику григоріанського хоралу. Голос Анастасії Старосельської звучав виразно та вражаюче рівно від крайньої низької до самої верхньої ноти. Водночас віртуозна техніка органіста розчинялася у проникливості та глибині трактування твору.

      У мелодіях, на тексти псалмів Давида, натхнені роздумами про вічність, торкаючись глибини душі, пролунали Два псалми для голосу в супроводі органу, op. 29, (Псалом 141 «Господи, кличу до Тебе, Псалом 67 «Нехай воскресне Бог, і розвіються вороги його») польського композитора Олександра Зажицького, та Псалом Давида (Псалом 94 «Прийдіть, заспіваємо радісно Господу») Василя Барвінського. 

       «Ave Maria» – щира і велична молитва, звернена до Пречистої Діви, вічне та невичерпне джерело натхнення для композиторів різних епох та країн. Серед них і фламандський композитор Петер Бенуа, який «почув» молитву по-своєму, створивши ще один шедевр, що з проникливою музичністю й майстерністю виконала співачка.  

      На слухачів чекала музика, яка змінила сприйняття органу, зробила його голосом Космосу, здатної відкривати невідомі звукові всесвіти. «Libera me» (Звільни мене) − розділ канонічного Реквієму сучасного українського композитора Святослава Луньова, де полотно твору, сповненого глибокими сенсами,  утворили ритми небесної палітри поряд з мовою вібрацій мелодій.

      В програмі концерту була представлена не лише духовна музика у всьому її різноманітті, а й світські твори. У проникливій, монументальній та розміреній Прелюдії і фузі Миколи Колесси, написаної спеціально для органу, Петер ван Де Велде у своєму виконанні майстерно використовує стилістику і можливості цього інструменту.

      У пісні Густава Малера «Я загублений для цього світу» з вокального циклу «Сім пісень останніх років» на вірші Фрідріха Рюккерта, де хоральні звучання змінюються прозорим сплетінням виразних наспівів голосу Анастасії Старосельської – глибокий роздум над найпотаємнішими таємницями буття.  Завдяки багатому, глибокому та емоційному звучанню її мецо-сопрано, Анастасія Старосельська, у сцені «Смерть в любові», зуміла висловити цілу гаму почуттів, якими наділив героїню своєї опери «Тристан та Ізольда» Ріхард Вагнер.

  Виступаючи у різних концертних залах, соборах, музиканти однаково готові розкрити серце і нагадати про вічне. Своїм виступом у Луцьку, Петер ван Де Велде та Анастасія Старосельська висловили свою підтримку українському народові в часі жахливої війни росії проти України. Ця зустріч стала мандрівкою у прекрасний світ, у якому так легко і вільно почувається душа!

 

                                                                                                                                                                                                  Валерія Бійо

 

Деталі

«Волинський Орфей»

