- Деталі
Волинський академічний український народний хор — гордість Волинського краю. Ефектна програма, виконавська віртуозність у поєднанні з артистичною харизмою стали справжнім подарунком рівненчанам на концерті «Вперед, соколи!», який відбувся у Рівненському академічному українському музично-драматичному театрі 18 листопада 2022 року. І недивлячись на раптове вимкнення світла на самому початку концерту, артисти Волинського народного хору з неймовірною емоційною віддачею розчинилися в атмосфері динамічної музичної програми, загравши усіма фарбами життя, яка сповна захопила і артистів, і публіку!
Колектив на чолі з головним диригентом хору Олександром Стадником, зберігає і популяризує народні традиції, щоб молоде покоління розуміло, що це їхнє коріння. Стрілецькі та козацькі пісні з танцями, хорові жартівливі сценки, обрядова лірика, які увійшли до програми концерту повною мірою зображували нескінченну самобутність Поліського краю, викликаючи шквал овацій та захоплені відгуки слухачів.
Українські пісні «Від Сяну до Дону», «Сивий коню, сивий коню», «Їхав козак за Дунай», «Була колись дівчина», танцювальні композиції «Козачок» та «Скакунець», вокально-хореографічна композиція «Козаки йдуть» демонстрували самобутність багатої української культури у всьому своєму розмаїтті!
Так, тонко вибудував вокальний портрет козака в стрілецьких піснях «Готуй мені збрую» та «Заспіваймо пісні» співак ліричного репертуару, Анатолій Сильванович (тенор). На протилежність йому, народний артист України Петро Хемій (бас), разом із заслуженим артистом України Ярославом Дричиком (тенор), цього вечора затьмарили усіх воістину феноменальною харизматичністю і неабияким куражем сценічної поведінки у пісні П. Свіста і О. Жолдака «Гарний козак, гарний».
Не менш яскраве, але зовсім інше втілення народна пісня отримала в хорових творах. Це Гімн Січових стрільців «Ой, у лузі червона калина», який став одним із символів героїчного протистояння українців у повномасштабному вторгненні росії, та пісня січових стрільців «Чи то буря, чи то грім». У ній картина війни змальована звуковими образами, зміст яких пройнятий тим болючим драматизмом, що був викликаний передчасною смертю героїв.
Святково-патріотичний настрій концерту підкреслили солісти Петро Хемій та Ярослав Дричик з хором у пісні «Отаман» про легендарного кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.
Несподіваним контрастом у концертній програмі стала жартівлива вокально-інструментальна композиція «Якби не Маруся», в якій Іван Місанчук (баритон) надзвичайно органічно постав в іпостасі свого героя - і в артистичній, і у вокальній! В бархатистих інтонаціях молодого Гриця проступали залицяння та безшабашно хитре молодецтво, що яскраво підкреслювало феєричне звучання оркестру народних інструментів.
Пробуджувала патріотичні почуття і пісня «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» на слова М. Караха та музикою М. Гайворонського в обробці О. Стадника, яку глядачі слухали підвівшись зі своїх місць. Яскрава палітра драматичних фарб дозволила співаку П. Хемію домогтися неймовірної переконливості, завдяки чому трагізм загиблих героїв пісні відчувався як всезагальна скорбота.
Виразне, емоційно чуттєве виконання артистів, стрункі вокальні, інструментальні та танцювальні ансамблі, чудово збудована драматургія всієї програми та кожного номера, яскраві історично точні костюми – все це ще й ще раз підтверджує високе звання колективу – Волинський академічний український народний хор. І не зважаючи на те, що весь зал був занурений у темряву, артисти не впустивши своєї козацької гідності, з доблестю виконали всю концертну програму. А у відповідь захоплені глядачі щиро дякували артистам бурхливими оплесками, квітами та криками «Браво!»
Валерія Бійо
- Деталі
На виконання листа Офісу Президента України №43-01/519 від 13.07.2022, щодо реалізації кіномистецького проекту «Національний тур «Кіно заради Перемоги!», ініційованого Державним агентством України з питань кіно спільно з Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!», Українською кіноакадемією, Благодійним фондом «МХП-Громаді» та Асоціацією кінокомісій України, 18 жовтня 2022 року об 11.50 в Мистецькому дворику філармонії м. Луцька було проведено некомерційний показ повнометражного художнього фільму «Захар Беркут» американсько -українського виробництва 2019 року, режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна (екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка.)
