З виру пограниччя
На початку шістдесятих «гостинні» совєти не пустили Ігоря Стравінського на поріг його власного будинку в Устилузі…Не дозволили британському режисерові Тоні Палмеру знімати в Устилузі спотворену і перетворену на гуртожиток садибу на початку вісімдесятих…
І все ж «Стару мизу» вдалося повернути до первісного стану, зберегти високе реноме пам’ятки історії національного значення, що стало одним із найголовніших «супутніх» заходів фестивалю «Стравінський та Україна». Яким чином? Про це піде мова під час «круглого столу» у музеї-садибі композитора в Устилузі у неділю 17 листопада.
Історія порятунку будинку, де жив і працював композитор в Устилузі, (і який він «спорудив за власним планом»!), його брутальна реконструкція і реставрація протягом навчального 2012-2013 років (з врахуванням потреб дитячої школи мистецтв!), майбутнє історичного ареалу, пов’язаного з іменем композитора на березі Луги - теми розмови до якої запрошуємо міського голову Віктора Поліщука, автора музейних експозицій 1990-2013 років кандидата історичних наук Олену Огнєву, реставратора пам’ятки історії національного значення Ігоря Новосада та тогочасного директора школи мистецтв Володимира Терещука, котрі звалили на свої плечі реалізацію відважного задуму за підтримки голови міської ради та обласної державної адміністрації…
Репатріація творчої спадщини композитора була лейтмотивом українсько-польсько-британського проєкту, що розпочинався з легкої руки академіка Олександра Федорука влітку 1994 року із величавого фольклорного дійства на берегах Луги. Він став оригінальною «візитівкою» територіальної громади, яскравим прикладом європейського ставлення місцевого самоврядування до історико-культурної спадщини, важливим чинником міжнародної співпраці на нашому українсько-польському пограниччі.
Василь ВОРОН
