Деталі

«Волинський Орфей»

         15 травня 2024 року у Палаці культури м. Луцька з нагоди 70-річчя з дня народження, 50-річчя творчості, та 40-річчя діяльності у Волинській обласній філармонії, відбувся ювілейний вечір Народного артиста України Василя Чепелюка.
       Цього незабутнього вечора справжнє благородство найніжнішої кантилени співака, безмежна у своєму багатстві палітра почуттів, емоцій, психологічних нюансів у співі та величезний драматичний талант, принесли справжнє задоволення та стали довгоочікуваним безцінним подарунком усім його численним шанувальникам!
     Концертні номери упродовж усього ювілейного вечора поєднувалися з численними вітаннями та врученням відзнак, серед яких вітання Митрополита Луцького та Волинського Михаїла ПЦУ, заступника голови обласної ради Григорія Пустовіта, народної депутатки України Ірини Констанкевич, заступниці голови обласної державної адміністрації Мирослави Якимчук, заступниці луцького міського голови Ірина Чебелюк, ректора Лесиного вишу Анатолія Цьося, директора Волинської обласної філармонії С. Єфіменка, який став ініціатором проведення ювілейного вечора. Артист отримав відзнаку від командира 100-ї ОМБр, ГО "Волонтерський Центр Серця Патріотів". 
     Програма концерту різноманітна й цікава, куди увійшли найкращі пісні, різні за характером і неповторним настроєм.
     Окрім творів духовного змісту (молитва Д. Січинського «Хай наповняться уста наші», у виконанні Архієрейського хору «Оранта» та академічного камерного оркестру «Кантабіле» Волинської обласної філармонії, із солістами - заслуженою артисткою України Галиною Овсійчук та ювіляром; молитви І. Соневицького «Під твою милість», що виконав дует у складі Юлії Єфімчук та Василя Чепелюка, чільне місце посіли пісні самого співака. Творчий доробок Василя Чепелюка охоплює різну тематику, зокрема лірику, громадянські мотиви, любов до рідного краю, України, духовний світ молодої людини. Цінною рисою пісенної творчості Василя Чепелюка є добір поетичних текстів, де вагоме місце посідають поезії вітчизняних авторів, як то Володимира Ткаченка («Душею молодий»), Любові Мілевич («Літа мої»), Миколи Гнатюка («Пробачте, мамо, сивину», Івана Чернецького («Ода Лучеську») та Василя Гея («Щедрість»). Також Миколи Луківа («Матері», у виконанні чоловічого вокального квартету «Акорд» у складі заслужених артистів України Олега Гонтаря, Миколи Палія, Віктора Мрочка, Андрія Зарицького) та Ярослава Андрусяка («Десь на кордоні»), що зворушливо до сліз виконала Уляна Томчук, З непідробною красою душевних почуттів, щирістю, яскравою мелодійністю та глибоким змістом, у виконанні квартету «Акорд» пролунала повстанська пісня, на слова невідомого автора, «Ой, зацвіла біла черемшина», що записана від мами, Анастасії Чепелюк.
      Не менш теплими й щирими оплесками були нагороджені такі легендарні твори, як «Bessame mucho» ("Цілуй мене міцніше") Консуело Веласкеса (соліст Василь Чепелюк, балет – народний аматорський ансамбль бального танцю «Юність» (Керівники Олена та Анатолій Янчуки). Приємним, мелодійним, задушевним теплом віяло від пісні «Три дороги» (Музика Ігоря Перчука, вірш Зеновія Филипчука), у виконанні родинного тріо у складі Ольги Давиденко-Чепелюк, Наталії Кмитко-Чепелюк та Василя Чепелюка.
     Народний аматорський ансамбль народної музики «Волинянка»(керівник - заслужений діяч мистецтв України Віталій Охманюк, є дієвим пропагандистом волинської народної пісні і танцю. Виграваючи свіжими барвами, багатими на невичерпні нюанси, у виконанні ансамблю, разом із солістами Олександром Голощуком та Василем Чепелюком, прозвучала в’язанка козацьких пісень. І, нарешті, яскравою кульмінацією вечора стала цікава й самобутня музична композиція «Золоте весілля» у виконанні Тетяни та Василя Чепелюків у супроводі ансамблів «Волинянки» та «Берегиня», що глибоко полонила публіку щирістю, правдивістю почуттів.
    Тож побажаємо Василю Чепелюку нових мрій і творчих злетів для продовження його славного мистецького шляху. Сподіваємося, що в майбутньому, у рідній мирній Україні, талановитий син Волині ще не раз порадує шанувальників своїми піснями!
                                                                                                                                                                                        Валерія Бійо

