- Деталі
2 вересня 2023 року, в рамках ювілейного концертного туру, вперше до Палацу культури м. Луцька, із концертною програмою «Пори року» завітав Національний ансамбль солістів “Київська камерата”, з диригентом Олегом Маринченком. Сольні партії виконали скрипалька, продюсерка, викладачка - народна артистка України, «українська Паганіні в спідниці» Богдана Півненко, та піаністка, віртуоз «Tango Project” Тетяна Павлічук-Тишкевич.
Цьогоріч, “Київська камерата” святкує 30-річчя діяльності, як незалежного колективу, та дає низку концертів з присвятою багатолітньому наставнику та творчому керівнику Валерію Матюхіну. Завдяки високому професійному рівню, кожен із артистів оркестру може бути солістом, у зв’язку з чим, «Камерату» вважають «ансамблем солістів». Цей колектив - один із провідних виконавців камерної музики різних часів, стилів і напрямів, його творчий репертуар різноманітний — від музики раннього бароко до творів сучасних композиторів 21 століття.
Краса природи та різних її сезонів завжди надихали творчих людей на написання своїх творів. Навколишній світ очима трьох композиторів, - Антоніо Вівальді, Золтана Алмаші та Астора П’яццоли, постав на концерті «Пори року» таким різним, але однаково змусив захоплюватися повнотою життя, віртуозно змальованим у музиці. Разом вони дозволили відчути, яким бачила кругообіг життя людина Високого бароко, а яким – наші сучасники. Календарний рік для кожного композитора починається з різних пір: для Вівальді, без сумніву, це весна. В чуттєвій мелодиці П’яццолли, “Пори року” беруть свій початок зі спекотного літа в аргентинській столиці. Натомість, для Золтана Алмаші, початок року пов’язаний із річним календарем та першим місяцем в ньому.
Концерт розпочався одним із найпопулярніших музичних творів у світі - циклом із 4-х концертів Антоніо Вівальді – «Пори року», які композитор написав у 1723 році для солюючої скрипки та оркестру (струнні і клавесин-континуо). Вони по-своєму унікальні, у кожному творі у виконанні ансамблю дивним чином злилися блискуча віртуозність та чарівна кантилена. Саме тут, яскрава солістка Богдана Півненко продемонструвала чудові якості: віртуозну техніку і бездоганний смак, високу культуру інтонування та тонке почуття стилю. Закриваєш очі і бачиш вітер, що стрімко налітає, стихає і знову налітає, удари крапель по даху, то сильні, то слабші, спалахи блискавок і спів пташок!
Ансамбль зарекомендував себе як виконавець сучасного українського репертуару, що представлено також у серії дисків «Антологія сучасної української музики». «Київська камерата» на концерті презентувала сучасного українського композитора-полістиліста та віолончеліста цього ансамблю Золтана Алмаші. Його композиції – це синтез традиційної та інноваційної музики, неоромантичних напрямків та сучасних композиційних прийомів. Автор дає поетичні назви до кожної та звертається до барокового жанру Concerto grosso, створюючи “Пори року” для скрипки та камерного оркестру. Благодатно та феєрично чарівно огорнула українська музика слухачів - яскраві музичні образи, насичені натуралістичними ідеями. Оркестр звучав зібрано, технічно, емоційно, стильно та барвисто, де кожен динамічний штрих, кожен тембральний нюанс і кожен пасаж були точно вивіреними. Це виконання стало справжнім одкровенням.
