- Деталі
- Деталі
19 січня 2024 року в Палаці культури міста Луцьк відбулось урочисте закриття нового зимового фестивалю Волинської обласної філармонії «ЛуцькМузикФест». Його пріоритетами є відкриття нових імен українських виконавців, з метою підвищення соціального статусу професійного музиканта, а також створення нових музичних проектів. На концерті під назвою «Магія музики», під орудою Юрія Скрипника в єдиному ансамблі злилися величний орган, найніжніше сопрано та співучі голоси струнних інструментів, а надзвичайна різноманітність тембрової палітри, віртуозне виконання та чудова акустика зали подарували слухачам незабутні враження.
Розпочався концерт із Сюїти для струнних та органа Соль-мажор італійського композитора кінця XIX століття, видатного майстра оркестрування Отторіно Респігі. Вже з перших акордів публіка трепетно слухала музику, де своєрідно поєднувалися сучасна техніка письма, барвистість оркестрування та тяжіння до архаїчної мелодики, старовинних форм. Із запрошеним новим диригентом Юрієм Скрипником, який є головним диригентом Академічного камерного оркестру Рівненської обласної філармонії, ансамбль звучав особливо добре, натхненно та вільно.
Музична тканина напрочуд гарної оркестрової звучності, вражаюче ємних і барвисто рельєфних контрастів, чудово трепетної візерунчастості виявилася притаманною оркестру і при виконанні музики наступних композиторів. Прикрасою вечора стала кантата № 84 "Я задоволений своїм щастям" Йоганна Баха для сопрано соло, де разом з камерним ансамблем, гарне за тембром і багатством сопрано співачки Юлії Єфімчук відкрилося публіці новими гранями. Елегійною задумою була овіяна музика вступної арії кантати, а під майстерним керуванням Юрія Скрипника партії голосу та акомпанементу (флейта Софії Свист, струнні та continuo Олени Мацелюх) зливалися у прозору поліфонічну музичну тканину. І навпаки, в другій арії панували світла радісна енергія, відтворена у швидкому темпі, з веселими перекличками сопрано, флейти та скрипки. І, нарешті, у фінальному хоралі перед глядачами постала справжня протестантська хоральна мелодія, де в строгому акордовому складі музики (флейта, струнні та орган дублювали хорові партії (Юлія Шумчук, Орест Шинкарук та Софія Свист) стриманий суворий колорит поєднувався з простотою та задушевністю народного співу.
Особливого колориту концерту надала одна з наймелодичніших українських колядок «Спи, Ісусе, спи». Трагічна, насичена барвами розлогої гармонії, колядка-колискова в талановитому аранжуванні Юрія Скрипника не залишила байдужим нікого, змусила замислитись.
У другій половині ХХ століття музика німецького композитора Йозефа Райнбергера піддалася забуттю, але сьогодні переживає справжній ренессанс і є безсумнівно найціннішим доповненням до органної музики з часів Мендельсона. Блискучим фіналом концерту у виконанні камерного ансамблю «Імпреза» із солісткою Оленою Мацелюх, під орудою Юрія Скрипника, став Органний концерт № 2 соль мінор, з характерним вдалим поєднанням сучасного романтичного духу, віртуозного контрапункту і гідного органного стилю. Своїми вправними пасами диригент зміг вдихнути свободу справжньої натхненної творчості оркестрантам, і результат виявився фантастично сильним та цілісним.
Блискучий виступ артистів Волинської обласної філармонії на сцені Палацу культури став не тільки святом, натхненням, а й потужною мотивацією до досягнення нових цілей! Для церемонії закриття фестивалю був запрошений відомий книговидавець Дмитро Головенко, який дякував артистам за прекрасну музику. Також від видавців міста він подарував диригенту Юрію Скрипнику книгу «Волинська обласна філармонія», зазначивши, що вона про тих, хто творить музику і про тих, хто несе її для нас, для громадян нашої України!
Валерія Бійо
- Деталі
14 січня 2024 в Академічному обласному театрі ляльок в рамках першого зимового фестивалю «ЛуцькМузикФест» відбувся фестивальний концерт малих форм під назвою «Експресивні ремінісценції». Лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів, творчі аспіранти Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Єва Куліковська (ф-но) та Борис Коблик (скрипка), подарували лучанам музику, де вирує життя, сила, темперамент, творча фантазія, яскраві захоплюючі образи, нові оригінальні рішення.
