Відкриття фестивалю "Стравінський та Україна"

    1 жовтня, в цей особливий для музичної спільноти день - Міжнародний день музики, на Волині відбулось урочисте відкриття 18-го музичного фетивалю "Стравінський та Україна". Це глобальний проект, єдиний в Україні, ініціатором якого стала Волинь. Фестиваль живе, розвивається і є гідною пам'яттю маестро зі світовим ім'ям, життя і творчість якого пов'язані з Україною та Волинню.

    18-ий музичний фестиваль "Стравінський та Україна" відкрив один із славетніших колективів України - Академічний камерний оркестр "Віртуози Львова", Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика. Художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України, народний  артист України Сергій Бурко.

      Так, розпочав концерт один із вершинних творів М.Колесси - Сюїти " В горах" (1992), в якому втілюються образи народного життя Прикарпатської України, змальовуються картини чудової природи рідного краю. Диригент Сергій Бурко разом з оркестрантами глибоко прониклись в характер гуцульської музики твору, як то імпрессіоністичний звукопис. так і національні фольклорні традиції, і майстерно передали їх засобами оркестру - від яскравого, з карпатським колоритом Аллегро крайніх частин, до спокійного, безжурного широкого ліричного мелодичного розспіву середньої частини.

      Продовжив вечір Базельський концерт ре-мажор для струнного оркестру Ігоря Стравінського, - геніального композитора, який заслужив від сучасників прізвисько "людина з тисячею облич". Він подібний Фокуснику зі свого балету "Петрушка", який вільно переміщує жанри, форми, стилі на своїй творчій сцені, немов підкорюючи їх правилам власної гри. Базельський концерт написаний у 3-х частинах: Vivace, Аріозо: Andantino, Allegro. Хоча інструментальний склад концерту відрізняє темброве самообмеження та відсутність постійних солістів, диригент Сергій Бурко демонструє вражаючу майстерність в створенні тембрового діалогу з віртуозним артистизмом.

     "Диптих" М. Скорика вразив своєю яскраво театральною драматургією, де уміло використовуються прийоми стильової гри. Диригент зумів майстерно підкреслити принцип багаторівневого контрасту частин. Перша частина Триптиха  була насичена  зворотами арій lamento, через що виникали асоціації з "Плачем  Аріадни" Монтеверді, а початок середнього розділу нагадував кульмінацію "Adagio" Т.Альбіноні. В другій частині камерний ансамбль віртуозно продемонстрував урбанізований мотив американсьеого походження. стилізований в манері "ретро", з рисами комерційного джазу, номерів бродвейського театру.

     "Віртуози Львова" успішно інтегрують українську культуру до світового культурного простору, тісно співпрацюючи з багатьма видатними особистостями. Серед плеяди імен - ім'я  Софії Соловей - української оперної та камерної співачки, лауреатки 14-ти міжнародних вокальних конкурсів. Зірка виступала на сценах багатьох оперних театрів Європи та Америки. Проживаючи 20 років в Італії, співачка не розриває зв'язків з Україною. Виконавши три весільні пісні М.Скорика "Ой, летіла галочка", "Шуміла ліщина", "Хиляються ворота", співачка вразила своєю розкішною кантиленою. її голос не просто наповнювався зовнішньою красою, але і дотримувався логічних акцентів. музичної і декламаційної виразності. В її виконанні поєднались ідеальне злиття гарного, пружного і природного вокального звуку, що ллється наспівно і вільно та живого, природного, виразного слова.

      Продовжила концерт мініатюра для струнного оркестру і хору О.Козаренка, названу ним "Екстравагантна симфонія". Під чуйною орудою диригента перед слухачами проходив яскравий конфліктний діалог, де остання частина циклу - хоровий вокаліз, який був органічною частиною оркестрової партитури. Сергій Бурко зумів передати драматургію симфонії, яка будується на динамічному і темповому контрасті тем, написаних з натяком на симфоджаз і рок-музику. Перший елемент представляв собою мерехтливе ostinato струнних, другий - викликав асоціації з красою афроамериканської інтонаціонності. Така взаємодія музично-професійних та етнічних традицій у всьому її розмаїтті справила приголомшливе та незабутнє враження.

     Апофеозом фестивального концерту стало Concerto grosso №2 Золтана Алмаші, - віолончеліста, композитора, педагого, засновника камерного фестивалю "Гольфстрім", творця авторських альбомів, що є далеко неповним переліком багатогранної особистості митця. Основна ідея творчості З.Алмаші - це синтез традиційного та новаторського, а саме універсальний стиль, в якому він намагається продовжити й дещо узагальнити попередні надбання. За словами композитора, початок нового тисячоліття трансформувався у нього в несподівану творчу ідею: йому захотілося почати музику з "чистого аркуша", так, ніби до цього моменту музики взагалі не існувало. Тому в циклі Concerto grosso №2 найважливішою є перша, вступна частина. В ній лише одна нота, яку кожен інструмент чи кожна група інструментів грали на свій лад, немов шукали стежину в темряві навпомацки. Лише потім методом накопичення в музикантів оркестру з'являлися інші ноти, знайомі музичні формули, принципи драматургії.

     Прекрасним взірцем лірики кохання стала п'єса М. Скорика "Листок до альбому", яка вишукано прозвучала на біс у виконанні камерного оркестру і стала гідним завершенням першого концертного дня фестивалю "Стравінський та Україна".