Антологія співаної поезії

Співець із часів «другого полону вавилонського», що «хотів луною бути оцій руїні» викликає гнів пророчиці Тірци («На руїнах»). Співець Антей захоплено згадує таємну гетерію співців у загарбаному римлянами Коринфі: « О, вони були потужнії натхненням, а не гуком. І в стриманім зітханні тихих струн ми вгадувати вміли урагани, що нуртували в грудях у співця» («Оргія»). Співець Орфей стає носієм духовного заповіту Лесі Українки («Орфеєве чудо»)…   

Від «тихих співів несміливих» до  такого сильного, гарячого та поетичного слова, яких Україна не чула від часу Шевченківського «Поховайте та вставайте»…Еволюція творчості Лесі Українки у цих «параментах» має свою серцевину – образ співця і… логічне продовження.

Низка фестивалів співаної поезії протягом 1989-2019 років мали на меті створити нормальне «життєве середовище» для українських співців, але щоб упорядкувати «співи відрождення» (Леся Українка) необхідна Антологія…

За «Енциклопедією сучасної України» антологія (грецькою збирання квітів) – збірник творів різних авторів, здебільшого одного жанру або роду, іноді – за тематичним принципом. Найдавнішою власне Антологією вважають збірник епіграм «Вінок», яку уклав давньогрецький поет Мелеагр із Гадари (бл. 90 р. до н. е.)… Мелеагр зібрав у «Вінку» твори майже 50-ти поетів від Архілоха (7 ст. до н. е.) до самого упорядника.

 У новочасній літературі виникли нові типи антологій, що репрезентують окреме національне письменство, певну літературну добу або жанр. Очевидно, різновидом антології можна вважати також хрестоматії…

 Іноді антологія – це зібрання творів, різних за жанром, часом та місцем написання, де об’єднувальним принципом є вподобання укладача або замовника».

 Отож, беремо за основу «уподобання укладача», але маємо на увазі  також розвиток жанру співаної поезії на певному часовому проміжку. Йдеться про  три десятиліття національно-культурного відродження, що  залишили на  різних носіях сотні творів українських співців, десятки цінних студійних і концертних записів. Антологія авторської пісні та співаної поезії, маю надію,  допоможе впорядкувати цю спадщину, але не одразу.

 

Українські співці, автори і виконавці зробили колосальний внесок у розвиток жанру співаної поезії у дев’яності роки.  Їхні імена зустрічаються в антології «Молоде вино. Антологія поезії» (1994), «Тексти. Антологія прози» (1995) та «Опудало. Українська прозова сатира, гумор, іронія 80–90-х років ХХ ст.» (1997; усі – Київ)

 У нашій Антології співаної поезії - поети, котрі співають власні твори,  пишуть музику вірші своїх колег, переспівують в оригінальний спосіб пісні, що стали народними…

 Почнемо із відеозаписів, що були зроблені для Волинського телебачення і радіо, на концертах і фестивалях «Оберіг», але сподіваємося отримати нові відеозаписи для тематичних розділів: «Сатира, гумор, іронія», «Різні барви фольклору», «Пісні боротьби і мучеництва», «Громадянська лірика», «Музика душі, філософія серця»…