Деталі
 
      7 травня 2024 року в Волинському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка відбувся концерт під назвою «Єднаймося, народе!»
     У виконанні Волинського академічного народного хору звучали пісні, які колись співав наш народ, а тепер, повертаючись із забуття, хвилюють наші серця й знову стають популярними. І нині, під час масштабної агресії росії проти України, як і сотні років тому, українці борються з піснею на вустах. Сьогодні, з новою силою і по-особливому, звучать стрілецькі й повстанські пісні. Це і патріотична пісня «Ой у лузі червона калина», що стала символом національної боротьби, і козацька пісня П. Свіста, сл. О. Жолдака «Гарний козак, гарний» (солісти Петро Хемій та Ярослав Дричик), і рекрутська «Наступає чорна хмара», і "Шуміли сосни і діброви" (із циклу стрілецьких та повстанських пісень), оркестровка Я. Писарського (солісти Петро Хемій та Артем Степанюк), і стрілецька пісня "Була колись дівчина" в оркестровці Р. П’ятачука (солісти Анатолій Сильванович та Артем Мартинюк).
        Усі ці народні творіння звучали в обробці художнього керівника хору Олександра Стадника, який, з трепетом і любов’ю, додавав у цей музичний жанр елементи власної творчості. Ніжно та неймовірно красиво артисти хору виконали ліричну пісню про нашу неньку-Україну на слова Мусія Кононенка в обробці Миколи Буравського «Сховалось сонце за горою», зачарувавши своїх шанувальників своєю любов’ю до української пісні.
     Синам і дочкам, які віддали своє життя за Україну, була присвячена пісня О. Стадника (старшого), на слова В. Приза, із циклу "Пісні з минулого" "Мати журавлика жде", що разом з хором, зворушливо до сліз, виконала солістка Юлія Шумчук.
      Долучаючись до ліричної пісні, ми входимо в без­межний світ народного життя. У витонченому аранжуванні О. Стадника, у виконанні солістки Анни Борисюк з хором, прозвучала мелодія Є. Бобровникова на сл. Р. Бернса в перекладі М. Лукоша, "Дударик" (оркестровка Я. Писарського). Одна з найпопулярніших українських весільних пісень «Тиха вода», рідна і така до болю близька, у душевному виконанні баритона Івана Місанчука, просто зачарувала глядачів. Лірична народна пісня чорноморських козаків про кохання, в обробці Г. Концевича «Полюбила Петруся» (солістка Анна Борисюк), додала чуттєвості та поетичності в жанрову палітру перлин українського фольклору.
       Хореографія постановника Валерія Смирнова – окраса репертуару Волинського хору, що багата на символіку народних образів, де передається характер та дух народного життя. Глядачів не залишили байдужими старовинні обрядові мелодії, танцювальні народні ритми Волині, які лягли в основу вокально-хореографічних композицій ігрового бадьорого «Козачка», веселого життєрадісного «Крутяха», швидкої жвавої «Польки-одиначки», темпераментного стрімкого «Скакунця». Особливе враження справила патріотична вокально-хореографічна композиція «Козаки йдуть» (обробка для хору О. Стадника), з картинами військових ігор, де козаки виконують військово-спортивні вправи зі списами в руках. Водночас, володіючи своїми жанрово-колористичними особливостями, оркестр народних інструментів (керівник О. П’ятачук) захоплював неперевершеними можливостями вишуканого нюансування, виконавського інтонування, а головне - неповторним тембровим національним колоритом.
         Народна пісня – це безцінний скарб українського народу. Зміст на­віть жартівливих пісень завжди має виховну та інтелектуальну глибину. У них звучать ніжність, любов, почуття патріотизму, гумор та інші, прита­манні українцям, почуття. Яскравими прикладами розкрилися жартівлива танцювальна «Якби в лісі гриби не родили» (солістка Алла Блащук), танцювальна «Пасла дівка лебеді», жартівлива «Якби не Маруся» (соліст Іван Місанчук).
       Могутньою кульмінацією концертної програми постала українська історична пісня, присвячена антибільшовицькому опору Холодного Яру, зокрема отамана Чорного Ворона (Івана Чорновуса) (солісти Петро Хемій та Ярослав Дричик). А Гімн ОУН «Марш українських націоналістів» «Зродились ми великої години» О. Нижанківського, на слова Олеся Бабія, прозвучав як гімн непереможного, незламного Украінського Народу!
       Урочистим апофеозом концерту стала нова патріотична пісня «Збираймося, роде! Єднайся, народе!» із солісткою Юлією Шумчук (обробка О. Стадника, аранжування  для оркестру С. Писарського та П. Завади), що підіймає бойовий дух українців, наближаючи нас до такої омріяної Перемоги!
                                                                                                                                                                                  Валерія Бійо

