- Деталі
З ініціативи директора Волинської обласної філармонії Сергія Єфіменка у стінах установи відкрито музейний куточок сімейної династії відомих людей Волині Еділа Михайловича Ольшевського та Ігоря Еділовича Ольшевського. В експозиції музейного куточка знаходиться власна бібліотека, у фондах якої зокрема, є повні збірки томів Театральної енциклопедії, Великої радянської енциклопедії, науково- теоретичні видання 50-х років минулого століття, повне видання Етимологічного словника української мови та повне видання Словника української мови, повне видання творів Лесі Українки, власні рукописи, сімейні фотоальбоми, світлини з театрального життя, особисті речі та нагороди. Еділ Михайлович Ольшевський народився 6 червня 1929 року в місті Ставрополі. Актор, режисер, Заслужений артист УРСР (1973 р.). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва. З 1954 по 1964 р.р.- актор, диригент Волинського пересувного музично-драматичного театру (Володимир-Волинський, згодом Нововолинський шахтарський музично- драматичний театр). З 1964 по1973 роки - диригент, актор, головний режисер Київського музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського (м. Біла Церква Київська область) З 1973 по 1982 роки - головний режисер Волинського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Здійснив ряд режисерських постановок:
1."Василь Тьоркін" П.Грабова - 06.10. 1974;
2. "Сестрички" Л. Сінєльнікова - 01.01.1975;
3. "Над Дніпром" О. Корнійчука - 24.12.1975;
4. "Хай гітара заграє" О. Гальперіної - 09.03.1976;
5. "Неосвячене кохання" Я. Сербіна - 25.06.1976;
6. "Іркутська історія" О. Арбузова - 01.11. 1977;
7. "Діва Марія" І. Рачади - 21.02.1978;
8. "Бунт жінок" К. Васильєва - 30.09.1978;
9. "Солодка ягода" К. Васильєва - 08.06.1979;
10."Севастопольський вальс" О. Гальперіної - 01.10.1980.
1982 року обіймав посаду режисера, а з 1 грудня 1999 року по 30 червня 2011 року - художнього керівника Волинської обласної філармонії. Втілював високо- художні помисли у формуванні концертних програм творчих колективів та майстрів мистецтв філармонії, в яких популяризувались кращі здобутки світової музичної культури, пробуджуючи інтерес до національних духовних надбань, виховуючи у глядачів широту музичного світогляду.
30 вересня 2016 року у місті Луцьку Еділ Михайлович Ольшевський відійшов у вічність.
- Деталі
26 грудня 2022 року на сцені Волинського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка Державний академічний Волинський народний хор представив яскраву різножанрову Різдвяну концертну програму «Во Віфлеємі зоря сіяє…», де мелодика улюблених українських колядок та щедрівок, фантастичне багатоголосся, захоплюючі танці хореографічної групи, та фольклорна феєрія від віртуозів оркестру народних інструментів створили неперевершений настрій українського свята. Однак, враховуючи реалії воєнного стану в Україні, це не було традиційне виконання колядок із вертепом, козою, хусткою і кожухами. Натомість своєю урочистою величчю і ніжністю захопив пролог з молитвою «Царю небесний», під яку неквапно і поважно на сцені мальовничо збиралися учасники дійства.
Знаменно, що у нинішньому 2022 році виповнюється 100 років від дня американської прем’єри «Щедрика» на музику М. Леонтовича під орудою О.Кошиця, який став символом багаторічної боротьби українців за незалежність від росії. І нині слухачі мали змогу по-новому відкрити для себе знайому з дитинства щедрівку, адже мотив легендарного «Щедрика» у постановці балетмейстера Валерія Смирнова розгорнувся на абсолютно вишукану хореографічну різдвяну постановку із безкінечно розмаїтим супроводом та гармонізацією.