В музиці від ліричної сонати романтичного спрямування Віктора Косенка, сучасних експериментів з нетрадиційними способами звуковидобування в сонаті Кшиштофа Пендерецького, рапсодійної, фантазійної сонати Фазила Сая, до лірико-драматичної «Української поеми» Євгена Станковича, увагу глядачів звертав безперервний діалог ансамблю двох інструментальних тембрів – скрипки та фортепіано.
Багатство можливостей жанру сонати щодо експериментування та відкриття нових художніх горизонтів, як-то гра зі стилями, різноманіття у використанні звукової палітри та тембрових можливостей інструментів , надали можливість молодим талановитим музикантам Борису Коблику та Єві Куліковській представити особливості трактування жанру у творчості сучасних композиторів. Крім того, способи виконання різноманітних штрихів та виконавських прийомів, помножені на темперамент музикантів, сприяли народженню музики, що емоційно впливала на глядачів. Адже музиканти відкрили їм нові музичні горизонти, привнесли нові звукові враження, нові емоційні реакції сучасної людини.
Валерія Бійо
- Деталі
«Коли гримлять російські гармати – українські музи не мовчать», - під таким гаслом Волинська обласна філармонія започаткувала новий музичний фестиваль малих музичних форм «ЛуцькМузикФест».
«2 січня росія нахабно бомбувала Харків, де знаходився і працював український органіст Станіслав Калінін, а сьогодні, харківський органіст – наш гість, і величною музикою Баха він відкриє наш фестиваль», - так привітав лучан на відкритті вже третього Волинського фестивалю Єфіменко Сергій Іванович. Директор філармонії зазначив, що поряд із літнім фестивалем «Лучеськ Органум» та осіннім «Стравінський і Україна», новостворений «ЛуцькМузикФест» буде ще більш сприяти духовному об’єднанню українців та допомагати вселяти надію на мир в Україні. Адже коли в Україні під час війни започатковується новий музичний фестиваль, це означає, що український народ вірить в своє майбутнє, вірить в свою історичну правоту і перемога обов’язково буде за нами!
3 січня 2024 року під склепінням Кафедрального костелу Святих Апостолів Петра і Павла заслужена артистка України Маріанна Лаба (Львів, сопрано) та лауреат міжнародних конкурсів Станіслав Калінін (Харків, орган) на святковому концерті під назвою «Йоганн Себастьян Бах. Різдвяне диво» занурили лучан у той бажаний стан чарівництва, з яким і асоціюються для нас різдвяні та новорічні свята. Різдвяні цикли хоральних прелюдій з «Органної книжечки», арії з величних кантат «Примножувались скорботи у моєму серці» та «Так полюбив Бог світ», «Alla breve» з концерту № 8 в перекладі для органу Й. С. Баха, а також “Ave Maria” Й. С. Баха - Ш. Гуно не залишили байдужими найдосвідченіших слухачів.
Духовну лінію концерту склали 15 хоральних прелюдій Різдвяного циклу зі знаменитої «Органної книжечки» Баха у виконанні харківського органіста. В ці хоральні наспіви, що існували вже понад два століття, композитор вдихнув нове життя, повернув їм первозданну красу.
Гідним завершенням музичного фестивалю «ЛуцькМузикФест» у виконанні Маріанни Лаба та Станіслава Калініна стала католицька молитва «Ave Maria» Й. Баха – Ш. Гуно, що з перших нот просто заворожила глядачів своєю шляхетністю й неземною красою. Тепла й сердешна реакція слухачів була найчудовішою нагородою для артистів. Щирими оплесками, квітами проводжав артистів повний зал глядачів.
Валерія Бійо
- Деталі
Барвисті святкування на основі новорічних щедрівок та неповторних у своїй красі різдвяних колядок подарував лучанам Державний академічний Волинський народний хор на сцені Облмуздрамтеатру 26 грудня 2023 року. Художній керівник та головний диригент хору Олександр Стадник разом із хормейстером Володимиром Єфіменко, балетмейстером Валерієм Смирновим, та керівником оркестру Олександром П’ятачуком адаптували концертну програму «Від Різдва до Водохреща» до воєнного доленосного часу у нашій державі. Тому поряд із великою кількістю нових колядок, щедрівок та усіляких цікавинок, в програмі палко звучали й твори патріотичного змісту - українські народні пісні, що оспівують славетні подвиги козаків, стрільців, повстанські події.
