- Деталі
Завершення ремонтних робіт та відкриття «Мистецького дворика» філармонії – подія довгоочікувана, до неї співробітники Волинської обласної філармонії готувались кілька місяців.
І в день відкриття, 16 вересня 2022 року представили глядачам програму, в якій були задіяні провідні артисти та колективи нашої області- Михайло Лазука, Галина Овсійчук, Василь Чепелюк, Академічний камерний оркестр «Кантабіле» і, звичайно, Волинський народний хор.
Гостями програми цього свята, окрім шанувальників філармонії, ділових партнерів, друзів, стали почесні гості, серед яких заступник голови Волинської обласної ради Г.Пустовіт, ректор Луцького Національного технічного університету І.Вахович,проректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Н.Благовірна, декан факультету культури і мистецтв В.Охманюк, виконувачка обов’язків директора Волинської обласної наукової бібліотеки ім.Олени Пчілки Н. Граніч, а також книговидавець Д. Головенко.
З великою радістю та любов'ю намагалися артисти зробити це свято цікавим та змістовним, адже бажання доставити радість, зробити світ красивішим та яскравішим – це рушійна сила будь-якої творчості.
Валерія Бійо
- Деталі
Вкотре підпасти під хвилюючу чарівність звучання короля інструментів пощастило лучанам 30 липня 2022 року в рамках Четвертого Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum” в Кафедральному костелі святих Апостолів Петра і Павла на концерті «VIV la France!» («Хай живе Франція!»).
У цей вечір глядачі змогли насолодитись не лише величним небесним звучанням органу, але й почути незвичайне і чарівне поєднання інструментів – органу і ная, який народжував неповторні тембри та фарби. Французький органіст та диригент оркестру Жан-Марі Леруа і лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів виконавців на народних інструментах Ігор Мацелюх постали чарівниками, що воскресають глибинні емоційні пласти відомих партитур. Месьє Ж.-М.Леруа на протязі 30 років грав як органіст в різних церквах Парижу, а на разі він є головним органістом Кафедрального собору Нотр Дам де Назарет, де основне поле творчості митця займає музика епохи бароко.
Одним з найголовніших завдань, що завжди стояло перед французькими композиторами-органістами, було завдання показати свій інструмент у всій його тембровій пишності, і це було продемонстровано лучанам сповна. Розпочався концерт Великою Прелюдією мі-мінор Ніколауса Брунса, яка по праву вважається найвищим досягненням північно-німецької органної школи. Імпровізаційна та імпульсивна Прелюдія створена в жанрі «stylus fantasticus» - стилі музики раннього бароко.
Й. Бах, який творив у масштабах космосу, писав для улюбленого інструменту у всі періоди свого земного буття. Маючи традиції видатних попередників-органістів, він створив абсолютно новий стиль, розкривши неосяжні можливості Короля інструментів. В Хоралі І. С. Баха І. Мацелюх та Ж.-М.Леруа занурили слухачів в атмосферу простору та духовної радості. Під час звучання цієї музики слухачі не знали, Бахом насолоджуватися чи виконанням. Можна тільки доповнити переклад тексту Хоралу: «Jesus bleibet meine Freude», (Іісус залишається моєю радістю»).
Зовсім інша сфера органної творчості в триголосній Пасторалі F-dur для двох мануалів та педалі – поетичній ідилії народного стилю, в якій Ж.-М. Леруа зумів віртуозно передати її світлий гармонійний колорит, прозору фактуру, співучі мелодійні лінії, розцвічені сопілковою фігурацією м'якого малюнка.
Краса та досконалість виразності наступного твору - «Аріозо» Баха з церковної кантати під назвою «Ich steh mit einem Fuß im Grabe»(«Я стою однією ногою в могилі») знаходяться за межею того, що піддається аналізу. Акустика старовинного храму дозволяла виконавцям розкрити найменші звукові градації. Здавалося, що його м’які гармонії, що світяться, оточують вас немов німбом.
Слід зазначити якісно новий підхід французького органного виконавства до трактування педальної партії, яка за своїм технічним рівнем цілком рівноцінна мануальним. Особливо це вдало було продемонстровано Маестро у виконанні Прелюдії та фузі До-мажор Й.Баха.
Французька музика представлена на фестивалі музикою Сезара Франка, переконаного бахіанця, засновника органної романтичної традиції Франції. Композитор скористався тембровим багатством нових концертних органів, що відкрило шлях до великих романтичних форм. У «Фіналі» С. Франка, викристалізовуючи героїчну образну сферу з вільно трактованою сонатною формою у виконанні Ж.-М. Леруа музика рясніла оригінальною барвистою палітрою та специфічними регістровими прийомами.
Сюрпризом програми став «Гобой Габріеля» найгеніальнішого композитора сучасності Енніо Маріконе, якого називали «Моцартом кіномузики». Він - автор саундтреків до фільмів, таких як «Професіонал», «Легенда про піаніста», «Хрещений батько». Тремтливий і ніжний най І. Мацелюха проникливо передав світлий смуток, який люди завжди відчуватимуть, слухаючи музику великого маестро.
