- Деталі
Коли після тріумфальних концертів у Європі 5 жовтня 1922 року в Карнегі-хол розпочинався американський тур капели Олександра Кошиця, у Франції композитор Ігор Стравінський закінчував повну партитуру для першої постановки «Свадєбки»…
Від жовтня 1922 до березня 1923 капела Кошиця дала за океаном 138 концертів, у Бразилії, Аргентині, Уругваї, на Кубі - близько 900 концертів, а нову роботу Стравінського показали у театрі Сари Бернар у червні 1923 року.…
«Поетика західнополіського весілля» (2023) Лілії Ковальчук і Віктора Давидюка стала приводом для обміну думками етнолога Віктора Давидюка і музикознавців Мирослави Новакович, Лариси Ігнатової на тему: чи «Свадєбка» насправді «Весіллячко»? Студенти університету і педагоги місцевої музичної школи отримали пригорщу цінної інформації від чудових фахівців, котрі запропонували захоплюючу дискусію, що виходила за рамки твору...
Спілкування у музеї-садибі Ігоря Стравінського починалося із відеопрезентації «Волинської корони»: у травні 2024 року обряд внесений до національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, отож пропозиція від Христини обумовила ще один інтригуючий екскурс в історію.
Як зазначав Віктор Давидюк, «читання корони» належить до суто волинських весільних ритуалів. Читав корону маршалок – другий дружба молодого – одразу після того, як брат розплете сестрі косу…Її текст складався з великої кількості двовіршів, іноді до півтораста, основний зміст яких зводився до подяки батькам на напуттям на сімейне життя…
Що ж означав цей рідкісний обряд? Припущення бували різні, свої аргументи Віктор Давидюк виклав в «Етнологічному нарисі Волині» 2005 року і повторив під час нашого спілкування в Устилузі:
« Думаємо, що «читання корони» на західній Волині продовжило тюркську традицію читання в цих краях на весіллі Корану.. Від початку 13 століття на цій частині володінь Романа Мстиславовича з’явився повернутий його сватом половецький полон, представлений тумами і туманами, матерями яких були словянки, а батьками половці.. Згодом, у 15 столітті половців на ці землі ще раз привів литовський князь Вітовт. Відтак половецькі традицій в цій частині Волині дуже давні. На решті ж її території, де половецький етнокультурний компонент відсутній, «корони» на весіллі не читають. Зрештою, й сама форма весільної «корони» своїми двовіршами близька до текстів Корану…»
І в цьому припущенні, на мою думку, нічого дивного, якщо взяти до уваги чудову легенду про євшан зілля із «Галицько-Волинського літопису», що лягла в основу поеми Миколи Вороного…
Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана, який швидко забув рідний край, свої звичаї. Щоб повернути сина, старий хан спорядив до Києва посланця… І коли співи половецькі не вплинули, пахощі євшан зілля таки подіяли…Заплакавши, юнак сказав: "Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути".
Для хористів славної капели Олександра Кошиця, що принесла на американський континент знаменитого «Щедрика», така дилема постала 1924 року. Посланці Симона Петлюри того року завершили свою титанічну місію культурної дипломатії, Україну окупували більшовики, шлях додому був відрізаний…
Шляхи Олександра Кошиця та Ігоря Стравінського в еміграції не перетиналися, кожен робив свою справу. 1944 року на вчительські курси до Вінніпегу Олександр Кошиць привіз унікальний альбом хорових творів із одинадцяти платівок, наступного року Ігор Стравінський отримав американське громадянство
Василь Ворон
- Деталі
- Деталі
На що ви чекаєте від органного концерту? Неповторного звуку - то потужного, як снігова лавина, то ніжного, як спів ангелів? Яскравої віртуозності, різноманітності фарб і відтінків звучання, що вражає своєю нескінченністю? Все це є у програмі молодого талановитого чеського органіста та піаніста, лауреата престижних міжнародних конкурсів органістів Йозефа Кратохвіла, за участі якого, 6 вересня 2024 року відбулось урочисте закриття VI-го Волинського фестивалю органної музики «Лучеськ Органум». В Рік чеської музики в світі, цей благодійний, благородний проект в Україні здійснюється за допомогою Генерального Консульства Чеської Республіки у м. Львові.
Йозеф Кратохвіл веде активну концертну діяльність по всій Європі. Як соліст, він виступає з Державним філармонічним оркестром Кошице, Остравською філармонією імені Леоша Яначека, а також з оркестром консерваторії ім. Л. Яначека. Його майстерність гри на органі та фортепіано неодноразово захоплювала слухачів у різних куточках Європи.
Для концерту під назвою “Te Deum” він склав програму, яка у всьому блиску представила шедеври французької та чеської органних шкіл.
В дуже орнаментованих, барвистих, імпровізаційних Варіаціях на тему старовинної різдвяної пісні 'Votre Bonté Grand Dieu'' («Твоя доброта, Великий Боже») французького композитора Клода Бальбастра, артист постав бездоганним інтерпретатором, гра якого сповнена характерних ритмів, прикрас для вишукано-філігранного стилю французького рококо.
Іншими фарбами заграв орган в першій і другій частинах грандіозної органної Симфонії № 5 Шарля-Марі Відора – одного з найблискучіших органістів та композиторів французького романтизму. Своїм майстерним виконанням Йозеф Кратохвіл зумів відтворити пишність і дух тієї епохи, розкривши все багатство фарб та розкіш тембрової палітри великого романтичного органу.
Повільна друга частина «Легенда» Симфонії № 9 Антоніна Дворжака, створена під враженням поеми Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату», зокрема картини похорону дружини індіанського вождя – прекрасної Міннегаги. Злиття споконвічно чеських і нових американських витоків надає стилю останньої симфонії композитора унікального характеру.