Щедрим та незабутнім ексклюзивом від «Київської камерати» постали «Пори року в Буенос-Айресі» Астора П'яццоли. В цих чотирьох великих танго або ліричній сюїті про почуття та долі маленької людини у великому місті, композитор майстерно поєднує різні музичні традиції: класичну, джазову, афро-іспанську. У виконання твору, під майстерним керівництвом Олега Маринченка, музиканти вклали стільки натхнення, музичної чуйності та гармонійних нюансів, що масштабне музичне полотно і цього разу захопило проникливо інтимним і нестримно буйним дивом вишуканої звукової палітри. П'яццолла вільно використовує форму барокового концерту, чергуючи фрагменти соло і тутті. Взаємопроникнення акомпанементу оркестру та сольної партії фортепіано, у виконанні солістки Тетяни Павлічук-Тишкевич, продемонструвало завидну музичну органіку та справжню стилістичну єдність. Розгорнуте скрипкове соло в оркестрі витончено і чуттєво ніжно провела скрипалька Богдана Півненко.
Важко уявити більш досконалий осінній вечір! Свободою та нестримною легкістю віртуозної інтерпретації неперевершених музичних шедеврів ансамбль солістів «Київська камерата» зміг підкорити публіку. Вдячними оплесками, гучними оваціями та квітами глядачі проводжали музикантів, з надією на нові зустрічі!
Валерія Бійо
- Деталі
20 серпня 2023 року, в рамках V Міжнародного фестивалю органної музики "Luchesk Organum", відбувся сольний концерт солістки Львівського органного залу Ольги Стрілецької.
Виконавиця веде активну концертну діяльність та із незмінним успіхом виступає у провідних органних залах України.
У неповторній аурі величного Кафедрального костелу молода органістка відтворила блискучу музичну атмосферу епохи бароко, що стало справжнім подарунком для гурманів. Органістка вже давно зарекомендувала себе як проникливий інтерпретатор музики тієї доби, тому програму концерту "Органна музика бароко" було вибудовано з тонким смаком. Дивовижної краси раритети епохи бароко звучали у стінах собору. Слухачі почули музику, яка виконувалася при дворі Людовіка XIV, у найкращих соборах Венеції та найрозкішніших дворах Німеччини, а також шедеври французької органної музики. Ольга Стрілецька обрала музику Німеччини та Франції: тут суворі, монументальні, віртуозні композиції німецьких майстрів змінюються пишними, пристрасними, витонченими творами французів.
Концерт відкрив урочистий "Великий діалог" Луї Маршана, що представляє блиск та велич французького бароко епохи Короля-сонця Людовіка XIV. Уявлення про музику в епоху бароко акцентують увагу на афектах (емоціях), яскравій контрастності та виразності. У цьому масштабному творі Ользі Стрілецькій вдалось якнайкраще відобразити характерні для музики Франції блискучу виразність, навіть близьку до театральності, та розкрити унікальні акустичні можливості органу.
Й. С. Бах, неосяжна творчість якого стала точкою відліку для його сучасників та численних послідовників, був представлений знаменитими Прелюдією та фугою до-мінор та твором, що рідко звучить - Фантазією та фугою ля-мінор (BWV 561). Тут виконавиця заявила про свої можливості, зігравши цілковито найскладніший твір. Ольга Стрілецька майстерно продемонструвала його унікальність, що полягає у дивовижному поєднанні різних стильових елементів – від суворої архаїки до ефектних прийомів у стилі віртуозних концертів Вівальді. При цьому, звучання у вишуканому реєструванні набувало чи не космічного характеру. Адже однією з найгарніших прикрас ігри на органі є знання того, як слід правильно з'єднувати регістри.
Концерт продовжила музика одного із найбільш значних авторів музики для клавесину часів французького бароко Жана-Франсуа Дандріє. У фантазійному "Оферторії" (Приношення дарів) та тріумфальному католицькому гімні "Магніфікаті", із збірника музики для супроводу богослужіння «Книги п'єс для органу», у виконанні Ольги Стрілецької, привертала увагу поліфонічна майстерність автора.
Органічно вписалося в барокову тканину програми дивовижне за красою, ніжне Адажіо венеціанського композитора Бенедетто Марчелло, що у виконанні органістки торкалося самої глибини душі.