Деталі

       «Весняні голоси» - таку символічну назву має музичний проєкт Волинської обласної філармонії, ідеєю та головною метою якого є показ широкій громадськості нової генерації українців, за якими музичне майбутнє європейської України.

       21 квітня 2024 року юні таланти Волині, поруч з досвідченими, відомими музикантами, у затишній атмосфері Волинського Академічного обласного театру ляльок, під чарівні мелодії, у живому оркестровому виконанні, подарували нам справжнє музичне задоволення та неповторні емоції.

      В концертній програмі Академічного камерного оркестру «Кантабіле» (керівник Дарія Шевчук) - твори різних стилів, від музики бароко до сучасних зразків камерного музичного мистецтва.

       Камерний оркестр та провідні солісти виконали твори геніальних композиторів-класиків. Це музика великого венеціанця Антоніо Вівальді, що зцілює душі та відкриває нові горизонти – Концерт № 1 мі-мажор, з циклу «Чотири Пори року». Частина 1-а «Весна». Та один із найпрекрасніших зразків лірики Вольфганга Моцарта - Концерт № 21 для фортепіано з оркестром. Частина 2. Andante (солістка Тереза Верзун-Ролінгер).

      Божественно і водночас чуттєво прозвучало “Sentimentale” з Сюїти для флейти та джазового тріо французського джазового піаніста, композитора Клода Болінга. Море задоволення принесло соло флейти Дани Ліновиченко - у виконанні юної віртуозки звучали теми від химерних до повільних романтичних та сентиментальних.

     На концерті лучани та гості міста почули усіма улюблені твори Астора П'яццолли – «Escoala» («Акула») для скрипки з оркестром (солістка Марія Суворова), Танго «Кафе 1930», з циклу «Історія танго» та «Oblivion” («Забуття») (соліст Ігор Єременко). Своїми джазовими гармоніями, прийомами класичної поліфонії, та майстерним використанням контрапункту, твори Короля танго у виконанні оркестру «Кантабіле» та справжніх віртуозів – солістів, справили просто незабутнє враження.

      Енергійна чудова джазова п’єса "Squirrels" («Білочки») американського композитора голландського походження, Германа Біфтінка, в якій музично представлені білки, що бігають навколо вас. Солістка Вероніка Сірук (флейта) своєю віртуозною грою передала як вони майстерно стрибають з дерева на дерево, миттєво міняючи напрямок.

      Серед загальновизнаної прикраси золотого фонду музичної класики, що постійно включають до свого репертуару видатні скрипалі, постав «Ноктюрн» грузинського композитора Важі Азарашвілі. Цей, небесної чистоти і океанської глибини «Ноктюрн», з мелодикою, що зачаровує, у виконанні оркестру «Кантабіле» та соліста Сергія Бурова (фортепіано), надовго залишив слід блаженства в серцевій пам'яті слухачів.

      А вишуканий «Експромт» для струнного оркестру відомого фінського композитора Яна Сибеліуса викликав глибокі почуття, зачарувавши слухачів своєю красою та емоційною глибиною.

      Невимовна ніжність, щира любов до своєї Батьківщини її вірного сина – про все це розказала музика Юрія Шевченка в Парафразі на мелодію Михайла Вербицького (гімн України) у виконанні камерного оркестру з солісткою Тетяною Солонінко (скрипка).