Гасло фільму — «У свободі моя сутність».. Щоб завжди бути затребуваним, необхідно йти в ногу з часом. Будучи невід’ємною частиною сучасної урбаністики, LED-екран, на якому демонструвався фільм, приніс масу яскравих вражень глядачам, а це, переважно молодь 15-20 років. Серед розмаїття запропонованих у проекті фільмів, «Захар Беркут» був обраний не випадково, - він давав можливість надихнутися сміливістю головного героя, котрий є втіленням кожного з українських військових, які щодня боронять Україну від російських загарбників.
Валерія Бійо
- Деталі
10 жовтня 2022 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла відбулось завершення музичного фестивалю «Стравінський та Україна».
Концертна програма «Прости мій гріх» згадується немов одна яскрава і напрочуд світла мить, в якій спресувався значний пласт духовної музики від епохи бароко до наших днів. Чудовий склад виконавців Академічного камерного оркестру Рівненської обласної філармонії на чолі з маестро Юрієм Скрипником постали сміливими, емоційно яскравими і віртуозними інтерпретаторами музики славного сузір’я видатних композиторів.
Першу частину концерту склали опуси італійців Арканджелло Кореллі та Антоніо Вівальді. «Concerti grossi» №4 Кореллі у виконанні оркестру заполонив глядачів красою мелосу та архітектонічною досконалістю форм.
А вишукана розкіш, пишність та химерна естетика епохи бароко повною мірою знайшли втілення у виконанні Концерту для струнних ре-мінор знаменитого венеціанця Антоніо Вівальді. Водночас делікатне та холодне звучання клавесину у виконанні концертмейстера Ірини Козачук надавало музиці витонченого смаку, та вишуканості.
Приємним відкриттям став Концерт для струнних ре-мінор сучасного італійського композитора Федеріко Сарделлі, адже митець є визнаним спеціалістом по старовинній музиці, який заснував оркестр старовинних інструментів Modo Antiquo і є одним з небагатьох композиторів, хто пише музику в суто бароковому стилі.
Співачка Світлана Жуковська (сопрано) напрочуд точно і тонко відчула первозданність перлини вокального мистецтва «Аве Марії» Ф. Шуберта, наповнюючи її живими і глибокими фарбами музичного драматизму.
Про виконання «Реквієму» англійського композитора Ендрю Ллойда Вебера необхідно сказати особливо, адже шокуючим нововведенням до канонічного тексту стала його сучасна музична мова, в якій можна вловити не лише джазові ритми, а й інтонації поп-музики. Зворушлива мелодія «Pie Jesu» («О милосердний Іісус») у виконанні Світлани Жуковської справді вражала своєю ніжністю та піднесеністю.
Мирослав Скорик у цей вечір був представлений у руслі стильових традицій давнини. Його транскрипція «Двох фантазій з «Львівської лютневої табулатури XVI століття» у виконанні оркестру органічно прозвучала у необароковому стилі. Безумовною кульмінацією фестивального концерту стала меццо-сопрано Ірина Криворучко. Божественні звуки, сповнені страждань і всепрощення, повнокровний соковитий тембр співачки, передали емоційну атмосферу Арії «Прости мій гріх» з кантати Й. Баха «Пристрасті за Матфієм».
Різноманітну палітру європейської духовної музики доповнив "Ranis Angelicus" ("Ангельський хліб") Сезара Франка - шедевр проникливої духовної лірики, де Ірина Криворучко подарувала глядачам дивовижної краси та чистоти католицький духовний спів, сповнений світлим почуттям любові.
Зовсім інакше, в сонористичній стилістиці диригент представив «Дві п’єси в старому стилі» польського композитора авангардиста Генріха Гурецького.
І, нарешті, тріумфально завершила фестивальний концерт найкрасивіша молитва до Богородиці Джованні Перголезі «Stabat Mater dolorosa у зворушливому дуеті Ірини Криворучко та Світлани Жуковської, які підкупили глядачів вокальним шармом, вразивши рухливістю та свіжістю звучання.
