- Деталі
9 грудня 2022 року колектив Волинської обласної філармонії створив гідний подарунок відомому диригенту, члену Національної Ліги українських композиторів, художньому керівнику Волинської обласної філармонії, «Людині року» Волинського краю у номінації «Гордість Волині», лауреату обласної мистецької премії імені І. Стравінського, та заслуженому працівнику культури України – Юрію Максименку.
Святковий концерт ювіляра пройшов на одному диханні, об’єднавши в собі артистів різних поколінь: як тих, хто добре знав Юрія Максименка й багато років працював з ним, так і тих, хто любить, відчуває й намагається донести до слухача його музику сьогодні.
Чарівна Волинська земля завжди надихала митця до роздумів і мрій, до оспівування природи рідної землі. Природно та органічно, що концерт розпочався вокальним жанром, який поєднує слово та музику, оскільки саме в ньому талант композитора виявився дуже яскраво й потужно.
Отож, прикрасили вечір пісні Ю. Максименка «Мені болить моя країна» на слова С. Олександрової, у виконанні заслуженої артистки України Г.Овсійчук та дует у складі народного артиста України В. Чепелюка і Г. Овсійчук з піснею на слова І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе…» Яскраві, зрозумілі, задушевно-щирі інтонації артистів були сповнені глибокими почуттями любові та болем за рідну Україну.
Одним із зворушливих номерів став виступ наймолодшого артиста, одного з численних талановитих учнів митця, М. Палюха, який заспівав пісню ювіляра на слова І. Чернецького «Поспішайте творити добро». З особливою теплотою публіка сприйняла молодого артиста В. Мостику, який виконав дуже мелодійну та виразну пісню «Джерельце», яка як і вся творчість композитора, спирається на народно-пісенну основу.
Додали святу яскравості та запальності Марш Радецького Й. Штрауса, Концертна полька А. Бурозе із солісткою А. Антонюк (флейта), та «Генезіс» сучасного американського композитора Р. Галанте у блискучому виконанні симфонічного оркестру ВФККіМ ім.. І.Ф.Стравінського, під орудою заслуженого діяча мистецтв України М. Чорного.
Безумовно, шанувальники чекали появи ювіляра і у якості диригента, який не змусив себе чекати. Маестро диригував, показавши приголомшливу артистичну форму. Завдяки творчій інтуїції артиста у його різнобарвних та виразних «Фантазії для симфонічного оркестру» та Вальсі «Надія» через пластичний і вольовий жест, слухачам відкривались ясні образи та глибокі настрої.
Яскравим фіналом ювілейного вечора Юрія Максименка стала давно знайома оркестрово-хорова композиція «Любіть Україну» на слова В. Сосюри з музикою Ю.Максименка під батутом самого автора. У виконанні прийняли участь хор та симфонічний оркестр ВФККіМ ім. І.Ф.Стравінського з керівниками заслуженими діячами мистецтв України В. Гаврилюк, Архієрейського камерного хору «Оранта» під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України В. Мойсіюка та солістом В. Палюх.
Захоплена публіка висловлювала свої емоції гучними оплесками та криками «Браво!» Традиційно, завершився цей яскравий ювілейний вечір віншуваннями гостей та нагородами ювіляра. Почесними грамотами Юрія Максименка вітали заступник голови Волинської обласної ради Г. Пустовіт, директор департаменту культур Луцької міської ради Т. Гнатів та директор Волинської обласної філармонії С. Єфіменко.
Валерія Бійо
- Деталі
1 грудня 2022 року до Луцька вже вкотре завітав з концертом чоловічий камерно-інструментальний ансамбль «Фенікс», до складу якого увійшли випускники Львівської Національної Академії імені М. Лисенка, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів - Микола Гав'юк (скрипка), Петро Тітяєв (скрипка), Вадим Педорич (альт) та Денис Литвиненко (віолончель).
Квартет не лише займає одне з провідних місць у сучасному мистецькому житті України, але й з успіхом гастролює за її межами, активно популяризуючи відому вітчизняну академічну, фольклорну та раніше втрачену і несправедливо забуту музику.
І цього разу на сцені Академічного Волинського лялькового театру музиканти представили рідкісну програму дивовижної якості. Прекрасним взірцем імпресіоністичного й частково атонального стилю в музиці постав Струнний квартет № 1, op. 37 польського композитора та піаніста Кароля Шимановського. Вишукано-романтичну партитуру музиканти провели у дусі схвильованого, дуже особистісного, часом бунтівного висловлювання. Ліричним одкровенням стала друга повільна частина, яка була подана стримано-благородно, ніжне піано, з безшовною невагомою кантиленою скрипок (смички наче зовсім не торкались струн!), делікатні переклички між інструментами ансамблю.