       Символом незламності українського духу, символом добра, любові і життя, у чуттєвому виконанні солістки оркестру «Кантабіле» Юлії Єфімчук (сопрано), прозвучала пісня Івана Карабиця та Вадима Крищенка «Сіяв батько жито».

       Володіючи віртуозною технікою та безперечним смаком, солісти продемонстрували чудові якості: високу культуру інтонування, тонке почуття стилю при виконанні самої складної та різноманітної музики (від майстрів Барокко до авторів XXI століття).

        Яскравим апофеозом концерту піднісся всесвітньо відомий оркестровий вальс Йоганна Штрауса «Весняні голоси», що славив весну!

                                                                                                                                                                                                               Валерія Бійо

 

Деталі

        12 квітня 2024 року в рамках проекту «Духовні концерти в храмах Волині», до дня пам’яток історії та культури, в Церкві «Дім Євангелія» міста Луцьк відбувся дивовижний концерт духовної музики, де музиканти Академічного камерного оркестру «Кантабіле» під орудою Дарії Шевчук наповнили храм чудовими звуками музики різних епох, від бароко до сучасності. Цьогорічний музичний проект, створений філармонією, спільно з Духовенством храмів Луцька, Володимира, Ковеля та Ківерець, місія якого – через духовність, через музичні молитви зміцнити віру у Божественнні сили, вселити надію, що кращі часи настануть в Україні, ми виборемо Перемогу! Чудова акустика, архітектура, простір, внутрішнє оздоблення,  — усі ці елементи були частиною музичної вистави і пропонували щось більше, ніж просто музика.

     Концерт в «Домі Євангеліє» включав не лише духовні твори, такі як  Інтродукція з Ораторії Йозефа Гайдна «Сім слів Спасителя на Хресті», але й світську програму.

       Музиканти оркестру «Кантабіле» своєю грою передали глибоку скорботу, якою була перейнята досконала музика Ораторії Йозефа Гайдна.  У побудованій на звукових контрастах музиці, красу якої неможливо описати людськими словами, до глядачів доносились і страждання Ісуса, і  його любов до занепалої людини.

         Поринаючи у світ почуттів Й. С. Баха, в італійській світській кантаті «Невідомо йому, як це гірко», музиканти оркестру «Кантабіле» пропонували глядачам щось дорогоцінне не лише для їх художнього сприйняття, але й для душі. У 5-ти частинній композиції для сопрано, флейти, струнних і бассо континуо, що складалась із Симфонії, двох речитативів та двох арій у віртуозному виконанні солістів Юлії Єфімчук, Лариси Гетманчук та Сергія Бурова глядачі не переставали дивуватись виразному багатству фантазії композитора, його найтоншому почуттю вокально-інструментальної драматургії, неперевершеній красі у виразності музичних образів.

      Композиція А. П’яццолли «Аве Марія», надихаючи музикантів оркестру «Кантабіле» своїми колоритністю та барвистістю, вражала непідкупною зміною фраз у інструментів, різноманітними музичними прийомами.

      А вишуканий «Експромт» для струнного оркестру відомого фінського композитора Яна Сибеліуса викликав глибокі почуття, зачарувавши слухачів своєю красою та емоційною глибиною. Ніжні мелодії, переплітаючись з багатими гармоніями, немов дозволили глядачам вирушити в емоційну  подорож.

      Справжню музичну насолоду дарували прекрасні твори вітчизняних композиторів. Невимовна ніжність, щира любов до своєї Батьківщини її вірного сина – про все це розказала музика Юрія Шевченка в Парафразі на мелодію Михайла Вербицького (гімн України) "Ми-є!", у виконанні камерного оркестру «Кантабіле».

        Значна частина творчості Михайла Шуха пов’язана з традиційними жанрами сакральної музики. Народжений баченням художника кінця 20-го століття, піснеспів чарівної краси та гармонії «Аве Марія» Михайла Шуха, у виконанні Юлії Єфімчук, постав перед слухачами у новому, сучасному ракурсі.

       Після закінчення дійства старший пресвітер обласного об’єднання ЄХБ єпископ Ярослав Троць подякував артистам та побажав присутнім і надалі розширювати свої естетичні та духовно-культурні горизонти.