Окремо треба сказати за ведучу концерту, яка своїм талантом, чарівністю та професійною музичною освітою захоплювала та залучала глядачів буквально прожити разом із музикантами всю гаму фарб та почуттів яскравих музичних інтерпретацій. У цьому, звичайно, – заслуга і музикантів оркестру, і диригента, і чудових солісток.
Валерія Бійо
- Деталі
Відкрили світ української органної музики, а також представили цілу галерею інтерпретацій "Ave Maria" для слухачів в рамках XIX музичного фестивалю «Стравінський та Україна» титулярний органіст Луцького Кафедрального костелу Петро Сухоцький разом із солісткою Академічного камерного оркестру «Кантабіле» Юлія Єфімчук (сопрано) 2 жовтня 2022 року в Кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла.
Концерт під назвою «Ми-є!» розпочався чудовою мелодичною музикою німецького композитора Й. Райнбергера, якого музикознавці називають «органним Чайковським». На жаль, музика композитора звучить в Україні незаслужено рідко. Його «Три монологи» у виконанні Петра Сухоцького запам’ятались насамперед своєю витонченою та складною композицією. Особливо прекрасні твори композитора, написані для католицької служби. Зберігаючи пісенну душевність, інтерпретацію «Аве Марія» органіст представив надзвичайно вишукано. А яскраве за тембром і багатством сопрано співачки Юлії Єфімчук відкрилося публіці новими гранями в ансамблі з талановитим органістом.
На межі ХХ–ХХІ століть орган уже посів доволі примітне місце в творчості українських митців, здобувши ультрасучасне та оригінальне бачення в Алли Загайкевич, Дмитра Киценка, Олександра Козаренка, Світлани Острової, Михайла Шуха, та інших українських композиторів. Яскравими стали авангардні експериментальні пошуки у сфері нових композиторських технік, зокрема в органній музиці, у другій половині ХХ століття. Саме на перехресті такого непередбачуваного стильового розмаїття й повної свободи вибору і виникають органні композиції сучасних українських авторів.
Дуже прихильно були сприйняті публікою "Три народні пісні" київського сучасного композитора Віктора Гончаренка, які були позначені емоційно-стриманим настроєм, з вираженим тяжінням до естетики постмодернізму. Органіст П.Сухоцький майстерно демонстрував сучасні різновиди композиторської техніки з досягненням особливого тембрового ефекту.
Зовсім інша образна сфера була представлена в творах українського композитора Михаїла Шуха. «Вечірня мелодія» з її одвічними філософсько-релігійними ідеями, постала перед слухачами у своєму новому сучасному ракурсі. У музиці Петро Сухоцький зумів донести своєю грою не лише багато драматичного і навіть трагічного, але разом з тим, просвітленого і ціннісно усталеного.
Неймовірне враження справило віртуозне володіння голосом, чарівне виконання пасажів у виконанні наступної інтерпретації «Аве Марія» М. Шуха.
Продовжив концерт музика активного пропагандиста новітньої української музики, композитора Віктора Тиможинського. Написана у своїй творчій манері, точно й майстерно, його «Постлюдія XX століттю” змальовує сум і розчарування від надій минулого століття, що не збулись. І ось! Сплеск надії на щастя в майбутньому.
Кульмінацією фестивальної програми став парафраз на теми Національного Гімну України «Ще не вмерла України» «Ми - є!» українського композитора Юрія Шевченка, де музика у виконанні П. Сухоцького розказує про невимовну ніжність, щиру любов до своєї Батьківщини її вірного сина.
Потужним апофеозом другого концерту фестивалю «Стравінський та Україна» стала органна композиція «Diesix» («Ти сказав») українського композитора та органіста Георгія Куркова, в якій філософські роздуми про долю України переплітаються з роздумами пророка нації Тараса Шевченка у його безсмертному творі «Думи мої, думи мої». Виконання було безумовно високого ґатунку.
Запропонувавши програму української органної музики, музиканти владно занурили слухачів в дивовижну медитацію, вони дійсно подарували свято, яке віднині назавжди з нами.
