Олесь ДЯК (народився 08. 11. 1959) – поет. Член НСПУ (1995). Заслужений діяч мистецтв України (2017). Закінчив Львівський університет (1988). Працював педагогом, очолював мистецьку агенцію «Свіча Фонд». Нині очолює Львівську обласну організацію НСПУ. Автор збірок «Той, що летить» (1990), «Тягар всевидящого ока» (1991), «Воскреси птаха» (1993), «Вибране» (1995, аудіокнига), «Ілюзія дива» (1998), «Оковірші» (2000), «Аритмія» (2002), «Шипшинова моя душа» (2003), «Світ незірваної ожини» (2005; усі – Львів). Виступає як виконавець власних пісенних творів у жанрі співаної поезії. Дипломант фестивалю «Червона рута» (Чернівці, 1989). Учасник фестивалів співаної поєзії "Оберіг" у місті Луцьку на початку 90-х років. У будинку Волинського радіо були зроблені записи творів, які ми пропонуємо у добірці "Олесь Дяк. Вибране." (звукорежисер - Юрій Вегера).
Олександр Жилінський, сл. Олексія Кононенка "Дума про співаченька", графіка Юзефа Брандта
30 серпня 1991 року…Закінчувався перший тиждень після проголошення Незалежності. Волиняни В.Ворон (автор ідеї і ведучий), В. Давидюк (науковий керівник), В.Мазур (технічний директор) на запрошення Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі зібрали суцвіття молодих талантів і організували першу міжнародну мистецьку імпрезу самостійної України у Республіці Польща… «Музичні діалоги над Бугом» у Мельнику на Підляшші розпочав композитор Олександр Жилінський «Думою про співаченька» на текст Олексія Кононенка…
Через півстоліття після початку творчої діяльності знаного композитора і організатора мистецького життя, актуалізуємо це музичне послання творчого тандему, послугуючись творами видатного польського художника Юзефа Брандта, так само закоханого у козацьке минуле українського народу…Дякуємо Сергію Корсаю за допомогу: він збирав роботи польського художника багато років.
Вокально-інструментальний ансамбль «Світязь» Волинської філармонії від середини сімдесятих років став яскравим осередком музичних інновацій у діапазоні від фолк- до джаз-року. «Гопак» формації під керівництвом Дмитра Гершинзона - бойовий дух українського відродження вчора, сьогодні і завтра, золота сторінка української фонографії (звукорежисер Юрій Вегера)
Цей «триптих» українських співців з «Оберегів» 1992-2017 років актуалізує гасло «Геть від Москви».
Воно з’явилося навесні 1926 року під час літературної дискусії між літературою «масовою» та «олімпійською». «На Європу» орієнтувалися «олімпійці», прибічники високої культури і відродження України, а кульмінацією в дискусії став цикл памфлетів Миколи Хвильового…
Памфлет «Московські задрипанки» спровокувала брошура «Європа чи Росія?» Автор закликав рівнятися не на Європу, а на Росію. Хвильовий збунтувався: «російська література тяжить над нами в віках, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування…Наша орієнтація на західноєвропейське мистецтво, на його стиль, його прийоми». І плоди такої орієнтації вже помітні: молода нація набирає сили…»
Національно-культурне відродження на переломі 80-90-х років минулого століття розпочинала у Луцьку плеяда українських співців, авторів і виконавців, європейців і «олімпійців». «Психологічний ренесанс» вибухнув з новою силою!
Українське рісорджіменто першого року нашої незалежності, це, передусім, відродження історичної пам’яті… Урочище «Вовчак» стає місцем зустрічі ветеранів повстанського руху з усього світу… Із відомчого архіву гебістів науковці редакційно-видавничої групи «Реабілітовані історією» повертають волинянам графіку повстанського художника Ніла Хесевича: у документальному фільмі «Здобути або не бути» режисера Михайла Ткачука повстанські сюжети коментував Микола Кумановський… Проєкт пам’ятника «Стріляючий ліс», як образ національно-визвольного руху на Волині, Микола Кумановський презентує під час наукової конференції до 50-ліття Української повстанської армії…У співдружності з поетом Йосипом Струцюком, у дуеті з дружиною Ольгою Олександр Гаркавий створює незабутній портрет войовничого покоління, унікальний зразок української співаної поезії…