       Радість у серці та посмішки на обличчях людей після концерту були вірними свідками того, що концерт пройшов чудово, і такі концерти затребувані нашими городянами та гостями міста. Але найголовніше, вони створюють атмосферу свята, кохання, добра, миру та взаєморозуміння.

                                                                                                                                                                                                                           Валерія Бійо

Деталі
      7 квітня 2024 року у залі Палацу культури міста Луцька відбувся особливий концерт класичної музики «Бах при свічках». Програма концерту - «музичне приношення Йоганну Себастьяну Баху», видатному композитору в історії музики, який поєднав у своїй творчості все те, що багато століть накопичувала європейська музична культура. Таємнича та захоплююча епоха бароко оживала у звуках могутнього органу Олени Мацелюх, вишуканої мелодійної віолончелі Софії Окрутної та чарівного сопрано Юлії Єфімчук. У напівтемряві, при світлі сотен свічок, глядачі насолоджувались приголомшливою атмосферою, яку створили віртуозні музикантки.
      Вершина органного Олімпу Й. С. Бах був представлений у всьому різноманітті своєї творчості. Серед хоральних обробок, у жанрі якої Баху не було рівних, прозвучала хоральна прелюдія «З глибини душі до Тебе взиваю, Господи». Це одна з найвищих і найпроникливіших сторінок "Органної книжечки" Й. С. Баха, що написана на тему канонічного протестантського хоралу, де Олена Мацелюх своєю грою зуміла передати її особливу напруженість і внутрішній трагізм.
      Божественне Аріозо із сольної Кантати BWV 156, із захоплюючою зміною фраз, відкрилося новими гранями в транскрипції для віолончелі та органу.
     Справжню насолоду подарувала слухачам пронизана сонячним світлом Арія на струні Соль з Оркестрової Сюїти № 3 ре-мажор Й. С. Баха, з її невагомим звучанням, у виконанні віолончелістки Софії Окрутної (соло) у супроводі органу.
     Багатством контрастів, різноманітністю композиційних прийомів позначилася арія сопрано Юлії Єфімчук «Як тривожно плакала за тобою моя пісня» з ораторії Карла Філіпа Емануеля Баха - "Воскресіння та Вознесіння Ісуса", у супроводі віолончелі та органу.
     Видатний органіст свого часу, Бах відтворював оркестрові твори в новому, органному звучанні, з геніальною майстерністю використовуючи всі найбагатші можливості інструменту. Так, в концерті соль-мажор (BWV 592) в трьох частинах (Алегро, Адажіо, Алегро), за мотивами концертів принця Йоганна Ернста Саксен-Веймарського, що є транскрипцією концерту для скрипки, струнних і контінуо, органістка Олена Мацелюх продемонструвала великий смак та різноманітність музичних ідей та прийомів «тюрингського Вівальді».
     Чи не космічного характеру у вишуканому реєструванні набувало звучання Фантазії та фуги ля-мінор (BWV 561). У виконанні органістки захоплювало дивовижне поєднання різних стильових елементів: від строгої архаїки до ефектних прийомів у стилі віртуозних концертів Вівальді.
     На противагу неземної легкості цього циклу, Токата і фуга (ре-мінор) носить гостро драматичний характер і є найпотужнішим твором для органу з коли-небудь створених.
    Апофеозом концерту постала «Аве Марія» Й. С. Баха - Ш. Гуно, - католицька молитва, повна ніжної краси та спокою, де сопрано, віолончель та орган блиснули чарівною красою ансамблю, розкривши пластичність та витонченість мелодійного малюнка.
      Це був незабутній вечір магії та вишуканості. Кожна композиція концерту супроводжувалась музичними розповідями ведучої Уляни Олексюк, тому глядачі змогли не тільки насолодитись звучанням класичних творів, але й зануритись в переживання, які відчували композитори під час своєї творчості. Свічки, як символ любові до Бога, символ життя, постали на концерті своєрідним Оберегом від зневіри, розпачу і печалі у цей випробувальний для України час.
  1. "І душа зігріється у звуках..."
  2. "Музику я полюбив усім серцем..."

Сторінка 11 із 54