Відрадно, що керівник і головний диригент хору Олександр Стадник бережливо повертає призабуті перлини українського фольклору у наше музичне побутування. Самобутні різдвяні колядки «Ой підемо, пане-брате», «В новім граді Вифлеємі», щедрівки «Ой на травці, на муравці», «Дівка Марусечка по горі ходила», «Ой сів Христос та й вечеряти», «Гарна калина, що у садочку», доповнивши різдвяну програму, прозвучали свіжо, цікаво і стали до вподоби глядачеві.
Особливо вразила чуттєва емоційна колядка «Янголи в небі», яку напрочуд тендітно виспівувала юна солістка Анна Борисюк. Серед найвиразніших номерів відзначилася лірична поліська колядка acapella «В новім граді Вифлеємі» у виконанні Юлії Шумчук.
Підсилити гумористичним зарядом пісні молодечу енергію вдалось Івану Місанчуку у вокально-інструментальній композиції «Якби не Маруся». Також видалася ефектною, чим зірвала шквал оплесків стрілецька пісня «Була колись дівчина» у виконанні блискучого дуету Анатолія Сильвановича та Артема Мартиновича.
Більше розпалили атмосферу веселості та додали охоти танцюристам українські танці «Козачок», «Скакунець» та «Карапет».
Іншим настроєм позначилася колядка «У неділю рано», яку артисти присвятили загиблим воїнам, де кожне слово западало в самісіньке серце слухачів.
Героїчна та динамічна композиція «Козаки йдуть» у постановці В. Смирнова – данина пошани нашим предкам за збереження українських традицій, які несли на собі відбиток військового способу життя та ратного подвигу народу.
Нарешті, урочистим апофеозом Різдвяного концерту стала колядка, яка прославляє народження Христа «Во Вифлеємі зоря сіяє».
І хоча цей святковий вечір добіг свого кінця, Волинський народний хор і надалі буде промовляти до світу – щирим, правдивим словом, неповторною українською піснею, силою унікального, глибоко духовного українського хорового мистецтва. «Співай же, полонена Україно! Співай щебетушко! Прийде і до тебе весна, якої ти так чекаєш!»
Валерія Бійо
- Деталі
18 грудня 2022 року Волинська обласна філармонія радо запросила всіх: і дорослих, і малих на дуже цікаву, святкову театралізовану програму «Музика Різдва», де окрім традиційних колядок та щедрівок, танцювальної музики «Короля вальсу» Й. Штрауса, А. П’яццоли, звучали також мелодії західноєвропейських композиторів, що відповідали за духом атмосфері цих чарівних зимових днів.
Разом із струнним ансамблем «Імпреза» на чолі з Юрієм Ковальчуком та солісткою Юлією Єфімчук діти й дорослі співали різдвяні пісні, колядки, щедрівки, грали й танцювали, а на екрані, на їх очах оживали найяскравіші новорічні картини, даруючи незабутню палітру відчуттів.
Традиційно розпочався концерт нотними переливами мелодії «Щедрика» М. Леонтовича в опрацюванні Маршала Фіна, яку ансамбль «Імпреза» розгорнув на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб.
Колядки – це не просто пісні. Передусім – це споконвічна традиція вшанування народження Ісуса Христа і наших предків. Колядки у виконанні Юлії Єфімчук «Небо і земля», «Що то за предиво» в опрацюванні В.Камінського, щедрівка «Небо ясні зірки вкрили» були сповнені радості і наснаги, а пісня «Ой, як прилітали та й два соколоньки» І.Небесного та «Тиха ніч» Ф. Грубера вражали своєю красою та чуттєвістю. Приємному враженню сприяв і тембр співачки – чарівний, жіночний, озвучений у всіх регістрах.
Проте це був не просто звичайний новорічний концерт, де діти тільки дивляться та слухають, що відбувається на сцені, а справжнісінька інтерактивна вистава, в якій чарівна ведуча Уляна Олексюк та вражаючий Богдан Курило у ролі Святого Миколая постійно взаємодіяли із залою, глядачами, не даючи тим навіть найменшого приводу відволіктися і занудьгувати. Так, привнесла легкості й наснаги дитяча гра «Вальсуючий кіт», де під музику майстра дотепних мініатюр Лероя Андерсона діти наслідували рухи домашнього улюбленця. Захопила дітей і забавлянка, в якій під музику рухливої дитячої пісні «Зимонька зима», солістка Юлія Єфімчук імітувала гру в сніжки, розкидаючи кульки дітям.