Особливо багато й різноманітно була представлена величальна музика колядок та щедрівок. Це іскристо-радісна колядка “Ми твого дому не минаємо» та грайлива «Ой чи є, чи нема». Своєрідною рисою мелодій щедрівок, що відрізняє їх від інших пісень звичаєво-обрядового циклу, є короткі приспівки «Щедрий вечір», що збагачують і урізноманітнюють музичну форму цих пісень. В щедрівці «Ой, щедрий вечір» та колядці «Янголи в небі», солістка Анна Борисюк (сопрано) зуміла передати щире почуття, сердечність та теплоту. В колядці «А діва Марія на камені стояла» (acapella), де заспів із яскравим соковитим грудним забарвленням, виводив баритон Івана Місанчука, підкуповували якісь внутрішня гідність та величність артистів. Це відчувалось буквально в кожному жесті, в поставі, виразі обличчя. Скорботну колядку «У неділю рано», із солісткою Галиною Гісь (сопрано) артисти присвятили нашим воїнам.
Особливо хочеться сказати про танці (оркестровки Ростислава П’ятачука та Ярослава Писарського). Як і в піснях, у них відчувається неповторний колорит Поліського краю. Адже їхні постановники знають і дбайливо зберігають традиції та емоційну манеру, що характерні для цих місць. Блискучим зразком сучасного використання фольклору в концертній програмі постав «Різдвяний танець», що являє собою цілий вінок різножанрових наспівів, що з’єднані один з одним за принципом контрасту. Серед великої кількості танцювальних мелодій, які відзначаються різноманітністю місцевих інтонацій, є «Крутях», що артисти балету виконали ритмічно чітко, синхронно, злагоджено.
Олександр Стадник намагається зберігати одну з найбільш архаїчних традицій – пісенну традицію Полісся. В чудових хорах «Рай розвився», «Ой, там за горою», «Пасла дівка лебеді» у поєднанні з рухом (солістки Юлія Шумчук (мецо-сопрано) та Софія Денисюк(сопрано), «Ой устану в понеділок» (солістки Алла Блащук та Ірина Субота) було чутно глибинні тембри і дрібні переливи пісень, занурення голосу в голос та їх взаємопереплетіння, що створювало непересічну самобутність звучання.
Як і раніше, у програмі привертає увагу прагнення до створення синтетичних форм вистави, в яких природно поєднуються хор, балетна група та оркестр. Тут перш за все потрібно відзначити вокально-хореографічні композиції «Маруся» із солістом Іваном Місанчуком. Постановка була яскравою, характерною, буфонадною, і керівник оркестру прагнув до таких самих фарб у грі оркестру, де розкривався віртуозний хист яскравих сценічних соло виконавців на різних інструментах в традиціях народного театру. Виразним народним колоритом позначена театралізована вокально-хореографічна композиція «Меланка» з традиційними персонажами — «бабою» Меланкою та «дідом» Василем. І, звичайно, патріотична вокально-хореографічна композиція «Козаки йдуть», що залишається, на мій погляд, взірцем яскравої та масштабної театрально-сценічної дії в жанрі народного хору. З початком незалежності нашої держави ці звичаї знову набувають своєї магічної сили, урочистості, величі, потреби й популярності.
Відточена вокальна майстерність помножена на акторську харизму дозволила заслуженому артисту України Петру Хемію в дуеті з Артемом Степанюком створити яскравий образ палкого козака та патріота у пісні «Отаман». Йому взагалі особливо добре вдаються пісні патріотичного змісту. Народна повстанська пісня «Шуміли сосни й діброви» у складі заслужених артистів Петра Хемія та Ярослава Дричика прозвучала захоплено, мужньо та тепло. У співаків гарні, сильні голоси і та справжня щирість, що породжує атмосферу взаємної симпатії співака та зали. Яскравим апофеозом концерту стала українська народна колядка «Нова радість стала», яку глядачі стоячи виконали разом із улюбленими артистами.
Валерія Бійо