         15 травня 2024 року у Палаці культури м. Луцька з нагоди 70-річчя з дня народження, 50-річчя творчості, та 40-річчя діяльності у Волинській обласній філармонії, відбувся ювілейний вечір Народного артиста України Василя Чепелюка.
       Цього незабутнього вечора справжнє благородство найніжнішої кантилени співака, безмежна у своєму багатстві палітра почуттів, емоцій, психологічних нюансів у співі та величезний драматичний талант, принесли справжнє задоволення та стали довгоочікуваним безцінним подарунком усім його численним шанувальникам!
     Концертні номери упродовж усього ювілейного вечора поєднувалися з численними вітаннями та врученням відзнак, серед яких вітання Митрополита Луцького та Волинського Михаїла ПЦУ, заступника голови обласної ради Григорія Пустовіта, народної депутатки України Ірини Констанкевич, заступниці голови обласної державної адміністрації Мирослави Якимчук, заступниці луцького міського голови Ірина Чебелюк, ректора Лесиного вишу Анатолія Цьося, директора Волинської обласної філармонії С. Єфіменка, який став ініціатором проведення ювілейного вечора. Артист отримав відзнаку від командира 100-ї ОМБр, ГО "Волонтерський Центр Серця Патріотів". 
     Програма концерту різноманітна й цікава, куди увійшли найкращі пісні, різні за характером і неповторним настроєм.
     Окрім творів духовного змісту (молитва Д. Січинського «Хай наповняться уста наші», у виконанні Архієрейського хору «Оранта» та академічного камерного оркестру «Кантабіле» Волинської обласної філармонії, із солістами - заслуженою артисткою України Галиною Овсійчук та ювіляром; молитви І. Соневицького «Під твою милість», що виконав дует у складі Юлії Єфімчук та Василя Чепелюка, чільне місце посіли пісні самого співака. Творчий доробок Василя Чепелюка охоплює різну тематику, зокрема лірику, громадянські мотиви, любов до рідного краю, України, духовний світ молодої людини. Цінною рисою пісенної творчості Василя Чепелюка є добір поетичних текстів, де вагоме місце посідають поезії вітчизняних авторів, як то Володимира Ткаченка («Душею молодий»), Любові Мілевич («Літа мої»), Миколи Гнатюка («Пробачте, мамо, сивину», Івана Чернецького («Ода Лучеську») та Василя Гея («Щедрість»). Також Миколи Луківа («Матері», у виконанні чоловічого вокального квартету «Акорд» у складі заслужених артистів України Олега Гонтаря, Миколи Палія, Віктора Мрочка, Андрія Зарицького) та Ярослава Андрусяка («Десь на кордоні»), що зворушливо до сліз виконала Уляна Томчук, З непідробною красою душевних почуттів, щирістю, яскравою мелодійністю та глибоким змістом, у виконанні квартету «Акорд» пролунала повстанська пісня, на слова невідомого автора, «Ой, зацвіла біла черемшина», що записана від мами, Анастасії Чепелюк.
      Не менш теплими й щирими оплесками були нагороджені такі легендарні твори, як «Bessame mucho» ("Цілуй мене міцніше") Консуело Веласкеса (соліст Василь Чепелюк, балет – народний аматорський ансамбль бального танцю «Юність» (Керівники Олена та Анатолій Янчуки). Приємним, мелодійним, задушевним теплом віяло від пісні «Три дороги» (Музика Ігоря Перчука, вірш Зеновія Филипчука), у виконанні родинного тріо у складі Ольги Давиденко-Чепелюк, Наталії Кмитко-Чепелюк та Василя Чепелюка.
     Народний аматорський ансамбль народної музики «Волинянка»(керівник - заслужений діяч мистецтв України Віталій Охманюк, є дієвим пропагандистом волинської народної пісні і танцю. Виграваючи свіжими барвами, багатими на невичерпні нюанси, у виконанні ансамблю, разом із солістами Олександром Голощуком та Василем Чепелюком, прозвучала в’язанка козацьких пісень. І, нарешті, яскравою кульмінацією вечора стала цікава й самобутня музична композиція «Золоте весілля» у виконанні Тетяни та Василя Чепелюків у супроводі ансамблів «Волинянки» та «Берегиня», що глибоко полонила публіку щирістю, правдивістю почуттів.
    Тож побажаємо Василю Чепелюку нових мрій і творчих злетів для продовження його славного мистецького шляху. Сподіваємося, що в майбутньому, у рідній мирній Україні, талановитий син Волині ще не раз порадує шанувальників своїми піснями!
                                                                                                                                                                                        Валерія Бійо