Казкового різдвяного колориту музиці ансамблю надавало звучання перкусії у вправних руках Сергія Майорова. Краса і свіжість мелодій, їхня плавність і ліризм, струнке, прозоре звучання струнного оркестру з одухотворено співаючими скрипками, радість життя, що б'є через край - все це перетворювало музичні номери на святкову феєрію.
Яскравих фарб додало і виконання оркестром веселої плясової невигадливої «Розамунди» Я. Вейводи. Приємно чекати на щось чарівне та насолоджуватись казковою обстановкою під ніжну мелодію «Merry Christmas», яка вже давно сприймається як «своя» народна, де ансамбль підкорив м'яким медовим звуком інструментів та світською манерою виконання.
Як чудово, що є добра і світла пісня «Happy New Year» або «Щасливого Нового року», в якій Юлія Єфімчук зуміла передати настрій усього тепла цього чудового свята, радість від його очікування та настання.
Яскравим традиційним апофеозом Різдвяного концерту стало сумісне виконання однієї з найвідоміших українських колядок «Добрий вечір тобі, пане господарю», після чого дітлахи отримали свої подарунки від Святого Миколая.
Отже, щиро радимо зводити своїх дітей на цей прекрасний новорічний концерт, на якому вдалося створити чарівну, повну чудес та добра, атмосферу свята, сповнену розваг, пісень, та святкової радості, якою улюблені артисти діляться з дітьми та дорослими!
Валерія Бійо
- Деталі
9 грудня 2022 року колектив Волинської обласної філармонії створив гідний подарунок відомому диригенту, члену Національної Ліги українських композиторів, художньому керівнику Волинської обласної філармонії, «Людині року» Волинського краю у номінації «Гордість Волині», лауреату обласної мистецької премії імені І. Стравінського, та заслуженому працівнику культури України – Юрію Максименку.
Святковий концерт ювіляра пройшов на одному диханні, об’єднавши в собі артистів різних поколінь: як тих, хто добре знав Юрія Максименка й багато років працював з ним, так і тих, хто любить, відчуває й намагається донести до слухача його музику сьогодні.
Чарівна Волинська земля завжди надихала митця до роздумів і мрій, до оспівування природи рідної землі. Природно та органічно, що концерт розпочався вокальним жанром, який поєднує слово та музику, оскільки саме в ньому талант композитора виявився дуже яскраво й потужно.
Отож, прикрасили вечір пісні Ю. Максименка «Мені болить моя країна» на слова С. Олександрової, у виконанні заслуженої артистки України Г.Овсійчук та дует у складі народного артиста України В. Чепелюка і Г. Овсійчук з піснею на слова І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе…» Яскраві, зрозумілі, задушевно-щирі інтонації артистів були сповнені глибокими почуттями любові та болем за рідну Україну.
Одним із зворушливих номерів став виступ наймолодшого артиста, одного з численних талановитих учнів митця, М. Палюха, який заспівав пісню ювіляра на слова І. Чернецького «Поспішайте творити добро». З особливою теплотою публіка сприйняла молодого артиста В. Мостику, який виконав дуже мелодійну та виразну пісню «Джерельце», яка як і вся творчість композитора, спирається на народно-пісенну основу.
Додали святу яскравості та запальності Марш Радецького Й. Штрауса, Концертна полька А. Бурозе із солісткою А. Антонюк (флейта), та «Генезіс» сучасного американського композитора Р. Галанте у блискучому виконанні симфонічного оркестру ВФККіМ ім.. І.Ф.Стравінського, під орудою заслуженого діяча мистецтв України М. Чорного.