Така ж відкритість та невимушеність походила від живої сценічної манери самих артистів, які отримували щире задоволення від спілкування один з одним та публікою. Близькою виявилась колективу і фольклорна лінія творчості сучасного українського композитора Є. Станковича в Струнному квартеті № 1. Зосередившись навколо картин гірського звукопису та духовних внутрішніх пошуків людини на їх тлі, музикантам квартету «Фенікс» вдалось втілити в музиці дух карпатського інструменталізму шляхом відтворення виконавської манери троїстих музик, та заглиблення у фольклорне світовідчуття. «Родзинкою» концерту стало представлення нових для української публіки обробок датських народних пісень. Як відомо, датська музика відноситься до числа самобутніх та найдавніших у Європі, і найпоширенішим музичним інструментом в Данії є саме скрипка. Гармонійно поєднавши сучасні засоби художнього висловлювання з датськими народними піснями, музиканти квартету «Фенікс» створили своєрідний картинно-живописний тип мініатюр з точно відшліфованими деталями музично-виражальних компонентів, а завдяки професійній «оправі» Пісні з Сондерго отримали новий вектор розвитку.
Завершився цей чудовий вечір у танцювальній стихії датської музики, де у віртуозному виконанні талановитих музикантів перед глядачами розгорнулась справжня картина народного скандинавського свята, з його гуляннями та веселощами.
Валерія Бійо
- Деталі
Волинський академічний український народний хор — гордість Волинського краю. Ефектна програма, виконавська віртуозність у поєднанні з артистичною харизмою стали справжнім подарунком рівненчанам на концерті «Вперед, соколи!», який відбувся у Рівненському академічному українському музично-драматичному театрі 18 листопада 2022 року. І недивлячись на раптове вимкнення світла на самому початку концерту, артисти Волинського народного хору з неймовірною емоційною віддачею розчинилися в атмосфері динамічної музичної програми, загравши усіма фарбами життя, яка сповна захопила і артистів, і публіку!
Колектив на чолі з головним диригентом хору Олександром Стадником, зберігає і популяризує народні традиції, щоб молоде покоління розуміло, що це їхнє коріння. Стрілецькі та козацькі пісні з танцями, хорові жартівливі сценки, обрядова лірика, які увійшли до програми концерту повною мірою зображували нескінченну самобутність Поліського краю, викликаючи шквал овацій та захоплені відгуки слухачів.
Українські пісні «Від Сяну до Дону», «Сивий коню, сивий коню», «Їхав козак за Дунай», «Була колись дівчина», танцювальні композиції «Козачок» та «Скакунець», вокально-хореографічна композиція «Козаки йдуть» демонстрували самобутність багатої української культури у всьому своєму розмаїтті!
Так, тонко вибудував вокальний портрет козака в стрілецьких піснях «Готуй мені збрую» та «Заспіваймо пісні» співак ліричного репертуару, Анатолій Сильванович (тенор). На протилежність йому, народний артист України Петро Хемій (бас), разом із заслуженим артистом України Ярославом Дричиком (тенор), цього вечора затьмарили усіх воістину феноменальною харизматичністю і неабияким куражем сценічної поведінки у пісні П. Свіста і О. Жолдака «Гарний козак, гарний».
Не менш яскраве, але зовсім інше втілення народна пісня отримала в хорових творах. Це Гімн Січових стрільців «Ой, у лузі червона калина», який став одним із символів героїчного протистояння українців у повномасштабному вторгненні росії, та пісня січових стрільців «Чи то буря, чи то грім». У ній картина війни змальована звуковими образами, зміст яких пройнятий тим болючим драматизмом, що був викликаний передчасною смертю героїв.
Святково-патріотичний настрій концерту підкреслили солісти Петро Хемій та Ярослав Дричик з хором у пісні «Отаман» про легендарного кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.
Несподіваним контрастом у концертній програмі стала жартівлива вокально-інструментальна композиція «Якби не Маруся», в якій Іван Місанчук (баритон) надзвичайно органічно постав в іпостасі свого героя - і в артистичній, і у вокальній! В бархатистих інтонаціях молодого Гриця проступали залицяння та безшабашно хитре молодецтво, що яскраво підкреслювало феєричне звучання оркестру народних інструментів.
Пробуджувала патріотичні почуття і пісня «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» на слова М. Караха та музикою М. Гайворонського в обробці О. Стадника, яку глядачі слухали підвівшись зі своїх місць. Яскрава палітра драматичних фарб дозволила співаку П. Хемію домогтися неймовірної переконливості, завдяки чому трагізм загиблих героїв пісні відчувався як всезагальна скорбота.
Виразне, емоційно чуттєве виконання артистів, стрункі вокальні, інструментальні та танцювальні ансамблі, чудово збудована драматургія всієї програми та кожного номера, яскраві історично точні костюми – все це ще й ще раз підтверджує високе звання колективу – Волинський академічний український народний хор. І не зважаючи на те, що весь зал був занурений у темряву, артисти не впустивши своєї козацької гідності, з доблестю виконали всю концертну програму. А у відповідь захоплені глядачі щиро дякували артистам бурхливими оплесками, квітами та криками «Браво!»