Деталі
 
      7 травня 2024 року в Волинському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка відбувся концерт під назвою «Єднаймося, народе!»
     У виконанні Волинського академічного народного хору звучали пісні, які колись співав наш народ, а тепер, повертаючись із забуття, хвилюють наші серця й знову стають популярними. І нині, під час масштабної агресії росії проти України, як і сотні років тому, українці борються з піснею на вустах. Сьогодні, з новою силою і по-особливому, звучать стрілецькі й повстанські пісні. Це і патріотична пісня «Ой у лузі червона калина», що стала символом національної боротьби, і козацька пісня П. Свіста, сл. О. Жолдака «Гарний козак, гарний» (солісти Петро Хемій та Ярослав Дричик), і рекрутська «Наступає чорна хмара», і "Шуміли сосни і діброви" (із циклу стрілецьких та повстанських пісень), оркестровка Я. Писарського (солісти Петро Хемій та Артем Степанюк), і стрілецька пісня "Була колись дівчина" в оркестровці Р. П’ятачука (солісти Анатолій Сильванович та Артем Мартинюк).
        Усі ці народні творіння звучали в обробці художнього керівника хору Олександра Стадника, який, з трепетом і любов’ю, додавав у цей музичний жанр елементи власної творчості. Ніжно та неймовірно красиво артисти хору виконали ліричну пісню про нашу неньку-Україну на слова Мусія Кононенка в обробці Миколи Буравського «Сховалось сонце за горою», зачарувавши своїх шанувальників своєю любов’ю до української пісні.
     Синам і дочкам, які віддали своє життя за Україну, була присвячена пісня О. Стадника (старшого), на слова В. Приза, із циклу "Пісні з минулого" "Мати журавлика жде", що разом з хором, зворушливо до сліз, виконала солістка Юлія Шумчук.
      Долучаючись до ліричної пісні, ми входимо в без­межний світ народного життя. У витонченому аранжуванні О. Стадника, у виконанні солістки Анни Борисюк з хором, прозвучала мелодія Є. Бобровникова на сл. Р. Бернса в перекладі М. Лукоша, "Дударик" (оркестровка Я. Писарського). Одна з найпопулярніших українських весільних пісень «Тиха вода», рідна і така до болю близька, у душевному виконанні баритона Івана Місанчука, просто зачарувала глядачів. Лірична народна пісня чорноморських козаків про кохання, в обробці Г. Концевича «Полюбила Петруся» (солістка Анна Борисюк), додала чуттєвості та поетичності в жанрову палітру перлин українського фольклору.
       Хореографія постановника Валерія Смирнова – окраса репертуару Волинського хору, що багата на символіку народних образів, де передається характер та дух народного життя. Глядачів не залишили байдужими старовинні обрядові мелодії, танцювальні народні ритми Волині, які лягли в основу вокально-хореографічних композицій ігрового бадьорого «Козачка», веселого життєрадісного «Крутяха», швидкої жвавої «Польки-одиначки», темпераментного стрімкого «Скакунця». Особливе враження справила патріотична вокально-хореографічна композиція «Козаки йдуть» (обробка для хору О. Стадника), з картинами військових ігор, де козаки виконують військово-спортивні вправи зі списами в руках. Водночас, володіючи своїми жанрово-колористичними особливостями, оркестр народних інструментів (керівник О. П’ятачук) захоплював неперевершеними можливостями вишуканого нюансування, виконавського інтонування, а головне - неповторним тембровим національним колоритом.
         Народна пісня – це безцінний скарб українського народу. Зміст на­віть жартівливих пісень завжди має виховну та інтелектуальну глибину. У них звучать ніжність, любов, почуття патріотизму, гумор та інші, прита­манні українцям, почуття. Яскравими прикладами розкрилися жартівлива танцювальна «Якби в лісі гриби не родили» (солістка Алла Блащук), танцювальна «Пасла дівка лебеді», жартівлива «Якби не Маруся» (соліст Іван Місанчук).
       Могутньою кульмінацією концертної програми постала українська історична пісня, присвячена антибільшовицькому опору Холодного Яру, зокрема отамана Чорного Ворона (Івана Чорновуса) (солісти Петро Хемій та Ярослав Дричик). А Гімн ОУН «Марш українських націоналістів» «Зродились ми великої години» О. Нижанківського, на слова Олеся Бабія, прозвучав як гімн непереможного, незламного Украінського Народу!
       Урочистим апофеозом концерту стала нова патріотична пісня «Збираймося, роде! Єднайся, народе!» із солісткою Юлією Шумчук (обробка О. Стадника, аранжування  для оркестру С. Писарського та П. Завади), що підіймає бойовий дух українців, наближаючи нас до такої омріяної Перемоги!
                                                                                                                                                                                  Валерія Бійо
  1. Весняні голоси
  2. До дня пам'яток історії та культури

Сторінка 9 із 52