Валерія Бійо
- Деталі
Дивовижною енергетикою та потоком позитивних емоцій зарядив глядачів незабутній концерт Волинського академічного українського народного хору, що відкрив 83-й концертний сезон Волинської обласної філармонії. Концерт, приурочений до Міжнародного дня музики «Вперед, соколи!» цього відомого далеко за межами України колективу співаків, танцюристів та музикантів відбувся у Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім.Т. Г. Шевченка 1 жовтня 2022 року.
Художні керівники колективу у складі керівника і головного диригента хору, заслуженого діяча мистецтв України Олександра Стадника, хормейстера Володимира Єфіменка, балетмейстера – заслуженого артиста України Валерія Смирнова, керівника оркестру – Олександра П’ятачука представили глядачам різножанрову, яскраву програму концерту, де вагоме місце посіли пісні героїко-патріотичного змісту.
Усі номери органічно перетікали один в інший, а чергування ліричних протяжних із хвацькими грайливими та танцювальними виступами не давало слухачеві втомитися і постійно привертало увагу до сцени. Своєрідною увертюрою концерту стало натхненне виконання хором молитви «Царю небесний…», слідом за якою пробудила патріотичні почуття, які вже не полишали глядачів до кінця концерту, українська стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина».
Як справжній гімн незнищенності українського духу прозвучала пісня П.Свіста і О.Жолдака «Гарний козак, гарний» у виконанні солістів народного артиста України Петра Хемія(бас) та заслуженого артиста України Ярослава Дричика (тенор).
Загальне захоплення в танцювальних композиціях, таких як «Козачок», «Скакунець», та «Козаки йдуть» викликали ритмічна точність, швидкі обертання, фантастичні стрибки артистів балету.
Чуттєво-шляхетне, кантиленне звучання ліричного тенора Анатолія Сільвановича жило в кожній з виконаних ним стрілецьких піснях «Готуй мені збрую» та «Заспіваймо пісні».
В пісні «Коли ви вмирали вам дзвони не грали» на слова М. Караха та музикою М. Гайворонського в обробці О. Стадника, артисти хору передали усю невисловлену красу, все багатство української народної пісні, її смутки й тугу, її мрії й дійсність.
Вокально-інструментальна композиція «Якби не Маруся» — одна з самих ефектних та улюблених в репертуарі хору. Яскравий артистизм соліста Івана Місанчука (баритон) став справжнім подарунком, а гарна баритональна фактура його звучання приємно насолоджувала слух. Водночас інструментальна музика тут набула тонкого оркестрового колориту із барвистим переплетенням скрипок, флейти, боянів, та інших народних інструментів, де кожен із солістів постав у всьому своєму блиску.
Глибока лірика Богдана Лепкого у виконанні народного хору у його стрілецькій пісні «Чи то буря, чи то грім» була сповнена не тільки зовнішньою музичністю та мелодійністю, але й багатством на глибокі порухи людської душі, якими живе музика.
Дуже вдала обробка стрілецької пісні «Була колись дівчина” О. Стадника надала чудового фону дуету Артема Мартиновича(бас) та Юрія Литвинюка(тенор), а грудні підголоски як своєрідна прикраса надавали загальному звучанню специфічного народного колориту.
Музично щирим, емоційно привабливим та артистично багатогранним представ перед публікою Юрій Литвинюк в українській народній пісні «Сивий коню, сивий коню». Ще один дует у складі П. Хемія та Ю. Литвинюка в пісні «Отаман» про легендарного кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка на слова і музику І.Семендяєва в обробці О.Стадника зуміли донести через спів, через барвисту інтонацію кожну фразу і кожну укладену в ній емоцію.
Ефектною окрасою вечора, що збагатила концертну палітру новими фарбами виступила вокально-хореографічна композиція «Козаки йдуть», де в сценічних танцях відтворювались бої та бойові шикування воїнів із списами в руках.
Оркестрово-хоровим апофеозом стала кавер-версія гурту «Кораллі» С. Присяжного в обробці О.Стадника «Вперед, соколи!» на вірші українського письменника та політичного діяча Івана Багряного, де солістка Юлія Шумчук дуже артистично, привабливо, із справжнім драматичним темпераментом виконала соло. Глядачі були просто захоплені від концерту, наскільки це було гарно, музично, танцювально! Нехай і далі музика надихає нас усіх на боротьбу і звитяжну працю в ім'я побудови вільної незалежної демократичної України!
Валерія Бійо