Особливого значення в творчості німецького композитора та органіста Йоганна Пахельбеля набули твори для органу та клавіру. Ось вже кілька сотень років звучать його віртуозні прелюдії, та, як і раніше, на фестивальному концерті у виконанні органістки, струнка й лаконічна, з простою гармонійною основою, Прелюдія і фуга ре-мінор дивувала та захоплювала вдячних слухачів.
Завдяки барвистості реєстрування, ємним драматургічним контрастам, м'якій пластиці мелізмів та блиску віртуозного оздоблення, блискучому бігу пасажів та масивним акордовим нашаруванням, Ольга Стрілецька відтворила своєрідну атмосферу доби бароко, де все повне життя та енергії.
Дружніми оплесками проводжали слухачі артистку, і ця добра обстановка теплоти та довірливості зберігалася від першого до останнього звуку.
Валерія Бійо
- Деталі
В Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла 13 серпня, в рамках п’ятого фестивалю органної музики “Luchesk Organum”, знову звучав величний орган храму. Концерт органної музики представив молодий, талановитий львівський музикант Віталій Дворовий. Випускник Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка, лауреат національних та міжнародних конкурсів, соліст-органіст Львівського будинку Органної та камерної музики представив програму «In Gloria Domini» («во Славу Господню»).
Фестивальний концерт органіст розпочав твором Прелюдія і фуга до-мінор, що дозволило вкотре доторкнутися до творчості Й. С. Баха та осягнути його геніальність. Піднесений драматизм твору, згодом, послужив постлюдом до похорону Діани, принцеси Уельської. Знамениту «Арію» в перекладі для органу, що виконав органіст, можна назвати справжнім діамантом. Відомо, що оркестрова сюїта № 3 була написана після смерті першої дружини І. С. Баха, яку він дуже любив. Геніальний твір з перших звуків заворожував так, що створювалося відчуття, ніби музика виливається з піднебесся. Також у програмі прозвучав культовий твір органного репертуару Токата та фуга ре - мінор Баха. Музика Баха незмінно викликала емоційний відгук у публіки.
Романтичний варіант пасакалії був представлений опусом Інтродукція і Пасакалія ре-мінор німецького композитора Макса Регера. Романтику і неокласику поєднав композитор у цьому творі, використовуючи музичну мову свого часу.
Французьку лінію концерту продовжила музика великого романтика Йоганеса Брамса. Прощаючись із земним життям, композитор створив опус 122, виданий посмертно, куди увійшли 11 хоральних прелюдій – жанр, зовсім забутий у бурхливу епоху романтизму. В основу хоралу «Щиро пробач мені» покладено відому мелодію лютеранського хоралу. У виконанні органіста мелодія набула романтичного звучання та суто брамсівської інтимно-сповідальної інтонації.
Прикрасив концерт твір Токата з Органної симфонії № 5 француза Шарля-Марі Відора, - один із найефектніших і виконуваних творів для симфонічного органу. Цікаво, що Токата виявилась настільки яскравою та самобутньою, що вона часто звучить на весільних церемоніях у різних країнах. Музикант продемонстрував бездоганну органну техніку при виконанні відомого твору епохи романтизму.
Торкнулась серця слухачів «Тиха молитва» українського композитора Михайла Шуха (з хорового циклу «Три молитви») в перекладі для органу. Втілюючи художній задум композитора, органіст зумів звуками передати проникливу щемливу скорботу, світлу печаль.
На завершення концерту органіст за допомогою віртуозної п'єси сучасного німецького майстра Ганса-Андре Штамма «Рондо в латиноамериканському дусі», переніс слухачів в іншу частину світу, що стало яскравим апофеозом концерту.
За тиждень, 20 серпня для сольного органного фестивального концерту Ольги Стрілецької «Органна музика бароко», цей величний храм знову відчинить свої двері. Волинська обласна філармонія запрошує на фестивальні концерти, що й надалі будуть огортати нас життєдайною силою музики, утверджуючи торжество нашого нескореного духу, торжество життя.
