Сольний органний концерт Сальваторе Пронесті "Фантазії без кордонів"

                         Сольний органний концерт  Сальваторе Пронесті "Фантазії без кордонів"

7 серпня у Кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла відбувся черговий концерт Третього Міжнародного фестивалю органної музики. Щоб подарувати справжню радість лучанам, до Луцька завітав прославлений  італійський органіст, музикант-імпровізатор, "людина-свято" Сальваторе Пронесті.  Органіст вже кілька років поспіль із задоволенням відвідує Україну. Символічно, що цьогорічний гастрольний тур Маестро присвятив 30-річчю Незалежності України. Географія концертної діяльності Маестро охоплює країни Європи та Америки. Сьогодні Сальваторе Пронесті - капельмейстер Капели собору у місті Вібо Валентія. Нещодавно він був запрошений зайняти пост Почесного органіста в соборі своєї єпархії, Мілето-Нікотера-Тропеа. А ще - він є власником органної фабрики Bottega Organaria di Salvatore Pronesti, яка виробляє, реставрує та займається сервісним обслуговуванням органів. 

        Як відомо, споконвіку органна творчість була нерозривно пов'язана з імпровізаторством, де в ході спонтанного музикування народжувались нові твори для органу. Не стали виключенням і композиції Сальваторе Пронесті, для яких характерні поєднання різноманітних стилів і жанрів. У прагненні осмислити форми репрезентації класики в сучасну епоху, композитор щедро дарує своїм шанувальникам як імпровізації на власні теми, так і інтерпретації шедеврів світової класичної музики.

        Отже, концерт урочисто розпочався із величної Прелюдії "Україна", яку він присвятив нашій славній  Україні з її багатою історією, традиціями, талановитими людьми. Слухачі були  приємно здивовані, коли в чарівних переливах звуків органу сеньйора Пронесті з'явилась милозвучна мелодія "Волинь моя". Адже ця пісня Степана Кривенького стала неофійційним гімном Волинського краю.

        Про "Пори року" Антоніо Вівальді кажуть, що - це музика, яка зійшла з небес, - і це справді так. Різноманітність настроїв, яскрава палітра виразних фарб Скрипкового концерту змушує виконавців знову і знову звертатись до цього твору, намагатись відкрити його заново. Транскрипція концерту особливо вразила слухачів досконалістю ритму, складною технікою, ясністю музичної думки та різноманітно насиченим тембральним забарвленням при передачі звуками органу всієї палітри природних фарб: дзюрчання струмків, спів птахів, грім, шелест листя, шаленство світових вихорів.

        До найяскравіших номерів слід віднести і фантазування на тему знаменитої Токати і фуги ре-мінор та Арії з оркестрової сюїти № 3 Йогана Себастьяна Баха. Примітно, що ось вже 200 років, як Й. С. Бах не виходить з моди; він завжди актуальний і завжди надихає сучасних музикантів. Інтерпретація Маестро свідчила не тільки про реставрацію  бахівського задуму, а й про народження його нових варіантів. Виконання Маестро вражало небриборканою енергією ритму - ще однією відмінною рисою стилю С. Пронесті. З одного боку, його імпровізація демонструвала ритмічну рухливість, примхливість, рапсодичну свободу, з іншого боку, пристрасть до тривалої ритмічної витриманості.

      Незабутнє враження на слухачів справила транскрипція на романтичну мелодію болеро, якою можна насолоджуватись як піснею чи як танцем. Недивлячись на те, що їх більше сотні, болеро входить в історію кубинської музики, як одна з романтичних мелодій. Болеро було проголошене "Королем Сердець", і нові покоління його сприймають і ним насолоджуються, тому що це найбільш експресивна форма, яка використовується для вираження любовних почуттів. В інтерпретації Романтичного болеро на фоні незмінної ритмічної фігури, що постійно повторювалась, тема звучала поперемінно в різних регістрах у забарвленні гобоя та кларнету, демонструючи ріст емоційної напруги та вводячи до звучання все нові і нові тембри та їх поєднання.

        Проте справжнім викликом існуючим уявам про органне мистецтво стала Джазова Токата. Примітно, що орган давно і впевнено заявив про себе як про джазовий інструмент. В своїх імпровізаціях композитор майстерно, з долею іронічності знаходить цікаві паралелі між віддаленими стилями, де поєднувалась музично-танцювальна мова (класичного танцю та сучасного). В імпровізації остінатна повторність коротких мотивів, яка носить характер переклички голосів звучала в різних тембрових поєднаннях та регістрах. Глядачі відчули неймовірну енергетику від віртуозних пасажів, техніки глісандо і справжній драйв, які просто перевернули їх уяву про орган! Все це було суцільним задоволенням і, звичайно залишило незабутні емоції.

         Ще одним подарунком, який чекав на лучан, став калейдоскоп неаполітанських пісень, діамантом якого блищала "О sole mia" (Моє сонце). Адже італійська музика відома у всьому світі, у всіх країнах, на всіх континентах. Завдяки своїй мелодійності, співучості і красі мови дуже багато італійських естрадних пісень улюблені мільйонами слухачів.

         І грандіозною кульмінацією концерту стало сумісне виконання глядачами пісні, яка "облетіла увесь світ і стала супер-хітом" "Червона Рута", та Державного Гімну "Ще не вмерла України" в органному супроводі. Звичайно, Маестро так закохав у себе відразу всю публіку, що треба було ставати у чергу, щоб на згадку зробити фото з дивовижним музикантом.

        На цій високій ноті добігає кінця ще один день Третього Міжнародного фестивалю органної музики 2021 року. А ми чекаємо нового концерту, нових музикантів та нових неймовірних відкриттів.

 

                                                                                                                                                       Валерія Бійо