Чехія – королівство органної музики, де під час богослужінь звучать духовні твори: меси, псалми, секвенції, гімни, реквієми. Вони по-своєму гарні й унікальні, надають урочистості релігійним обрядам, дарують людині особливий настрій умиротворення, або, навпаки, змушують задуматися про щось глибоко особисте. Продовжила концерт музика чеського композитора, органіста-віртуоза, імпровізатора, клавесиніста, мандолініста Яна Кухаржа, який працював у Празі церковним органістом, також був диригентом італійської опери. Його партита - рід органних варіацій на хоральну мелодію в музиці XVII–XVIII століть, у виконанні Йозефа Кратохвіла, перенесла слухачів в атмосферу старої Праги із середньовічними замками, старовинними палацами, будиночками, храмами, де звучать дзвони та багато іншої музики.
І яскравим апофеозом заключного фестивалю «Лучеськ Органум», по праву, постала музика чеського композитора, піаніста та диригента, основоположника чеської національної композиторської школи – Бедржіха Сметани, двохсотліття від дня народження якого в цьому році відзначає світова музична спільнота. Події революції 1848 р., в яких Сметані довелося брати участь, знайшли живий відгук у його героїчних піснях («Пісня свободи») та маршах. У виконанні Йозефа Кратохвіла прозвучав «Марш студентського легіону» Б. Сметани, що підпорядкований одній головній ідеї — допомогти музикою чеському народові в його героїчній боротьбі за свободу і незалежність, вселити в нього почуття бадьорості та оптимізму, віру в кінцеву перемогу правої справи. Символічно, що ця ідея надзвичайно перегукується з нашими реаліями - нашою сьогоднішньою боротьбою із російською агресією.
Відрадно, що поряд із заступницею директора Департаменту культури, молоді і спорту, начальниці Управління культури Тетяною Дудар, серед почесних гостей фестивалю були присутні українська органістка, науковиця, дослідниця органного мистецтва, авторка монографії «Орган і сакральна культура Чехії» Олена Мацелюх, члени Волинського обласного товариства чехів "Матіце Волинська" та консул генерального консульства Чеської Республіки у Львові пан Петер Поспішил, який був запрошений до слова та почесної місії закриття шостого Волинського фестивалю органної музики.
Вдячними бурхливими оплесками дякували талановитому артисту слухачі, адже Йозеф Кратохвіл відкрив перед аудиторією абсолютно нову і невідому досі яскраву сторінку європейської культури – сакральну музику Чехії для органу.
.
- Деталі
30 серпня 2024 року в санаторіях «Пролісок» та «Червона калина» відбулися концерти під назвою «Музика любові», де виступили артисти Академічного камерного оркестру «Кантабіле» (художній керівник Юрій Ковальчук), із солісткою Юлією Єфімчук (сопрано).
Під смичками артистів оркестру, якому властива майстерність стилістичного «перевтілення», у програмі концерту природно та органічно доповнювали один одного класичні твори, різножанрова танцювальна музика, вокальні твори та талановита музика сучасних композиторів, як, наприклад, «Легендарні переможці» Кріса Томаса, «Паладіо» Карла Дженкінса, сингл гурту “Coldplay” “Viva la vida!”
Світлі миті дарувала чудова музика В. А. Моцарта з вечірні на текст псалма – «Laudate Dominum». Це - лірична кульмінація всієї композиції, "пасторальна ідилія, повна солодких мрій", з чарівною мелодією солюючого сопрано Юлії Єфімчук. Хочеться виділити музику, що продовжує радувати та надихати шанувальників творчості Йоганна Себастьяна Баха, і також безумовно є справжньою окрасою концерту. Це Арія з оркестрової сюїти № 3 «Повітря». На концерті ця арія звучала як світла пам’ять загиблим в результаті жахливої агресії росіян проти українського народу.
Славним українським воїнам артисти присвятили захоплююче душу Адажіо Томазо Альбіноні та героїчну музику «Легендарних переможців» британського композитора Кріса Томаса.
Музика, лунаючи ніжно, жваво, вишукано, подекуди експресивно, сповна занурювала у різні жанри танцювальної музики, серед яких Полонез та Коломийка М. Вербицького, Полька «Розамунда» Я. Вейводи, Галоп «Кимо Каймо» Белли Келлера, танго «Аромат жінки» Карлоса Гарделя та «Паризьке танго» Кристіана Брюна. Деякі з них були виконані зі гумором, м’якою усмішкою. Але, мабуть, найбільш яскраве враження залишив вишуканий концертний вальс із чарівними мелодіями Короля вальсу Йоганна Штрауса «Весняні голоси».
У таких піснях як «Я вертаюся додому» Лесі Горової, «Дніпровський вальс» Ігоря Шамо, танго «Прийде ще час» Б. Весоловського та «Сіяв батько жито» Івана Карабиця на вірші Вадима Крищенка, сопрано солістки Юлії Єфімчук звучало із підкорюючою м’якістю та теплотою. Виконавицю двічі викликали «на біс», щоб виконати душевну пісню «Сіяв батько жито» та неперевершений «Дніпровський вальс»!
Захоплюючим доповненням до концертної програми постала літературно-музична композиція у виконанні артистки розмовного жанру Дарини Богдан, яка під супровід експресивної «Мелодії» справжнього сина Волині Бориса Лятошинського, декламувала поезію Олександра Богачука «Барви Полісся».
А гумореска «Сватання» дала можливість Дарині Богдан розкритись зовсім в іншому амплуа та продемонструвати свій акторський талант.
Концерт «Музика любові» подарував відпочиваючим санаторіїв, справді, незабутні враження, вдячна публіка вітала артистів бурхливими оплесками та оваціями.
- Деталі