Безумовно, шанувальники чекали появи ювіляра і у якості диригента, який не змусив себе чекати. Маестро диригував, показавши приголомшливу артистичну форму. Завдяки творчій інтуїції артиста у його різнобарвних та виразних «Фантазії для симфонічного оркестру» та Вальсі «Надія» через пластичний і вольовий жест, слухачам відкривались ясні образи та глибокі настрої.
Яскравим фіналом ювілейного вечора Юрія Максименка стала давно знайома оркестрово-хорова композиція «Любіть Україну» на слова В. Сосюри з музикою Ю.Максименка під батутом самого автора. У виконанні прийняли участь хор та симфонічний оркестр ВФККіМ ім. І.Ф.Стравінського з керівниками заслуженими діячами мистецтв України В. Гаврилюк, Архієрейського камерного хору «Оранта» під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України В. Мойсіюка та солістом В. Палюх.
Захоплена публіка висловлювала свої емоції гучними оплесками та криками «Браво!» Традиційно, завершився цей яскравий ювілейний вечір віншуваннями гостей та нагородами ювіляра. Почесними грамотами Юрія Максименка вітали заступник голови Волинської обласної ради Г. Пустовіт, директор департаменту культур Луцької міської ради Т. Гнатів та директор Волинської обласної філармонії С. Єфіменко.
Валерія Бійо
- Деталі
1 грудня 2022 року до Луцька вже вкотре завітав з концертом чоловічий камерно-інструментальний ансамбль «Фенікс», до складу якого увійшли випускники Львівської Національної Академії імені М. Лисенка, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів - Микола Гав'юк (скрипка), Петро Тітяєв (скрипка), Вадим Педорич (альт) та Денис Литвиненко (віолончель).
Квартет не лише займає одне з провідних місць у сучасному мистецькому житті України, але й з успіхом гастролює за її межами, активно популяризуючи відому вітчизняну академічну, фольклорну та раніше втрачену і несправедливо забуту музику.
І цього разу на сцені Академічного Волинського лялькового театру музиканти представили рідкісну програму дивовижної якості. Прекрасним взірцем імпресіоністичного й частково атонального стилю в музиці постав Струнний квартет № 1, op. 37 польського композитора та піаніста Кароля Шимановського. Вишукано-романтичну партитуру музиканти провели у дусі схвильованого, дуже особистісного, часом бунтівного висловлювання. Ліричним одкровенням стала друга повільна частина, яка була подана стримано-благородно, ніжне піано, з безшовною невагомою кантиленою скрипок (смички наче зовсім не торкались струн!), делікатні переклички між інструментами ансамблю.
Така ж відкритість та невимушеність походила від живої сценічної манери самих артистів, які отримували щире задоволення від спілкування один з одним та публікою. Близькою виявилась колективу і фольклорна лінія творчості сучасного українського композитора Є. Станковича в Струнному квартеті № 1. Зосередившись навколо картин гірського звукопису та духовних внутрішніх пошуків людини на їх тлі, музикантам квартету «Фенікс» вдалось втілити в музиці дух карпатського інструменталізму шляхом відтворення виконавської манери троїстих музик, та заглиблення у фольклорне світовідчуття. «Родзинкою» концерту стало представлення нових для української публіки обробок датських народних пісень. Як відомо, датська музика відноситься до числа самобутніх та найдавніших у Європі, і найпоширенішим музичним інструментом в Данії є саме скрипка. Гармонійно поєднавши сучасні засоби художнього висловлювання з датськими народними піснями, музиканти квартету «Фенікс» створили своєрідний картинно-живописний тип мініатюр з точно відшліфованими деталями музично-виражальних компонентів, а завдяки професійній «оправі» Пісні з Сондерго отримали новий вектор розвитку.
Завершився цей чудовий вечір у танцювальній стихії датської музики, де у віртуозному виконанні талановитих музикантів перед глядачами розгорнулась справжня картина народного скандинавського свята, з його гуляннями та веселощами.
Валерія Бійо