Трагічні події на Україні глибоко сколихнули душу Ж.-М. Леруа. Незважаючи на війну, органіст продовжував відвідувати міста України не лише з концертними програмами, але й з гуманітарною допомогою постраждалим людям.
Черговий фестивальний концерт завершився на патріотичній ноті, де Ж.-М. Леруа на емоційному підйомі виконав Сюїту «Слава Україні!», в якій вдячні глядачі упізнали таку рідну народну пісню «Ой у лузі червона калина», що стала шлягером. Наповнена самобутнім мелодизмом і піднесеною сповідальністю музика Четвертого Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum” справила цілісне враження і було захоплено прийнято публікою.
Валерія Бійо
фтото: @imaximenko
- Деталі
ВІДКРИТТЯ IV МІЖНАРОДНОГО ОРГАННОГО ФЕСТИВАЛЮ «LUCESK ORGANUM».
Валерія Бійо
- Деталі
Найнесподіваніші відтінки музичного звукопису від бароко до неоромантичної течії музики XX століття, найтонші нюанси людських станів та цілковитий альянс флейти та органу – все це об'єдналося у концерті «Магія флейти» заслуженого артиста України, соліста Національної філармонії України, лауреата міжнародних конкурсів Юрія Шутка(флейта) та титулярного органіста луцького Кафедрального костелу Петра Сухоцького. Можливості Короля інструментів відомі всім, а ось які вони у його молодшої сестри – флейти, луцькі глядачі зрозуміли цього незабутнього вечора 10 липня 2022 року у сакральних стінах цієї пам’ятки архітектури.
Як відомо, традиції сольних творів для духових інструментів особливо активно почали розвиватися у часи Й. С. Баха. У виконанні талановитого музиканта Ю. Шутка прозвучала божественна мелодія старовинного італійського танцю «Сиціліана» геніального композитора. Ніжний та дещо холоднуватий тембр флейти зробив її сум піднесеним, підкреслюючи пасторальний характер танцю.
Традиції свого батька продовжили сини Й.С. Баха, зокрема, Пилип Емануїл, якому належить сольна соната для флейти ля-мінор в 3-х частинах. Грайлива легкість, віртуозність, багатство прикрас та особливе відчуття стилю Ю. Шутка зачарувало слухачів в храмі.
Продовжив програму мініатюрний шедевр австрійського композитора Ф. Шуберта «Ave Марія». У майстерному виконанні Ю. Шутка та П.Сухоцького, надзвичайно зворушлива мелодія знайшла відгук в душі глядачів - як професійних музикантів, так і любителів музики.
Без сумніву, французька флейтова культура являє собою феномен надзвичайної яскравості, сили та глибини. Завдяки творчості Дебюссі, Ібера, Боззи, Массне та багатьох інших, яка була представлена на концерті, флейта засяяла усіма гранями музичної виразності. Справжньою перлиною стриманих емоцій, печалі, пластичної краси, ніжності і поезії концерту стала п’єса «Сірінкс» К. Дебюссі. Архаїчна мелодія для флейти соло, яка занурює в самі глибини первозданої природи, імітує звучання флейти Пана (сірінкс), написана як епізод смерті Пана в балетній сцені п'єси Мюрея «Психея».
Найніжніший голос флейти так чудово виводив усі ці прекрасні мелодії; цей чарівний Танець тіней з "Орфея та Еврідіки" Х. Глюка, де талановитий музикант майстерно передав всю чуттєво-виразну палітру флейти, це прозоре «Відображення» Е.Боззи, таку поетичну кантилену з «Роздумів» з опери «Таїс» Ж. Массне. Так чудово було це почути!
В Елегії на роковини смерті Т. Шевченка, яка була написана засновником української національної музики М.Лисенком, грамотно підібрані та виконані штрихи сприяли виразності виконання і правдивому відображенню змісту музики, а партія флейти дуже ніжно впліталася у співзвуччя органу.
В концерті Юрій Шутко таки продемонстрував протилежні грані флейтової музики, адже програма вечора показала здатність флейти однаково ефектно виглядати як у соло, так і в ансамблі з органом, різноманітну стилістичну та емоційну палітру музики для флейти, і, звичайно ж, віртуозність виконавців.
Окрема подяка ведучій концерту Юлії Єфімчук, яка своїм словом пробуджувала інтерес до музики та бажання її почути. Адже артистка пам’ятала про свою заповітну міссію: підготувати слухача до сприйняття музики, яка буде звучати. Символічно, що завершився концерт ліричним твором українського композитора Ф. Якименка під назвою «Ідилія». Чи це не те, про що мріють кожний український хлопчик та кожна дівчинка, кожна доросла людина в цей доленосний час в нашій рідній Україні.
Валерія Бійо
- Деталі
Найсердечніший день року — День святого Валентина. Святкувати його стало гарною традицією. Академічний камерний оркестр «Кантабіле» під керівництвом диригента, народного артиста Товія Рівця став, свого роду, «візитною карткою» Волині. Святкова концертна програма, сповнена світла та щемливого щастя кохання була представлена 14 лютого 2022 року у Палаці культури міста Луцьк.