Валерія Бійо
- Деталі
На виконання листа Офісу Президента України №43-01/519 від 13.07.2022, щодо реалізації кіномистецького проекту «Національний тур «Кіно заради Перемоги!», ініційованого Державним агентством України з питань кіно спільно з Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!», Українською кіноакадемією, Благодійним фондом «МХП-Громаді» та Асоціацією кінокомісій України, 18 жовтня 2022 року об 11.50 в Мистецькому дворику філармонії м. Луцька було проведено некомерційний показ повнометражного художнього фільму «Захар Беркут» американсько -українського виробництва 2019 року, режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна (екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка.)
Гасло фільму — «У свободі моя сутність».. Щоб завжди бути затребуваним, необхідно йти в ногу з часом. Будучи невід’ємною частиною сучасної урбаністики, LED-екран, на якому демонструвався фільм, приніс масу яскравих вражень глядачам, а це, переважно молодь 15-20 років. Серед розмаїття запропонованих у проекті фільмів, «Захар Беркут» був обраний не випадково, - він давав можливість надихнутися сміливістю головного героя, котрий є втіленням кожного з українських військових, які щодня боронять Україну від російських загарбників.
Валерія Бійо
- Деталі
10 жовтня 2022 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла відбулось завершення музичного фестивалю «Стравінський та Україна».
Концертна програма «Прости мій гріх» згадується немов одна яскрава і напрочуд світла мить, в якій спресувався значний пласт духовної музики від епохи бароко до наших днів. Чудовий склад виконавців Академічного камерного оркестру Рівненської обласної філармонії на чолі з маестро Юрієм Скрипником постали сміливими, емоційно яскравими і віртуозними інтерпретаторами музики славного сузір’я видатних композиторів.
Першу частину концерту склали опуси італійців Арканджелло Кореллі та Антоніо Вівальді. «Concerti grossi» №4 Кореллі у виконанні оркестру заполонив глядачів красою мелосу та архітектонічною досконалістю форм.
А вишукана розкіш, пишність та химерна естетика епохи бароко повною мірою знайшли втілення у виконанні Концерту для струнних ре-мінор знаменитого венеціанця Антоніо Вівальді. Водночас делікатне та холодне звучання клавесину у виконанні концертмейстера Ірини Козачук надавало музиці витонченого смаку, та вишуканості.
Приємним відкриттям став Концерт для струнних ре-мінор сучасного італійського композитора Федеріко Сарделлі, адже митець є визнаним спеціалістом по старовинній музиці, який заснував оркестр старовинних інструментів Modo Antiquo і є одним з небагатьох композиторів, хто пише музику в суто бароковому стилі.
Співачка Світлана Жуковська (сопрано) напрочуд точно і тонко відчула первозданність перлини вокального мистецтва «Аве Марії» Ф. Шуберта, наповнюючи її живими і глибокими фарбами музичного драматизму.
Про виконання «Реквієму» англійського композитора Ендрю Ллойда Вебера необхідно сказати особливо, адже шокуючим нововведенням до канонічного тексту стала його сучасна музична мова, в якій можна вловити не лише джазові ритми, а й інтонації поп-музики. Зворушлива мелодія «Pie Jesu» («О милосердний Іісус») у виконанні Світлани Жуковської справді вражала своєю ніжністю та піднесеністю.
Мирослав Скорик у цей вечір був представлений у руслі стильових традицій давнини. Його транскрипція «Двох фантазій з «Львівської лютневої табулатури XVI століття» у виконанні оркестру органічно прозвучала у необароковому стилі. Безумовною кульмінацією фестивального концерту стала меццо-сопрано Ірина Криворучко. Божественні звуки, сповнені страждань і всепрощення, повнокровний соковитий тембр співачки, передали емоційну атмосферу Арії «Прости мій гріх» з кантати Й. Баха «Пристрасті за Матфієм».
Різноманітну палітру європейської духовної музики доповнив "Ranis Angelicus" ("Ангельський хліб") Сезара Франка - шедевр проникливої духовної лірики, де Ірина Криворучко подарувала глядачам дивовижної краси та чистоти католицький духовний спів, сповнений світлим почуттям любові.
Зовсім інакше, в сонористичній стилістиці диригент представив «Дві п’єси в старому стилі» польського композитора авангардиста Генріха Гурецького.
І, нарешті, тріумфально завершила фестивальний концерт найкрасивіша молитва до Богородиці Джованні Перголезі «Stabat Mater dolorosa у зворушливому дуеті Ірини Криворучко та Світлани Жуковської, які підкупили глядачів вокальним шармом, вразивши рухливістю та свіжістю звучання.
Окремо треба сказати за ведучу концерту, яка своїм талантом, чарівністю та професійною музичною освітою захоплювала та залучала глядачів буквально прожити разом із музикантами всю гаму фарб та почуттів яскравих музичних інтерпретацій. У цьому, звичайно, – заслуга і музикантів оркестру, і диригента, і чудових солісток.
Валерія Бійо
