20 жовтня 2024 року, в Кафедральному Костелі Святих апостолів Петра і Павла відбулося закриття XXI-го музичного фестивалю «Стравінський і Україна». З концертною програмою «Луцькому органу - 25», перед лучанами та гостями міста виступив титулярний органіст луцького кафедрального костелу, музикант, органний майстер, артист, викладач Петро Сухоцький ( асистентка - Дарина Пастушок). Він — один із небагатьох в Україні, хто доглядає, ремонтує та настроює органи по всій країні. Музикант об'їздив зі своїми концертами Європу. Нині пишається тим, що саме в Луцьку, у коледжі культури і мистецтв, де він викладає, є клас органу. Петро Сухоцький разом із своїми студентами організовує та проводить благодійні концерти для підтримки ЗСУ, для біженців, дітей з інвалідністю.
Стравінський зізнається у своїй величезній любові до майстра з Ейзенаха, стверджуючи, що саме він стане для композиторів майбутнього джерелом невичерпної наснаги. У середині 1950-х майстер створює, подібно до багатьох своїх сучасників, своє власне музичне «принесення» Баху у формі хорально-оркестрової обробки його варіацій на тему різдвяної пісні «Von Himmel hoch da komm'ich her».
Духовний всесвіт Баха особливо загадково зосереджений саме у його великих хоральних композиціях для органу. У концертній програмі у виконанні Петра Сухоцького прозвучали твори Й. С. Баха: Фантазія super: „Прийди, Духу Святий, Господи Боже”, «шюблерівська» хоральна обробка „Зійди, Ісусе, із небес” та Токата і фуга ре мінор „Дорійська”, де в асоціативних образах насамперед розкривається новозавітна історія Хрещення Господнього. В інтерпретації відомих творів, де органіст продемонстрував майстерне володіння мистецтвом барокової артикуляції, Петро Сухоцький поставав неначе її співавтором, розкриваючи те глибинне, що відкрилось її творцю.
В концерті була представлена музика німецького композитора та органіста Дітріха Букстехуде, органна творчість якого відрізняється найбільшою самобутністю і справила сильний вплив на наступне покоління німецьких музикантів. Це - токата ре мінор та дві хоральнi прелюдії: „Ми просимо Святого Духа”, „Отче наш”.
І. Ф. Стравінський говорив про музику Мессіана: «…з усієї нашої музики для палубного концерту на “Титаніку” було б найрозумніше вибрати один із його великих гімнів: серед інших переваг більше шансів, що рятувальні судна – інші планети – зуміють його почути. Крім того, я, не вагаючись, готовий передбачити, що його пізніші твори житимуть, доки існує музика нашої епохи»
У написаній у 1939 році статті про Стравінського Мессіан називає його ранні роботи «геніальними» — і те, що сам французький композитор ними надихався, зрозуміло, якщо уважно подивитися на будь-який його важливий твір. Нерегулярний ритм ранніх балетів Стравінського проходить через творчість усього Мессіана червоною ниткою. Дев'ять п'єс, що становлять один з органних творів Мессіана - сюїту «Різдво Господнє», осмислюються як «медитації» (роздуми). Петро Сухоцький представив публіці третю п'єсу із сюїти – «Вічні цілі», яка своєю споглядальністю занурила слухачів у світ неземних гармоній.
Французький романтизм в концерті був представлений хітом органного репертуару – віртуозною Токатою Теодора Дюбуа і постав яскравим завершенням усього фестивального концерту «Луцькому органу - 25 років».
Ясна та природна гра органіста, яскрава різноманітна програма, що відрізнялась продуманістю, виявила чудовий смак виконавця, тому концерт пройшов на одному диханні.
Розуміння органу як інструменту зі своєю неповторною специфікою та глибокою історією, сила таланту органіста Петра Сухоцького, беззавітна відданість мистецтву та безкорислива любов до прекрасного стала гідним завершенням XXI – го музичного фестивалю «Стравінський і Україна». Честь закрити фестиваль випала заслуженому діячу мистецтв України Юрію Войнаровському, який вручив Петру Сухоцькому пам'ятний диплом під номером 139 - стільки учасників було за час проведення фестивалю "Стравінський і Україна".