В артистичному виконанні музикантів оркестру звучали романтичні, ліричні, жартівливі та драматичні оркестрові твори Й. Штрауса, В. Сапарова, А. П’яццоли, Л. Деліба, П.Чайковського, Ф. Шопена, Дж. Верді, Ж.Бізе, надаючи простір слухацькій фантазії і вражаючи творчу уяву.
Треба відзначити ведучу концерту – лауреатку премії імені Агатангела Кримського Оксану Єфіменко. Її чарівні поетичні рядки, багаторазово посилені музикою та дививижним відеорядом створили особливу атмосферу, яка торкалася самих глибоких душевних переживань.
Повний зал, всі затихли. І! Звук скрипок. Відкрив святковий вечір вишуканий концертний Вальс «Весняні голоси» Й. Штрауса з його чарівними мелодіями та натхненним темпераментом. Здавалось, що музика у виконанні чудового оркестру була подібна повітрю: така сама легка і невагома.
Витонченість колориту наступного твору «Вечірньої мелодії» В. Сапарова, посилювали ажурні пасажі струнних, які розцвічували барвистими гармоніями виразну мелодію. А у Вальсі Лео Деліба з балету "Коппелія" з його поетичною балетною, емоційно виразною музикою, Маестро Т. Рівець створив на сцені абсолютно дивовижний по витонченості та елегантності стилю та блиску номер.
Те хвилювання, яке виникає при спогляданні весняної природи, і радісне, приховане в глибинах душі, почуття надії на майбутнє було передане музикантами у чудесному поетичному образі «Проліска» з циклу «Пори року» П.Чайковського. Музично-емоційний відгук у глядачів викликав особливий колорит шумових музичних інструментів. Звучанням дзвіночків та трикутника, маракасу, з його характерним шелестінням, Сергій Майоров майстерно прикрашав мелодії, ритмічно супроводжуючи їх, надавав різноманітності звичному звучанню музичних творів, тим самим створюючи казкову чарівну атмосферу вечора.
Витончену романтичну фортепіанну мініатюру, сповнену ліризмом та меланхолією Вальс до-дієз мінор Ф. Шопена подарувала глядачам юна учасниця концерту, учениця Луцької музичної школи №1 ім.Ф.Шопена Тереза Верзун-Ролінгер.
Концерт прикрасила своєю участю чарівна Юлія Єфімчук — володарка чудесного ліричного сопрано та лауреат міжнародного пісенного конкурсу. Артистка порадувала всіх закоханих і знову запалила серця всіх розчарованих у Вальсі «Поцілунок» Луїджі Ардіті та в Пісеньці Джудітти з оперети Франца Легара «Джудітта».
В програмі концерту найвідоміші й улюблені танго, створені у різних куточках світу, де кожна композиція – це унікальна історія кохання, пристрасті, незабутніх емоцій та спогадів! Це історія, у якій лише дві дійові особи…Отже, подарунком для слухачів стало виконання оркестром Танго Карлоса Гарделя з к\ф «Аромат жінки», Танго Горана Бреговича, і Танго «Кумпарсіта» Херардо Матоса Родрігеса. Їх виконання відрізнялось блискучою віртуозністю, динамічними контрастами, тембровими оркестровими перекличками та загальною ансамблевістю звучання.
«Угорський танець №5» Й. Брамса – один із найпопулярниіших та ефектних творів композитора, неможливо було слухати байдуже, настільки воно було виконано яскраво та із запалом!
Приємним сюрпризом став виступ народного артиста Василя Чепелюка, який підкорив жіночі серця однією з самих найзнаменитіших арій для тенорів у світі «Серце красунь» з опери Дж. Верді «Ріголетто».
Незмінно викликала посмішки на обличчях глядачів Полька з трьома пострілами Й. Штрауса, адже жартівливий початок закладений у всіх творах великого віденця, який славився своєю невичерпністю на вигадки. Камерний оркестр майстерно передав ту легкість і повітряність, яка притаманна музичній природі творчості композитора.
А кульмінацією святкового концерту по праву стала музика антракту до IV дії з опери «Кармен» Ж.Бізе, де трагічна загибель Кармен показана на фоні святкової та тріумфальної народної сцени. Диригент зумів надати звуковому рішенню справді оркестрової забарвленості завдяки трактовці оркестру як симфонічного. Блискуче звучання оркестру заворожило вже у вступних акордах. А потім на прозорому фоні pizzicato струнних вступили перші скрипки із пристрасною і разом з тим тужливою мелодією.
Відчуття справжнього свята камерний оркестр «Кантабіле» створив у виконанні музики до драми «Арлезіанка» Фарандолі Ж. Бізе, підкресливши її яскравість, її міцну лікуючу масову пляску, що стверджує життя.
Ось і добіг кінця цей казковий вечір. Бажаємо улюбленому колективу подальших успіхів, процвітання, тільки творчих «хвилювань», вдалих, цікавих концертів та довголіття!
Валерія Бійо