Валерія Бійо
- Деталі
Вже п’ять років поспіль лучани та гості міста із задоволенням ходять на концерти Міжнародного органного фестивалю "Luchesk Organum", щоразу відкриваючи для себе щось нове, адже всі концерти відрізняються цікавою та ретельно підібраною програмою.
6 серпня 2023 року у Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла відбувся другий концерт, що презентував лауреат Міжнародних конкурсів, соліст Харківської обласної філармонії Станіслав Калінін. Як відомо, музикант багато гастролює, бере участь у мистецьких акціях у героїчному, рідному Харкові.
Концертна програма має назву «Йоганн Себастьян Бах та Микола Колеса», але головне місце в ній займають органні твори Баха, що становлять геніальну, за своєю художньою цінністю, енциклопедію органного мистецтва.
Програма побудована так, щоб слухач, який відвідав хоча б один концерт, зміг скласти судження про багатство та різноманітність органної творчості великого німецького композитора. З року в рік на фестивалях збирається багато знаменитих виконавців, кожен з яких представляє на суд публіки своє власне розуміння творчості Й. С. Баха.
Органний репертуар програми був представлений Токатою і фугою Мі-мажор BWV 566 Й. С. Баха, що виявилося чудовим введенням у світ музики - адже кожна токата композитора неповторна. У віртуозному виконанні Токати чергувалися вільні імпровізаційні розділи із чіткою організацією музичної думки - фугою, де проглядались творча та виконавська манера органіста. Для неї характерне строге, в дусі органної класики образне вирішення творів, чудове почуття темпу, абсолютне володіння всім діапазоном виразних засобів інструменту.
Продовжили програму хоральні прелюдії німецького кантора, що задали емоційний рівень усьому концерту. Музикант будував свою виконавську концепцію на одному узагальненому художньому образі, поступово розкриваючи його емоційний зміст. Для хоральних прелюдій "Прикрась себе, о люба душе" BWV 654, "Нині подякуємо всі Господу" BWV 657, "Бог, Дух святий" BWV 671 та "О людино, плач над своїм тяжким гріхом" BWV 622, що прозвучали, характерні глибока значущість, камерність звучання, барвистість, темброве різноманіття, панування мелодійного початку, виразні підголоски.
Для виступу органіст Станіслав Калінін відібрав твори, не надто складні для сприйняття, що дозволяло глядачам відчути себе витонченими поціновувачами музики. Програму доповнила радісно-святкова Прелюдія та фуга до-мажор. У концерті прозвучав і твір Баха, натхненний великим італійцем Джованні Легренці. Італійський композитор і органіст зіграв значну роль у розвитку стилю бароко у музиці Італії. В подвійній, тобто побудованій на двох темах Фузі до-мінор (Легренці - автор першої) органіст С. Калінін майстерно виконав епілог трагічного пафосу з мажорним висновком, що символізує твердження Істини.
Пропаганда національної органної спадщини – ще одна, найважливіша частина просвітницької діяльності музиканта Станіслава Калініна. В Пасакалії до-мінор з циклу «Пасакалія, скерцо і фуга» Миколи Колеси (перекладення для органу Арсенія Котляревського) стилізовано барокову органну манеру письма. Разом з тим Пасакалія насичена національно-романтичними мотивами.
В цілому, виконання органіста вражало пристрасною стриманістю, інтелігентністю, логікою, та притаманною лише справжньому майстрові, оманливою легкістю. Відрадно, що сольний фестивальний концерт органіста, клавесиніста, піаніста й аранжувальника Станіслава Калініна зібрав у цей день широке коло шанувальників. І надалі, на будь-якому концерті фестивалю, на вас завжди чекатиме чудова музика у віртуозному виконанні видатних музикантів.
Валерія Бійо
- Деталі
